12 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/23805/25
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні клопоатння про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом до Волинської митниці про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови.
Від представника Волинської митниці надійшло клопотання, у якому представник просить справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Розглянувши подане клопотання, суд враховує наступне.
Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із частинами другою, третьою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частинами 6 та 7 статті 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Як визначено частиною другою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Даний спір не належить до тих, що визначені у частині четвертій статті 257 КАС України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження, суд врахував вимоги частини третьої статті 257 КАС України, зокрема категорію та складність справи, відсутність необхідності призначати експертизу чи викликати свідків у справі.
Відповідач не обґрунтував, які є перешкоди для об'єктивного встановлення усіх обставин у даній справі при розгляді в порядку спрощеного позовного провадження та яким чином розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цьому сприятиме.
Суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції, а у разі необхідності суд може витребувати докази.
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Отже, сторони при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження не позбавлені можливості доводити свою позицію й без проведення судового засідання, тобто визначені ст.44 КАС України права учасників справи не порушуються в даному випадку.
При цьому, суд також звертає увагу представника відповідача на те, що правила п. 4 ч.4 ст. 12 КАС України щодо розгляду справ виключно за правилами загального позовного провадження, в тому числі і про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд зазначає, що рішення про коригування митної вартості товарів не є рішенням суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.
Інших обставин на обґрунтування поданого клопотання відповідачем не зазначено.
Тому, з огляду на предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у загальному позовному провадженні або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а відтак суд відмовляє у задоволенні заяви про перехід у спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Керуючись статтями 4, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.С. Токарева