12 листопада 2025 року м. Ужгород№ 260/4328/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судового засідання Гавій Л.В.
за участі представника
позивача: Словенко-Козлова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - позивач, ГУ ПФУ в Закарпатській області) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач, ВПВР), яким просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білинця В.О. про накладення штрафу від 19.05.2025 року у розмірі 10200 грн. у виконавчому провадженні № 76697739.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 23.05.2025 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшла постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинця В.О. про накладення штрафу від 19.05.2025 року у виконавчому провадженні № 76697739. Відповідно до даної постанови, на боржника - Головне управління - накладено штраф у розмірі 10200 грн. за невиконання рішення Луганського окружного адміністративного суду № 360/910/24 без поважних причин.
Головне управління вважає, що наведена у даній позовній заяві постанова про накладення штрафу від 19.05.2025 року у виконавчому провадженні №76697739 є безпідставною, необґрунтованою, винесеною без урахування усіх обставин справи, що мають значення для прийняття законного рішення, і такою, що завдає істотної шкоди законним інтересам Головного управління.
Ухвалою судді від 06.06.2025 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
12.06.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого, відповідач заперечує проти задоволення позову.
Ухвалою суду від 02.07.2025 року зупинено провадження в цій справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 260/2945/25.
Ухвалою суду від 03.11.2025 року провадження у справі поновлено.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши думку представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 року у справі № 360/910/24, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 24.07.2024 року, з урахуванням правових висновків суду.
18.11.2024 року Луганським окружним адміністративним судом по даній справі видано виконавчий лист № 360/910/24.
На підставі вказаного виконавчого документу, постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.12.2024 року відкрито виконавче провадження ВП № 76697739 щодо виконання вказаного судового рішення. Серед іншого, у даній постанові зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, надати обґрунтовану відповідь та документальне підтвердження щодо виконання рішення суду.
У зв'язку з невиконанням рішення суду, державним виконавцем відділу ПВР, керуючись статтями 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 5100 грн від 04.04.2025 року ВП № 76697739.
Окрім того, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі № 360/910/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у строк до 28.05.2025 року включно подати суду звіт про фактичне виконання в повному обсязі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 року у справі № 360/910/24.
Вказаною ухвалою було встановлено те, що відповідачем не враховано при виконанні рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 року у справі № 360/910/24 правові висновки суду щодо необхідності зарахування до страхового стажу періоду роботи позивачки у КНП Луганської обласної ради “Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» (остання назва) з 13.10.2016 року по 30.06.2024 року на посаді старшої медичної сестри наркологічного відділення у подвійному розмірі.
Згідно проведеного розрахунку ОСОБА_1 встановлено, що позивачем при здійсненні зарахування стажу для розрахунку розміру пенсії у подвійному розмірі зараховано період з 01.01.2002 року по 31.12.2003 року. Період роботи з 01.01.2004 року по 30.06.2024 року зарахований в одинарному розмірі, а період з 01.07.2024 року по 24.07.2024 року взагалі не враховано до страхового стажу.
Як зазначає позивач, на виконання ухвали про встановлення судового контролю від 28.04.2025 року у справі № 360/910/24 Головним управлінням здійснено коригування розрахунку стажу ОСОБА_1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 року у справі № 360/910/24 з урахування правових висновків суду щодо необхідності зарахування до страхового стажу періоду роботи позивачки у КНП Луганської обласної ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» (остання назва) з 13.10.2016 року по 30.06.2024 року на посаді старшої медичної сестри наркологічного відділення у подвійному розмірі.
Вказує, що відповідно до п. 4 статті 26 Закону № 1058 пільговий період обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, період з 01.01.2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Позивач зазначає, що засобами програмного забезпечення неможливо було проставити з 13.10.2016 року по 30.06.2024 року ознаку подвоєного стажу, тому для можливості зарахування періодів роботи з 13.10.2016 року по 30.06.2024 року, було взято дозвіл на коригування картки форми РС право за інші періоди. Після проставлення вручну подвоєння стажу за період 2016-2024 рік розмір пенсії не змінювався, змінювався тільки кількість пільгового стажу, що впливало тільки на право призначення пенсії, але не змінювало та не підтягувало зміну коефіцієнту обрахунку розміру пенсії.
Особливостями програмного забезпечення системи ППВП розробником не передбачено технічних можливостей зарахувати період роботи з 01.01.2004 року в кратності в кратному розмірі. Враховуючи вищезазначене, в разі проставлення а розрахунку стажу ознаки ст. 60, в обчислення розміру пенсії період за 2016-2024 рік не врахується - він врахується лише для визначення права для призначення пенсії. Саме тому, при виконанні ухвали, спеціалістами зараховано період 13.10.2016 - 30.06.2024 року в одинарному значенні. Тривалість - 7 років 8 місяців 18 днів.
Тому, для коректного розрахунку саме розміру пенсії, а саме подвоєння тривалості стажу та донарахування суми пенсії, було здійснено взаємозаміну періодів та зараховано в подвійному розмірі періоди з 06.07.1992 року по 31.05.1996 та за період з 15.02.1997 року по 06.12.2000 року проставлено відмітку робота в мед закладах згідно ст. 60, що таким чином дало змогу коригувати коефіцієнт та розмір пенсії.
Так, до страхового стажу заявниці згідно записів трудової книжки було зараховано період 06.07.1992 - 31.05.1996 тривалістю 3 роки 10 місяців 26 днів та період 15.02.1997 - 07.10.2001 року тривалістю 4 роки 7 місяців 23 дні. Другий період розбито на два -12.02.1997- 06.12.2001 (тривалість 3 роки 9 місяців 22 дні) та 07.12.2001-07.10.2001.
Для можливості зарахування періоду роботи з 13.10.2016 року по 30.06.2024 року в подвійному розмірі, донараховано вищевказаний період, зарахувавши з кратністю 2. При цьому, 3 роки 10 місяців 26 днів Х на кратність 2 = 7 років 9 місяців 22 дні (перший період); 3 роки 9 місяців 22 дні Х кратність 2 = 7 років 7 місяців 14 днів ( другий період). В результаті, до страхового стажу заявниці зараховано додатково 7 років 8 місяців 18 днів стажу.
Тобто, після проведеного перерахунку розмір пенсії змінився та склав 6559,84 грн.
Також зазначено, що змінився коефіцієнт розміру нарахованої пенсії до проведеного перерахунку згідно відомостей, що містяться в суді в розрахунках Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі від 18.04.2025 року № 045750028515 він до подвоєння складав (13638,87*0,37750) = 5148,67 грн. + 165,27 (доплата за понаднормовий стаж)=5313,94 грн.
Після перерахунку 28.06.2025 року та донарахування стажу коефіцієнт розрахунку збільшився та склав (13638,87*0,45500) = 6205,69+354,15 (доплата за понаднормовий стаж)=6559,84 грн.
Тобто, збільшився коефіцієнт розрахунку та доплата за понаднормовий стаж.
Разом з тим, 19.05.2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції В.Білинцем, у зв'язку з повторним невиконанням рішення без поважних причин, винесено постанову про накладення на позивача штрафу у подвійному розмірі - 10200 грн.
За умови дотримання ГУ ПФУ в Закарпатській області встановленого порядку виконання судового рішення, рішення відповідача щодо накладення штрафу позивач вважає безпідставним та необгрунтованим, з огляду на що, звернувся до суду із даним позовом про його скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404).
Згідно з ч. 1 ст. 1 ст. 1 Закону № 1404 виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 5 Закону України №1404 примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 15 Закону України №1404 сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Статтею 18 Закону України № 1404 встановлені обов'язки і права виконавців. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону № 1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно положень статті 27 Закону України №1404, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Згідно зі статті 63 Закону України №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Статтею 75 Закону України № 1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 4 ст. 19 Закону № 1404 сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.
Як вже зазначено судом, 04.04.2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Білинцем В.О. винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. у виконавчому проваджені ВП № 76697739 за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся з позовом до суду про її скасування.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування постанови від 04.04.2025 року ВП № 76697739. Рішення набрало законної сили згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2025 року.
Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, вказаним рішенням встановлено обставини не надання ГУ ПФУ в Закарпатській області належних та допустимих доказів на підтвердження невиконання рішення суду з поважних причин у строк до 04.04.2025 року, та вказані обставини повторно не доказуються.
Одночасно, вказаною постановою зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Враховуючи повторне невиконання боржником рішення у встановлений постановою строк без поважних причин, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Білинцем В.О. винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. у виконавчому проваджені ВП № 76697739.
Позивач наполягає на виконанні судового рішення, про що свідчить ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 року у справі № 360/910/24, якою прийняти звіти Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 28.05.2025 року б/н та від 29.05.2025 року б/н про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 року у справі № 360/910/24 в частині зарахування стажу за період з 13.10.2016 року по 30.06.2024 року тривалістю 7 років 8 місяців 18 днів (у разі застосування кратності - 15 років 5 місяців 6 днів) шляхом застосування кратності до періодів роботи з 06.07.1992 року по 31.05.1996 року та з 15.02.1997 року по 06.12.2000 року.
Разом з тим, суд зауважує, що вказаною ухвалою позивачу встановлено новий строк для подання звіту про фактичне виконання в повному обсязі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 року у справі № 360/910/24 - 30 (тридцять) календарних днів з дня отримання цієї ухвали, з огляду на наявність розбіжностей у наданих до звітів розрахунках страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 щодо періодів, які зараховані у кратному розмірі, тобто, відсутній факт виконання в повному обсязі рішення суду.
Більше того, суд зауважує, що спірна постанова прийнята 19.05.2025 року, тобто, на час її прийняття державним виконавцем, виконання в повному обсязі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 року у справі № 360/910/24 не встановлено.
В межах спірних правовідносин позивачем не надано жодних доказів, які б засвідчували наявність поважних причин для невиконання рішення суду, що набрало законної сили, або про неможливість його виконання у терміни, визначені виконавцем.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги наведені вище висновки, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що відповідачем правомірно винесено оскаржувану постанову, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.
Підстави для розподілу судових витрат у розумінні статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4 код ЄДРПОУ 20453063) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, буд. 14 код ЄДРПОУ 43316386) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
2. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, з особливостями, визначеними ст. 287 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
СуддяС.І. Рейті