ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" листопада 2025 р. справа № 300/4397/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 (далі також, - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі також - відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за № 092850029173 від 01.05.2025 позивачу відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. передбаченого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Приймаючи таке рішення, позивач вважає, що відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу: період роботи в колгоспі з 18.07.1985 по 08.10.1985 та період роботи в росії з 06.12.1987 по 14.11.1989.
Враховуючи наведене, позивач просить визнати протиправним дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком, скасувати рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №092850029173 від 01.05.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в колгоспі з 18.07.1985 по 08.10.1985 та з 06.12.1987 по 14.11.1989 в домі офіцерів міста Грімма, повторно розглянути заяву від 24.04.2025 про призначення пенсії за віком на підставі посвідчення серії НОМЕР_1 від 25.11.2024 та призначити пенсію.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області скористалося правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив, зазначив, що позивач звернувся 02.01.2025 до територіального органу Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії. Відповідно до матеріалів електронної пенсійної справи рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії прийнято посадовими особами ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. Як наслідок, зазначає, що між позивачем та ГУ ПФУ в Івано-Франківській області жодних правовідносин не виникло, оскільки ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не прийнято рішень та не вчинено чи допущено бездіяльності, що призвели б до порушення прав позивача, які потребували б судового захисту. Просив відмовити у задоволенні позову.
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області скористалося правом на подання відзиву на позовну заяву, у якому представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечила, зазначила, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області. Рішенням № 092850029173 від 01.05.2025 за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Дніпропетровській області позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до Закону №1058, у зв'язку з не зарахуванням до страхового стажу в колгоспі з 18.07.1985 по 08.10.1985, оскільки відсутня інформація про відпрацьовані вихододні; періоди роботи на території російської федерації з 06.12.1987 по 14.11.1989, оскільки необхідно надати інформацію про неотримання пенсійних виплат і іншій державі. Просила відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, судом встановлено такі обставини.
Відповідно до копії паспорта громадянина України НОМЕР_2 , який міститься у матеріалах справи, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5-7).
24.04.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області № 092850029173 від 01.05.2025 відмовлено у призначенні пенсії. У даному рішенні, зокрема зазначено, що вік заявника 57 років. Необхідний страховий стаж згідно п.4 ст. 115 Закону України "про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не менше 25 років. Страховий стаж особи становить 28 років 11 міс. 05 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: період роботи в колгоспі з 18.07.1985 по 08.10.1985, оскільки відсутня інформація про відпрацьовані вихододні; періоди роботи на території російської федерації з 06.12.1987 по 14.11.1989, оскільки необхідно надати інформацію про неотримання пенсійних виплат і іншій державі, а також довідка від 16.03.2025 №274 не відповідає додатку №6 Порядку №887 від 22.08.2023 (а.с.11-12).
Вищезазначене рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області продубльовано листом-відповіддю ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 05.05.2025 №0900-0210-8/23958 (а.с.13).
Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням, звернувся до суду з позовною заявою.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.
На підставі статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як слідує зі статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.
Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За приписами пункту 4 частини першої статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Таким чином, для призначення пенсії за вказаною нормою, особа має досягнути 55 років та мати необхідний страховий стаж не менше 25 років.
Щодо зарахування періоду роботи в колгоспі з 18.07.1985 по 08.10.1985, суд зазначає таке.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 01.01.2004, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
А так як Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" набрав чинності 01 січня 2004 року, то періоди трудової діяльності, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії за період до 01січня 2004 року повинні враховуватися до стажу роботи для призначення пенсії відповідно до законодавства, яке діяло до 01 січня 2004 року.
Частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. В абзаці 2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 по справі № 1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) міститься роз'яснення наведеного конституційного положення, в якому зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі потрібно розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон чи інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце.
Таким чином, стосовно порядку зарахування певних періодів до стажу для призначення пенсії необхідно керуватися тим законодавством, під час дії якого, ці періоди існували.
Частиною першою статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно пунктом 3 вищезазначеного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до вимог пункту 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до пункту 6 Постанови Ради Міністрів СРСР "Про трудові книжки колгоспників" №310 від 21.04.1975 року всі записи у трудовій книжці завіряються у всіх розділах за час роботи у колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої особи і печаткою.
З огляду на вищевикладені норми, суд вважає, що документи, які надав позивач відповідачу, дають підстави для зарахування спірного періоду до стажу роботи.
З копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 судом встановлено, що з 18.07.1985 ОСОБА_1 прийнятий на роботу в колгосп "Україна" на підставі протоколу №10 від 20.07.1985. З 08.10.1985 звільнений з роботи, в зв'язку з призовом в армію на підставі протоколу № 10 від 15.10.1985. Всі записи у трудовій книжці завірені підписами голови колгоспу та печатками, тому підстав вважати такі записи спірними немає (а.с. 9).
Записи в трудовій книжці позивача вчинені у відповідності до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 №5.
За наведених обставин суд виходить з того, що трудовою книжкою підтверджується стаж роботи позивача за трудовим договором у колгоспі "Україна", що є достатнім для врахування цього періоду при обчисленні розміру пенсії і не вимагає додаткового підтвердження позивачем свого стажу як члена колгоспу з вирішенням питання про вироблення встановленого мінімуму трудової участі у суспільному виробництві.
Отже, позовна заява в цій частині є такою, що підлягає до задоволення.
Щодо зарахування страхового стажу за період з 06.12.1987 по 14.11.1989 в Домі офіцерів міста Грімма, суд зазначає таке.
Положеннями частин першої, другої та четвертої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Пунктами "а", "ж" частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2017 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Відповідно до абзацу першого підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Абзацом першим пункту 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
20 червня 1974 року постановою Держпраці СРСР № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (далі Інструкція № 162), яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до абзацу першого пункту 1.1. Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Заповнення трудових книжок та вкладишів до них здійснюється мовою союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округа, на території яких розташовано дане підприємство, установа, організація, та офіційною мовою СРСР (пункт 2.1. Інструкції № 162).
Згідно з абзацами другим, третім пункту 2.2. Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до пункту 2.3. Інструкції № 162 усі записи трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1983 р.) записується 1984.05.01, в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.; 05.01.1984. Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується адміністрацією підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація підприємства за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.5. Інструкції № 162).
Абзацом першим пункту 2.10. Інструкції № 162 встановлено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані. Посилання на відповідні документи вносяться на внутрішньому боці обкладинки та засвідчуються підписом керівника підприємства чи спеціально уповноваженою ним особою і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (абзаци перший-третій пункту 2.12. Інструкції № 162).
Аналогічні за змістом положення містить також Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110.
У відповідності до зазначеної інструкції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачу трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Судом встановлено, що трудова книжка позивача заповнена у відповідності до вимог Інструкції №58 та містить всі необхідні записи, які дають можливість встановити дату прийняття та звільнення з роботи, місце роботи та накази, на підставі яких позивач прийнятий на такі роботі.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №41/26486, визначено, що Управління Фонду має право, зокрема, отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань та користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами (п.п.2, 4 п.6).
Однак, відповідачем не було здійснено жодних передбачених законодавством дій стосовно перевірки інформації зокрема, надсилання запитів до інших органів державної влади, щодо отримання відомостей про не отримання мною пенсії в іншій державі.
Тобто, у випадку виникнення сумнівів щодо наявності чи відсутності певних фактів, достовірності поданих особою документів відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності.
Однак, відповідач таким правом не скористався, заходи щодо отримання інформації про не отримання мною пенсії в іншій державі відповідачем не вживалися, вказаний обов'язок не може перекладатися на особу.
Таким чином, позовна заява в цій частині є такою, що підлягає до задоволення.
Що стосується того, що довідка №274 від 16.03.2025 не відповідає додатку №6 Порядку від 22.08.2023 №887, суд зазначає таке.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює Постанова Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1.
Положеннями пункту 2.1 Порядку № 22-1 визначено перелік документів, що подають разом із заявою про призначення пенсії.
У відповідності до підпункту 5 пункту 2.1 Порядку 22-1, до заяви про призначення пенсії додаються документи, що посвідчують спеціальний статус особи, зокрема, посвідчення учасника бойових дій, довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або довідка про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, або довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637), а для осіб з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", або яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", також документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (у разі призначення пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 15 Закону).
Аналіз положень підпункту 5 пункту 2.1 Порядку 22-1 дозволяє дійти висновку про те, що посвідчення учасника бойових дій та довідка про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення визначено як альтернативні документи, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку, як учаснику бойових дій.
Такий правий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 340/576/19 та від 17.01.2023 року у справі № 580/8208/21.
Правовий статус ветеранів війни визначений Законом України від 22.10.199j № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до статті 5 якого учасниками бойових дій є особи, які орали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Згідно з положеннями статті 6 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, то реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Повноваження щодо перевірки наявності у особи права на отримання статусу учасника бойових дій, у тому числі, й перевірки факту чи брала така особа участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів військ, належать органам, які видають "Посвідчення учасника бойових дій". Останнє є єдиним документом, що підтверджує статус учасника бойових дій та надає особі право користування пільгами, встановленими законом, в тому числі, і пільгами щодо дострокового призначення пенсії.
Враховуючи, що позивачем надано до пенсійного органу копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 25.11.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 маю право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, тому суд вважає безпідставними сумніви відповідача щодо факту участі позивача в бойових діях (а.с.15).
Разом з цим, довідкою від 16.03.2025 № 274 про участь позивача у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, додатково підтверджено мою участь у здійсненні відповідних заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у період з 02.09.2024 по 07.03.2025 (а.с.14).
Відтак, суд вважає, що позивач звертаючись до територіального пенсійного органу 24.04.2025 за призначенням дострокової пенсії за віком, подав необхідний пакет документів, у тому числі й документ, який посвідчує спеціальний статус особи для призначення такої пенсії (посвідчення учасника бойових дій).
Твердження відповідача - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у спірному рішенні про те, що довідка від 16.03.2025 № 274 не відповідає додатку 6 до Порядку (в редакції постанови КМУ від 22.08.2023 № 887), є помилковим з огляду на таке.
Процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (Порядок № 413).
Надання статусу учасника бойових дій - публічна (електронна публічна) послуга, що надається комісією (міжвідомчою комісією) за заявою, поданою в паперовій або електронній формі, або на підставі документів, поданих командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу), за результатами розгляду якої (яких) приймається рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій. (підп. 4 п. 2 Порядку № 413).
Оскільки належність позивача до особи, яка має статус учасника бойових дій не оскаржувалась, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку, тому він має право на користування пільгами, встановленими Законом №3551-ХІІ та Законом №1058-IV, зокрема, пільгами щодо призначення дострокової пенсії за віком.
Щодо зобов'язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи в колгоспі з 18.07.1985 по 08.10.1985 та з 06.12.1987 по 14.11.1989 в домі офіцерів міста Грімма, повторно розглянути заяву від 24.04.2025 про призначення пенсії за віком на підставі посвідчення серії НОМЕР_1 від 25.11.2024 та призначити пенсію, суд зазначає таке.
У справі, яка розглядається суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності останнім структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, рішенням якого позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо зарахування позивачу спірного періоду пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, у зв'язку із чим позов підлягає частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог, з метою ефективного захисту прав позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі №300/7721/23.
Крім того, суд зазначає, що у рішенні ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 01.05.2025 №092850029173, зокрема зазначено, що дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 24.04.2025. Відповідно до п. 4 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мають право на призначення дострокової пенсії за віком особи, яким надано статус учасника бойових дій, після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років. Вік заявника 57 років. Страховий стаж особи становить 28 років 11 міс. 05 днів (а.с.11-12).
Оскільки, позивачу на дату звернення до органів Пенсійного фонду України 24.04.2025 виповнилося 57 років, а у відповідності до п. 4 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мають право на призначення дострокової пенсії за віком особи, яким надано статус учасника бойових дій, після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років, то позивачу необхідно призначити пенсію з 25.04.2025.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України Про судовий збір, а доказів понесення сторонами інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не представлено, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49094) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити частково.
Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №092850029173 від 01.05.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49094) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) періоди роботи в колгоспі з 18.07.1985 по 08.10.1985 та з 06.12.1987 по 14.11.1989 в Домі офіцерів міста Грімма, повторно розглянути заяву від 24.04.2025 про призначення дострокової пенсії за віком на підставі посвідчення серії НОМЕР_1 від 25.11.2024 та призначити пенсію з 25.04.2025.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.
Відповідачам рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.