13 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/17353/24
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій відповідача щодо припинення нарахування та виплати індексації пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (надалі - Постанова № 118) з 01 липня 2024 року та зобов'язання відповідача виплатити пенсію з 01 липня 2024 року відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон № 2262-ХІІ) з урахуванням індексації на підставі Постанови № 118 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року проводилась індексація його пенсії відповідно до постанов Уряду від 16 лютого 2022 року № 118, від 24 лютого 2023 року № 168 та від 23 лютого 2024 року № 185. На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 240/33068/23 проведено перерахунок пенсії у основному розмірі 90 % сум грошового забезпечення починаючи з 01 лютого 2021 року та з 01 лютого 2022 року, та без обмеження максимальним розміром з 01 листопада 2023 року. Проте, у результаті перерахунку відповідачем припинено нарахування індексації пенсії, передбаченої Постановою № 118, та обмежено пенсійну виплату максимальним розміром, що підтверджено розрахунками пенсії за травень-червень 2024 року. Позивач наполягає, що за умовами абзацу третього пункту 2 Постанови № 118 підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII, що доводить, на переконання позивача, безпідставність припинення спірної індексації, як і обмеження пенсійної виплати максимальним розміром після проведеного перерахунку на виконання судового рішення.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
Відповідач позову не визнав. Подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає про те, що на виконання рішення суду від 29 серпня 2023 року у справі 240/13955/23 та проведення перерахунку пенсії позивача на підставі довідок Департамента з питань виконання кримінальних покарань від 21 квітня 2023 року № 9/3-601 та № 9/3-602, Головним управлінням перераховано пенсію позивача у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року. Своєю чергою, положеннями Постанови № 118 обумовлено застереження щодо застосування коефіцієнта підвищення 1,14, й ураховуючи перерахунок пенсії позивача з 01 лютого 2022 року, цей коефіцієнт не є застосовним у разі перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII.
Ухвалою від 15 листопада 2024 року провадження у справі зупинено; ухвалою від 15 липня 2025 року поновлено.
Розглянувши доводи у позовній заяві та відзиві на позов, з'ясувавши усі обставини справи, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з такого.
ОСОБА_1 з 01 травня 2005 року є отримувачем пенсії за нормами Закону № 2262-XII.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року у справі № 240/13955/23, яке набрало законної сили 29 вересня 2023 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01 лютого 2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 21 квітня 2023 року № 9/3-601 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року, з урахуванням виплачених сум та, відповідно, з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 21 квітня 2023 року № 9/3-602 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року, з урахуванням виплачених сум.
На виконання цього рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з проведенням індексації з 01 березня 2023 року (індексація за 2023 рік у сумі 1500 грн та за 2024 рік - 1500 грн). Тобто, до складу пенсійної виплати не нараховано індексацію пенсії за 2022 рік відповідно до Постанови № 118.
Своєю чергою, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 240/33068/23, яка набрало законної сили 13 червня 2024 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у основному розмірі 90 % сум грошового забезпечення відповідно до Закону № 2262-XII, починаючи з 01 лютого 2021 року та з 01 лютого 2022 року, а також здійснити з 01 листопада 2023 року перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Пенсійним органом на виконання цього судового рішення проведено перерахунок пенсії позивача з 01 листопада 2023 року без обмеження максимальним розміром, й розмір нарахованої пенсійної виплати згідно з розрахунками по пенсійній справі № N/A6103 після індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (надалі - Постанова № 185) складає 26667,09 грн, а до виплати з урахуванням максимального розміру 25167,09 грн.
На звернення позивача від 02 серпня 2024 року (вх. № 19285/Г-0600-24) Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 23 серпня 2024 року № 20756-19285/Г-02/8-0600/24 повідомило, що розмір пенсії перераховано на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/13955/23 з проведенням індексації пенсії з 01 березня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (надалі - Постанова № 168) та Постанови № 185. А на виконання судового рішення у справі № 240/33068/23 - починаючи з 01 лютого 2021 року та з 01 лютого 2022 року з розрахунку 90 % сум грошового забезпечення та з 01 листопада 2023 року - без обмеження максимальним розміром. Розмір пенсійної виплати в обчисленому на виконання судових рішень розмірі на час перерахунку становить 26667,09 грн й натепер з урахуванням Постанов № 168 та № 185 розмір пенсійної виплати становить 25167,09 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон № 2262-XII.
Згідно із частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Постанови № 118 установлено, що з 01 березня 2022 року:
- перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058-IV), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (надалі - Порядок № 124), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14;
- у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 118 з 01 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 року відповідно до Закону № 2262-XII, та перерахунку пенсії відповідно до Закону № 2262-XII, крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 01 січня 2021 року до 28 лютого 2022 року за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
Зі змісту вказаних вище норм вбачається, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. При цьому Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови та порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України постановою від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" (надалі - Порядок № 45) затвердив Порядок, який визначає алгоритм дій, який вчиняють, зокрема, територіальний орган Пенсійного фонду України та державний орган, з якого осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, було звільнено із служби, для реалізації перерахунку раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Мініоборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Тобто на уповноважені органи покладено функції зі складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Водночас величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.
Так, 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01 березня 2018 року (надалі - Постанова № 704), пунктом 4 якої (у первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі - Постанова № 103), внесено зміни до Постанови № 704, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
При цьому зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704.
Тобто оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до пункту 4 Постанови № 704, визнані у судовому порядку нечинними, то з 29 січня 2020 року діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом України про Державний бюджет на певний рік, на 01 січня календарного року в осіб із числа військовослужбовців виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21.
Таким чином, цей перерахунок пенсії вважається таким, що виник на підставі, встановленій нормативно-правовим актом, а саме, зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) та є підставою для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям відповідно до статті 43, 63 Закону № 2262-XII.
Визначаючись чи є перерахунок пенсії у зв'язку із зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), підставою для припинення виплати індексації в розмірі, передбаченому Постановою № 118, суд враховує правові висновки Верховного Суду у рішенні від 16 грудня 2024 року у зразковій справі № 400/6254/24, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року.
Верховний Суд окреслив, що висновки Верховного Суду у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах за наслідками, зокрема, відмови Головного управління Пенсійного фонду після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду щодо перерахунку розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, перерахувати і виплатити індексацію згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", та від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році".
За результатом розгляду справи № 400/6254/24 як зразкової, Верховний Суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії військовослужбовця, на підставі рішення суду, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до, зокрема, постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" є правомірною підставою для невиплати індексації за 2022, 2023 роки.
Відповідно до вимог частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Застосовуючи правовий висновок Верховного Суду у зразковій справі № 400/6254/24 суд констатує, що оскільки пенсія позивача на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 240/13955/23 перераховувалася з підвищеного розміру грошового забезпечення у зв'язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року та на 01 січня 2022 року, підстави для її індексації в силу приписів Постанови № 118 відсутні, а тому у позові у цій частині слід відмовити.
Щодо заявлених позовних вимог в частині виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, суд, вирішуючи спір у цій частині, виходить з такого.
08 липня 2011 року прийнято Закон № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (надалі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності 01 жовтня 2011 року.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України № 2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20 грудня 2016 року.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин, змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Відтак, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Відповідачем у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що приведені вище норми Закону № 2261-ХІІ та Закону № 3668-VI суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13 лютого 2019 року Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Висновок суду в цій справі відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постановах від 14 травня 2024 року у справі № 420/7840/21, від 29 травня 2024 року у справі № 560/12853/21, від 18 липня 2024 року у справі № 300/2531/21.
Суд з'ясував, що на виконання судового рішення у справі № 240/33068/23 відповідач провів перерахунок пенсійної виплати позивача з 11 листопада 2023 року без обмеження максимальним розміром, проте, як свідчать обставини цієї справи, з урахуванням індексації пенсії за Постановою № 185 обмежив нараховану пенсійну виплату у сумі 26667,09 грн максимальним розміром 25167,09 грн.
Тому, виходячи із встановлених обставин цієї справи суд враховує таке.
Пунктом 2 Постанови № 185 установлено, що з 01 березня 2024 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 Постанови № 118 та пункту 2 Постанови № 168 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Суд зауважує, що на час набрання чинності Постановою № 185, якою установлено індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році, законодавцем не внесено будь-яких змін до правових норм, які регулюють спірні правовідносини, зокрема, до частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ та статті 2 Закону № 3668-VІ.
Суд звертає увагу, що наявність у пункті 2 вказаної постанови Уряду положення про підвищення пенсій з 01 березня 2024 року, відповідно, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, не дає відповідачу підстави для зменшення розміру пенсії позивача при нарахуванні індексації внаслідок застосування обмеження максимального розміру пенсії.
Частинами першою, третьою статті 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У спірному випадку Постанова № 185 як нормативно-правовий акт не відповідає приписам Закону № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, тобто правовому акту, який має вищу юридичну силу, тому до спірних правовідносин мають застосовуватися норми Закону № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не підзаконний нормативно-правовий акт, яким є Постанова № 185, в частині індексації пенсії тільки в межах максимального розміру пенсії.
Отже дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2024 року максимальним розміром після проведення її індексації на підставі Постанови № 185 є протиправними, а тому, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача суд доходить переконання, що відповідним порушеному праву позивача на соціальне забезпечення, гарантоване державою, буде зобов'язання відповідача провести виплату пенсії з 01 липня 2024 року без обмежень виплати максимальним розміром.
Отже, позовні вимоги у цій частині заявлені позивачем обґрунтовано, тому, відповідно, підлягають задоволенню у цій частині.
Виходячи з положень частини третьої статті 139 КАС України, оскільки позов ОСОБА_1 містить одну вимогу немайнового характеру, яка хоча і частково, але підлягає задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених / незадоволених позовних вимог.
Такий підхід викладено Верховним Судом у рішенні від 16 червня 2020 року у справі № 620/1116/20 та який є застосовним при вирішенні розподілу судових витрат зі сплати судового збору у цій справі.
Тож сплачений позивачем судовий збір згідно із квитанцією від 11 вересня 2024 року (оригінал в матеріалах справи) підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним немайновим вимогам.
Керуючись статтями 6 - 9, 77, 90, 139, 242 - 246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2024 року з обмеженням її максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01 липня 2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Г. Приходько
13.11.25