12 листопада 2025 року Справа № 280/7821/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та направленні звернення до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП протиправними;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , правил військового обліку та направити до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , як такого, що вчинив адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також, вказує, що позивачем вчасно оновлено дані, однак не зважаючи на це, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів внесено відомості щодо порушення позивачем правил військового обліку. Представник позивача звернувся із запитом до відповідача для отримання інформації стосовно підстав внесення відомостей стосовно порушення позивачем правил військового обліку, у відповідь на який відповідач повідомив, що позивач порушив правила військового обліку, однак документів, які б вказували на вчинення адміністративного правопорушення, не надав. Позивач вважає доводи відповідача щодо порушення правил військового обліку необґрунтованими й незаконними, а внесення відповідачем відомостей про порушення правил військового обліку з боку позивача до Єдиного реєстру військовозобов'язаних призовників та резервістів неправомірним. Просить позов задовольнити.
Ухвалою 15 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Також, вказаною ухвалою судді від відповідача витребувано докази направлення повістки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її отримання ОСОБА_1 про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; документи, що підтверджують порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , правил військового обліку; копію звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копії протоколів про адміністративне правопорушення, складених відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 210, статтею 210-1 КУпАП.
27 жовтня 2025 року на виконання вимог вищезазначеної ухвали судді від представника відповідача на адресу суду надійшов лист, яким суд повідомлено про те, що надати інформацію стосовно складання протоколів, або винесення постанов, у вчиненні правопорушень передбачених статтею 210, 210-1 КУпАП, відносно заявника, не є можливим, оскільки громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно відомостей Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, для складання протоколу до ІНФОРМАЦІЯ_5 не доставлявся, та самостійно не прибував, постанова у справі про адміністративне правопорушення не виносилась. Також зазначає, що надання копії звернення до Національної поліції ускладнюється технічною неможливістю його формування та подальшого переведення у друкований вигляд. З огляду на вищезазначене, представником відповідача до суду інформацію, що міститься в Єдиному Державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у вигляді таблиці, стосовно звернення № 3126322.
Згідно доданої до листа таблиці, позивач не став на військовий облік за місцем оформлення ВПО в порушення вимог статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Правом на подання відзиву на позов у строки, встановлені ухвалою судді від 15 вересня 2025 року, відповідач не скористався.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Згідно з відомостями з електронного військово-облікового документа, сформованого 17 липня 2025 року з мобільного застосунку від Міністерства оборони України “Резерв +», позивач є військовозобов'язаним, номер в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» - 191120241429876200144, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Також, за даними вказаного військово-облікового документа, відомості щодо звання - солдат, адреса проживання: АДРЕСА_3 .
14 серпня 2025 року із мобільного застосунку «Резерв+» позивачу стало відомо про те, що він порушив правила військового обліку та перебуває у розшуку, у зв'язку із чим представник позивача звернувся до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області із адвокатським запитом про надання інформації щодо підстав розшуку ОСОБА_1 .
У відповідь на адвокатський запит Головне управління національної поліції в Запорізькій області листом від 21 серпня 2025 року №84аз/04/08-2025 повідомило представника позивача про те, що в Інформаційному порталі Національної поліції України міститься інформація про реєстрацію в інформаційній системі «Єдиний облік» звернення №3126322 від 06 серпня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо вчинення громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП.
Позивач не погоджується із діями відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів відомостей про наявність порушення позивачем правил військового обліку, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
За змістом частини 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частиною 6 статті 2 Закону №2232-XII визначені види військової служби, серед яких: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).
Частиною 3 статті 33 Закону №2232-XII передбачено, що військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Згідно з частиною 1 статті 34 цього Закону персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 3 статті 37 Закону №2232-XII передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік. У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини 4 статті 37 Закону №2232-XII, у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов'язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов'язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).
У відповідності до частини 11 статті 38 цього Закону призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядок №1487).
Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 затверджено також Додаток 2 до Порядку 1487, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).
Пунктом 1 Правил військового обліку визначено, що військовозобов'язані та резервісти повинні:
1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності;
7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;
8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
10) звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Відповідно до статті 1 частини 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16 березня 2017 року №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону № 1951-VIII).
За приписами статті 5 частин 8, 9 Закону України № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, за змістом частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема: 7) місце проживання та місце перебування; 7-1) номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; 20-1) відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Як зазначає відповідач, порушення правил військового обліку полягало у тому, що ОСОБА_1 у листопаді 2022 року змінив місце проживання у зв'язку із одержанням статусу внутрішньо переміщеної особи та не став на військовий облік до ТЦК та СП за місцем фактичного проживання у семиденний термін, що передбачено частини 3 статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Проте, відносно позивача а ні протоколу про адміністративне правопорушення за статті 210 КУпАП, а ні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності складено не було. Наведені обставини не заперечуються відповідачем.
З огляду на викладене, позивач не був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності на підставі статті 210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Разом з цим, відповідно до пункту 79 Порядку № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, але не виключно, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Відповідно до пункту 56 Порядку №1487 Національна поліція, зокрема, але не виключно, за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
Отже, у разі, якщо територіальним центром комплектування та соціальної підтримки встановлені обставини скоєння особою адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, а складання протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення є неможливе через фізичну відсутність такої особи, то відповідач наділений правом звернення до органів Національної поліції для доставлення таких осіб з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, що і було вчинено відповідачем у відповідності до наведених правових приписів та статті 259 КУпАП.
Згідно з частиною 9 статті 5 Закону № 1951-VІІІ органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Частиною 3 статті 14 Закону № 1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Відповідно до відкритої інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України, застосунок Резерв + надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації у реєстрі Оберіг.
При цьому, відповідно до статті 14-1 Закону № 1951-VІІІ електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Вказаний кабінет реалізовано у форматі застосунку Резерв +.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Судом встановлено, що за даними Єдиного державного демографічного реєстру позивач має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 (відповідь № 1997148 від 11 листопада 2025 року).
Згідно відповіді № 1997089 від 11 листопада 2025 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_1 відповідно до довідки 3244-7501445561 від 30 листопада 2022 року у період з 30 листопада 2022 року по 13 серпня 2025 року мав статус внутрішньо переміщеної особи.
Аналогічну інформацію містить лист Мінісоцполітики від 22 серпня 2025 року № 9602/0/2-25/19, копія якого додана позивачем до позову.
Згідно вказаного листа позивач починаючи з 30 листопада 2022 року по 13 серпня 2025 року фактично проживав за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
З вищевикладеного вбачається, що у період з 30 листопада 2022 року по 13 серпня 2025 року місцем фактичного проживання позивача вважалась адреса: АДРЕСА_4 .
Адреса, вказана позивачем у мобільному застосунку «Резерв+» ( АДРЕСА_3 ) у період з 30 листопада 2022 року до 13 серпня 2025 року включно, з огляду на наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи, вважалась адресою покинутого місяця проживання, яке позивач вимушено залишив.
Надана до суду представником позивача довідка ПАТ «Запоріжсталь» від 21 липня 2025 року № 2016196 жодним чином не підтверджує факт проживання позивача за адресою, вказаною ОСОБА_1 у мобільному застосунку «Резерв+» ( АДРЕСА_3 ), оскільки містить інформацію щодо перебування позивача із ПАТ «Запоріжсталь» у трудових відносинах, однак не містить інформації щодо форми організації праці. Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що робота позивачем виконувалась у період з 30 листопада 2022 року по 13 серпня 2025 року у приміщенні ПАТ «Запоріжсталь» у місті Запоріжжі, а не дистанційно поза його межами, зокрема за адресою, вказаною у листі Мінісоцполітики від 22 серпня 2025 року № 9602/0/2-25/19.
Позивач перебуває на обліку як військовозобов'язаний у відповідача, в реєстрі містяться відомості про порушення правил військового обліку позивача, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, військово-обліковим документом Резерв +.
Як встановлено судом, позивач під час уточнення персональних даних за допомогою електронного кабінету військовозобов'язаного, реалізованого через мобільний застосунок “РЕЗЕРВ+», 17 липня 2025 року вказав адресу свого фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 .
При цьому, з урахуванням відповіді № 1997089 від 11 листопада 2025 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери та листа Мінісоцполітики від 22 серпня 2025 року № 9602/0/2-25/19 у період з 30 листопада 2022 року по 13 серпня 2025 року ОСОБА_1 фактично проживав за адресою: АДРЕСА_4 .
Враховуючи вищенаведене, позивач до першої половини грудня 2022 року був зобов'язаний стати на облік військовозобов'язаних за місцем свого фактичного проживання, в даному випадку як внутрішньо переміщеної особи, проте, відповідних дій не вчинив, чим допустив порушення правил військового обліку.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів відомостей про наявність порушення ОСОБА_1 , правил військового обліку.
Відтак, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки вимоги про направлення до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , як такого, що вчинив адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП є похідними від вимог про визнання дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та направленні звернення до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статей 210, 210-1 КУпАП протиправними, то такі вимоги задоволенню також не підлягають.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та наданих до матеріалів справи письмових доказів, суд дійшов висновку про наявність сукупності підстав для відмови в задоволенні позову.
З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 5, 7-10, 72, 77, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 12 листопада 2025 року.
Суддя Д.В. Татаринов