12 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/16868/25
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкову заборгованість у розмірі 118218,54 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем рахується вказаний податковий борг. З метою його стягнення відповідачеві направлено податкову вимогу. Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не погашений, а податкова вимога у спосіб, установлений податковим законодавством, не відкликана, позивач звернувся до суду за стягненням з відповідача суми податкового боргу.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи отримана відповідачем особисто, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610267713645.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.
У відповідності до положень ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 як платник податків перебуває на податковому обліку в Головному управлінні Державної податкової служби у Житомирській області.
Із зведеного розрахунку вбачається, що за даними позивача за відповідачем числиться податковий борг на загальну суму 118218,54 грн.
Так, Головне управління ДПС у Житомирській області за результатами відповідних перевірок прийняло щодо відповідача такі податкові повідомлення-рішення:
- № 0007183-2407-0626 від 09.02.2022 на суму 62031,60 грн;
- № 1046899-2411-0609-UA8060090000061708 від 28.06.2024 на суму 23089,54 грн;
- № 1064052-2411-0609-UA8060090000061708 від 29.07.2024 на суму 22400.30 грн.
Крім того, згідно зі ст. 129 Кодексу відповідачу нараховано пеню за платежем Орендна плата з фізичних осіб у розмірі 10697,10 грн.
Вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались в судовому порядку.
Крім того, Головне управління ДПС в Житомирській області надіслало відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 09.03.2021 № 18886-13 про розмір податкового боргу платника.
Податкова вимога відповідачем в адміністративному та судовому порядках не оскаржувалась, у зв'язку з чим не вважається відкликаною у порядку ст. 60 Податкового кодексу України.
Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не погашений, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до положень статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до п. 6.1. ст. 6 ПК України - податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Статтею 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За змістом пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
В силу положень пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 129.1. статті 129 ПК України передбачено, що при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження, нарахування пені на суму такого заниження розпочинається починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (пункт 131.1 статті 131 ПК України).
Відповідно до зведеного розрахунку Головного управління ДПС у Житомирській області за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 118218,54 грн.
Суд звертає увагу, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.
Згідно з п. 41.2 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно з вимогами пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).
Головним управлінням ДПС у Житомирській області відповідачу було надіслано податкову вимогу форми "Ф" від 09.03.2021 № 18886-13.
В силу положень пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкова вимога вважається відкликаною, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Враховуючи викладене, грошове зобов'язання у сумі 118218,54 грн набуло статусу податкового боргу.
Відповідно до положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безпосереднього існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту повного погашення податкового боргу платником по всім податкам і зборам. При цьому грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатися відкликаною, а у разі виникнення у майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2018 у справі № 820/1751/17, постанові від 27.03.2018 у справі № 2а/0370/2648/12, постанові від 19.02.2019 у справі № 818/1117/16.
Податковий борг відповідачем у повному обсязі не погашався, у тому числі і на дату розгляду цього спору по суті.
Отже, надіслання відповідачеві інших податкових вимог, як умова для належного звернення позивачем до суду із вимогами про стягнення податкового боргу, законом не вимагається.
При вирішенні цього спору судом враховано, що відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження сплати податкового боргу, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У зв'язку з відсутністю судових витрат питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, код ЄДРПОУ 44096781) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Житомирській області податковий борг у сумі 118218,54 грн (сто вісімнадцять тисяч двісті вісімнадцять гривень 54 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 12 листопада 2025 р.
12.11.25