ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
"13" листопада 2025 р. справа № 300/7945/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства “Скол» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, -
Приватне підприємство “Скол» 03.11.2025 звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області щодо організації та проведення реалізації майна приватного підприємства “СКОЛ» через приватну товарну біржу та брокерські структури на підставі договору №13 від 12.06.2019 та подальшого акта реалізації (договір №31 від 18.07.2019, реєстр №31 на ТБ “Київська агропромислова біржа»); визнати недійсними (скасувати) результати реалізації майна ПП “СКОЛ», оформлені договором №31 від 18.07.2019, як такі, що вчинені з порушенням вимог статті 19 Конституції України, Порядку №518, та частини четвертої статті 56 Закону України “Про виконавче провадження»; зобов'язати ГУ ДПС в Івано-Франківській області повідомити Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби про скасування реалізації майна та вчинити дії щодо відновлення попереднього правового стану, а саме: повернути об'єкт у статус майна платника податків та направити відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою від 10.11.2025 відмовлено у відкритті провадження в справі за позовом Приватного підприємства “Скол» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області в частині вимог про визнання недійсними (скасування) результатів реалізації майна ПП “СКОЛ», оформлених договором №31 від 18.07.2019, як таких, що вчинені з порушенням вимог статті 19 Конституції України, Порядку №518, та частини четвертої статті 56 Закону України “Про виконавче провадження».
Щодо решти позовних вимог, а саме: про визнання протиправними дії Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області щодо організації та проведення реалізації майна приватного підприємства “СКОЛ» через приватну товарну біржу та брокерські структури на підставі договору №13 від 12.06.2019 та подальшого акта реалізації (договір №31 від 18.07.2019, реєстр №31 на ТБ “Київська агропромислова біржа»), зобов'язання ГУ ДПС в Івано-Франківській області повідомити Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби про скасування реалізації майна та вчинити дії щодо відновлення попереднього правового стану: повернути об'єкт у статус майна платника податків та направити відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, то суд ухвалою від 10.11.2025 залишив позовну заяву без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язав позивача виправити недоліки позовної заяви у спосіб: подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду заяву про поновлення строку із зазначення причин пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом та надати докази поважності причин пропуску такого строку.
На виконання зазначеної ухвали від 10.11.2025 представник позивача 12.11.2025 подала до суду заяву від 12.11.2025 про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду. Так, представник позивача вказала на те, що фактичні обставини, що підтверджують протиправність реалізації арештованого майна ПП «СКОЛ», стали представнику позивача відомі лише в лютому 2025 року, коли в електронному кабінеті суду було отримано копії договору купівлі-продажу арештованого майна, звіту про оцінку та інших матеріалів, витребуваних ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.02.2025 року. Саме після цього моменту представник позивача вперше отримала повний доступ до офіційних доказів, які підтверджують незаконний характер відчуження арештованого майна, а отже, з цього часу з'явилася реальна можливість звернутися до адміністративного суду з обґрунтованим позовом. Представник позивача зазначила, що до 28.02.2025 в неї не було доступу до зазначених документів, тому вона об'єктивно не могла встановити всі істотні обставини справи і підготувати належні докази для судового захисту. Враховуючи наведене, представник позивача вважає, що пропуск строку звернення до адміністративного суду зумовлений об'єктивними та непереборними причинами, не залежними від її волі, а порушення, які стали предметом позову, мають триваючий характер і не втратили юридичного значення, а тому просить суд поновити строк звернення до суду з цим позовом.
Досліджуючи обставини виконання позивачем вимог ухвали від 10.11.2025 щодо зазначення поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим, суд вказує на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, з аналізу зазначених положень процесуального закону, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
В спірному випадку позивач оскаржує дії Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області щодо організації та проведення реалізації майна Приватного підприємства «СКОЛ», які вчинені на підставі договору №13 від 12.06.2019 та акту реалізації (договір №31 від 18.07.2019), тобто фактично оспорює рішення та дії контролюючого органу, що мали місце ще до липня 2019.
Щодо зазначених представником позивача в заяві від 12.11.2025 про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду доводів про те, що вона лише в лютому 2025 року дізналась про фактичні обставини, що підтверджують протиправність реалізації арештованого майна ПП «СКОЛ», після отримання в електронному кабінеті суду копій договору купівлі-продажу арештованого майна, звіту про оцінку та інших матеріалів, витребуваних ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.02.2025 року, то суд критично оцінює такі доводи в розрізі поважності причин пропуску строку, з огляду на таке.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ще 06.04.2021 Господарський суд Івано-Франківської області відкрив провадження у справі № 909/196/21 за позовом Приватного підприємства "Скол" до: 1) Агропромислової фірми "ЗЛАК", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська агропромислова біржа", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Украпол", 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мервін Трейд", 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтекс плюс", 6) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛММ Сервіс", 7) Відділу Державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 8) державного реєстратора Черніївської сільської ради Барчука Володимира Васильовича, 9) державного реєстратора Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Ільчишина Олега Миколайовича, 10) Івано-Франківської міської ради, 11) Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська агропромислова біржа") - Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, про визнання недійсною реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва.
Так, в Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься 133 процесуальних документи, прийнятих судами різних інстанцій під час розгляду справи № 909/196/21. Серед таких документів є рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.08.2022, яким відмовлено у задоволенні позову. Таке рішення від 10.08.2022 містить опис всієї хронології подій, які пов'язані з організації та проведення реалізації майна Приватного підприємства «СКОЛ», які вчинені на підставі договору №13 від 12.06.2019 та акту реалізації (договір № 31 від 18.07.2019).
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 залишено без задоволення апеляційну скаргу Приватного підприємства «Скол», а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2022 року у справі №909/196/21 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 18.12.2024 залишено без задоволення касаційну скаргу Приватного підприємства "Скол", а постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2024 у справі № 909/196/21 залишено без змін.
Вищевказані судові рішення прийняті за участі представника Приватного підприємства “СКОЛ» Хоптія М.В., що підтверджує факт обізнаності Приватного підприємства “СКОЛ» про рішення та дії Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області щодо організації та проведення реалізації майна Приватного підприємства “СКОЛ» через приватну товарну біржу та брокерські структури, про що неодноразово зазначалося в межах розгляду господарської справи № 909/196/21.
При цьому, зазначений позов ініційовано в 2021 році саме Приватним підприємством “СКОЛ», а тому позивач як юридична особа достеменно знало та мало об'єктивну можливість знати про обставини порушення його прав внаслідок рішень та дій Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області щодо організації та проведення реалізації майна Приватного підприємства “СКОЛ».
Таким чином, Приватне підприємство “СКОЛ» мало можливість в розумний строк, тобто без невиправданих зволікань, принаймі з 2021 реалізувати своє право на звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Натомість, представник позивача подала цей позов до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 31.10.2025, тобто через щонайменше шість років після прийняття та вчинення Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області рішень щодо опису заставного майна, щодо продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, та дій щодо організації та проведення реалізації майна Приватного підприємства “СКОЛ».
Отже, вказані представником позивача причини пропуску строку звернення до суду не свідчать про поважність причин пропуску такого строку Приватним підприємством "СКОЛ", а лише про неналежне користування процесуальними правами у вказаній представником позивача господарській справі.
Частинами першою та другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частини першої статті 123, частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач має право звернутися до суду з заявою про його поновлення, в якій вказати про підстави для поновлення строку та зобов'язаний додати докази поважності причин його пропуску.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ "Нафтова компанія Юкос" проти росії).
Окрім того, згідно із пунктом 46 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі (надалі по тексту також - Рішення Суду) "Устименко проти України" (заява №32053/13 від 29.01.2016), одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений "особливими і непереборними" обставинами.
У пункті 47 Рішення Суду зазначено, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип resjudicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Згідно пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина другої статті 123 КАС України).
Вважаю, що наведені в заяві представника позивача від 12.11.2025 підстави для поновлення шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом є неповажними, а тому позовну заяву слід повернути позивачу.
Керуючись частиною другою статті 123, пунктом 9 частини четвертої статті 169, статтями 241, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Визнати неповажними зазначені в заяві від 12.11.2025 причини пропуску Приватним підприємством “Скол» строку звернення до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій.
Позовну заяву Приватного підприємства “Скол» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Боршовський Т.І.