12 листопада 2025 року м. Ужгород№ 260/6387/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Плеханова З.Б., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород, Закарпатська область,88008) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії
Адвокат Сідак Павло Петрович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить суд:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01 травня 2025 року максимальним розміром.
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області проводити ОСОБА_1 з 01 травня 2025 року виплату пенсії без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що обмеження виплат пенсії максимальним розміром є грубим порушенням конституційних прав і свобод військовослужбовців. Вказує, що у 2017-2021 роках Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачено положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. За таких обставин внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII зміни до ч.7 ст.43 згаданого Закону, яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження. Таким чином, з 05.03.2019 року спеціальним законодавством, яким регулюються питання призначення та перерахунку пенсії особам, звільненим з військової служби та деяким іншим особам, не встановлено обмежень щодо максимального розміру пенсії.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Обставини встановлені судом.
Позивач отримує пенсію за вислугу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 року у справі №260/353/25 адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/22282-суд від 12 грудня 2024 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/22282-суд від 12 грудня 2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2025 року, розмір якої було обмежено максимальним розміром пенсії 23610,00 грн.
17 квітня 2025 року представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом про надання інформації щодо перерахунку пенсії на виконання рішення суду.
Із листа Відповідача від 29.04.2025 року за № 0700-0404-8/24027 та протоколу про перерахунок пенсії від 01 травня 2025 року за пенсійною справою № 0710008834 встановлено, що Відповідач при перерахунку пенсії застосував обмеження відповідно до частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність..
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом
Змістом спірних правовідносин є проведення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 12.12.2024 року №11/22282-суд з 01.02.2023 року з обмеженням її максимальним розміром.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Позивачу призначена пенсія за вислугу років з підстав, на умовах та у розмірі встановлених статтями 12, 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за цим Законом).
Статтею 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із ч.2 ст.9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (ч.3 ст.9 Закону №2011-ХІІ).
Так, ст.43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст.63 Закону №2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
У зв'язку з протиправною відмовою у перерахунку пенсії на підставі отриманої довідки від 12.12.2024 року №11/22282-суд, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України позивач звернувся до суду.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 року у справі №260/353/25 адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/22282-суд від 12 грудня 2024 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/22282-суд від 12 грудня 2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Проте при здійсненні перерахунку пенсії позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області обмежило перераховану пенсію десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо застосування до перерахованої пенсії позивача обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, оскільки положення ч.7 ст.43 Закону України №2262-ХІІ, які встановлюють обмеження виплати пенсії позивачу, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), тобто з 20.12.2016 року положення ч.7 ст.43 Закону є такими, що втратили чинність.
При цьому вказаний висновок суду зроблений з урахуванням правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, які відповідно до ч.5 ст.242 КАС України повинні бути враховані при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Вказані висновки сформовані в постановах Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі №620/1285/19, від 09.11.2020 року у справі №813/678/18, від 09.02.2021 року у справі №640/2500/18 та полягає у наступному:
«Закон України №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом .
Згідно із Законом України від 24.12.2015 №848-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.43 Закону №2262-XII доповнено частиною 7 про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте, зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 не чинною є ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Відповідно до ст.1-1 Закону України №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Закон України №2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.
Суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося ч.7 ст.43 Закону України №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016 року, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону України №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону України №2262-XII.
Застосування положень Закону України №3668-VI по відношенні до військовослужбовців фактично зводить нінащо наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає ст.17 Конституції України.
Враховуючи викладене, у відповідача були відсутні підстави для обмежило пенсії десятьма прожитковими мінімумами при здійсненні її перерахунку.»
Крім того, відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІІ від 02.06.2016 року, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІІ від 02.06.2016 року висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відтак, відповідач, не застосувавши наведені норми у спірних правовідносинах, діяв не у відповідності та не у спосіб передбачений Законом.
З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем не було дотримано критерію, передбаченого п.1 ч.2 ст.2 КАС України, при здійсненні перерахунку пенсії позивачу, такі дії не можуть вважатись правомірними.
Як наслідок обґрунтованими є і похідні вимоги про спонукання до вчинення дій.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий належить присудити на користь позивача.
Керуючись ст.ст.19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Ужгородський район, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01 травня 2025 року максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 з 01 травня 2025 року виплату пенсії без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЗ.Б.Плеханова