про продовження процесуального строку
13 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/23595/25
категорія 109020000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Андрушівської міської ради Житомирської області про скасування рішення,
установив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати рішення Андрушівської міської ради Житомирської області №55 від 23 квітня 2021 року в частині встановлення терміну оренди та розміру орендної плати.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, шляхом, зокрема, подання уточненої позовної заяви, в мотивувальній частині якої навести обґрунтовані підстави для оскарження спірного, на думку позивача, рішення, а саме яким чином таке порушує права позивача та які саме права, з метою захисту чи відновлення яких подано відповідний позов.
На виконання вимог ухвали позивач подав уточнену позовну заяву.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що шестимісячний строк звернення до суду починає свій перебіг саме з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Як установлено судом з рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2025 року, ухваленого за результатами розгляду справи №272/52/22 міською радою на адресу ОСОБА_1 надсилались листи від 17 травня 2021 року, 15 червня 2021 року, 13 серпня 2021 року, 29 вересня 2021 разом з примірниками договору оренди. Згідно інформації оператора поштового зв'язку вбачається, що ОСОБА_1 кореспонденцію отримував 13 серпня 2021 року та 06 жовтня 2021 року. Також з вказаного судового рішення установлено, що договір оренди землі, примірник якого направлявся і отриманий позивачем, містить посилання на рішення сьомої сесії восьмого скликання від 23 квітня 2021 року №55 "Про передачу в оренду земельної ділянки".
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що з 13 серпня 2021 року позивач знав про прийняття відповідачем оскаржуваного рішення. Саме тому покликання позивача на ознайомлення з матеріалами справи №272/52/22 та отримання інформації про прийняття оскаржуваного рішення лише у квітні 2025 року, суд до уваги не приймає.
Будь-яких доводів про те, чому у період з 13 серпня 22021 року до жовтня 2025 року не мав можливості звернутися з відповідним позовом до суду ОСОБА_1 не зазначає.
Позивачем також не надано доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до суду, які не залежали від її волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах установленого тримісячного строку.
З огляду на викладене заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволенню не підлягає, а наведені ним підстави для поновлення строку звернення до суду не є поважними.
Згідно з частинами 2, 3 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Ураховуючи викладене, а також зважаючи на вчинення позивачем дій на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, суд уважає за необхідне визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та продовжити строк для усунення визначених в ухвалі недоліків на п'ять днів з дати отримання копії цієї ухвали для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.
Керуючись статтями 121, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовити та визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення визначених в ухвалі суду від 14 жовтня 2025 року недоліків на п'ять днів з дати отримання копії даної ухвали
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис