про передачу справи за підсудністю
12 листопада 2025 року м. Київ № 320/49897/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Максима Бялого щодо не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №79011443 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»);
зобов?язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Максима Бялого винести постанову про закінчення виконавчого провадження №79011443 у зв?язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за цим позовом, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Віднесення судового спору до тієї чи іншої юрисдикції залежить від сукупності умов, за яких справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства. Такими умовами, зокрема, є: суб'єктний склад сторін, предмет спору та характер спірних правовідносин. Крім того, такою умовою може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в порядку якого розглядається визначена категорія справ.
Водночас, з аналізу вимог частини 1, 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що критеріями визначення юрисдикції судів щодо справ стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ.
Аналіз наведених правових норм та обставин справи дає підстави для висновку про те, що спір щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного чи приватного виконавця під час виконання судового рішення, належить до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ.
З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця від 05.09.2025 відкрито виконавче провадження №79011443 щодо примусового виконання виконавчого листа №620/60/25 виданого 17.07.2025 Чернігівським окружним адміністративним судом.
З огляду на вказане, та враховуючи те, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа виданого Чернігівським окружним адміністративним судом, то такий спір належить до юрисдикції суду, який видав виконавчі документи, а саме до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.08.2019 у справі № 855/364/19, положення статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно трактувати і застосовувати не буквально, а системно, у взаємозалежному і взаємообумовленому зв'язку з положеннями, що стосуються функціонування видів підсудності в адміністративному судочинстві. Якщо суд виявить, що не є судом для розгляду окресленого предмета спору у сфері спірних відносин, він повинен направити справу до компетентного суду або на підставі закону ухвалити інше рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 20, 25, 27, 29, 241-243, 248, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Адміністративну справу №320/49897/25 за позовом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії передати за підсудністю до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Копію ухвали надіслати (вручити) позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.