(про відмову у забезпеченні доказів)
13 листопада 2025 року м. Житомир
справа №ЗД/240/25813/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Лятошинського Бориса, 5, заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, -
встановив:
10 листопада 2025 року до Житомирського окружного адміністративного суду, через систему "Електронний суд", звернувся ОСОБА_2 , представник заявника - Дейнеки Сергія Васильовича, (діє на підставі ордеру серії АА №0055260 від 28.08.2025) із заявою про забезпечення доказів.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Вказує, що згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі №240/12673/24, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату розміру пенсії з урахуванням довідки від 18.01.2024 №09/01-23/2 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданої відділом культури і туризму Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області з 19.01.2024.
Зазначає, що з метою отримання інформації про виконання рішення суду у справі №240/12673/24, звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, та 19.08.2025 отримав лист-відповідь у якій повідомлено, що рішення виконано, однак ознайомившись з повним текстом відповіді, ОСОБА_1 встановив, що рішення у справі №240/12673/24 не виконане належним чином.
Наголошує, що ОСОБА_1 має на меті оскаржити рішення про перерахунок пенсії, який був зроблений у вересні 2024 року та у березні 2025 року, проте орган пенсійного фонду не надає матеріали пенсійної справи для ознайомлення у зв'язку з чим заявник не може сформувати правильний предмет позову.
Саме тому, просить суд забезпечити докази шляхом витребування від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області належним чином завірену копію усіх матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
Відповідно до ухвали суду від 11 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 листопада 2025 року та запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області до 13.11.2025 надати письмові пояснення щодо вказаної заяви.
12 листопада 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, через систему "Електронний суд" надійшло клопотання (за вх. №81606/25) про приєднання пояснень до матеріалів справи.
Крім цього, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області просить розглянути заяву про забезпечення доказів без участі уповноваженого представника.
12 листопада 2025 року представник заявника через систему "Електронний суд" надіслав заяву (за вх. №81607/25), у якій просить розглянути заяву про забезпечення доказів без участі ОСОБА_3 та його представника.
У судове засідання 13.11.2025 заявник його представник та представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до протокольної ухвали від 13.11.2025, суд на місці ухвалив перейти до розгляду заяви про забезпечення доказів в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд розглянувши подану заяву, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Статтею 115 КАС України визначено, що суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
За приписами частини 1 статті 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема, докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.
Відповідно до п. п. 4, 5 частини 1 статті 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Таким чином, суд зазначає, що забезпечення доказів доцільне та можливе лише за умови існування обставин, які б свідчили про те, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Відповідно до частини 4 статті 117 КАС України, суд за клопотанням заявника може забезпечити докази без повідомлення інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи: 1) у невідкладних випадках; 2) якщо неможливо встановити, хто є або стане такими особами; 3) якщо повідомлення іншої сторони може унеможливити або істотно ускладнити отримання відповідних доказів.
Згідно частини 5 статті 117 КАС України, за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Суд зазначає, що забезпечення доказів доцільне та можливе лише за умови існування обставин, які б свідчили про те, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 02 травня 2019 року у справі №Зд/9901/2/19.
У своїй заяві заявник вказує, що необхідність забезпечення доказів виникла з метою оскарження рішення про перерахунок пенсії, який був зроблений у вересні 2024 року та у березні 2025 року, оскільки територіальний орган Пенсійного фонду України не надає матеріали пенсійної справи для ознайомлення, у зв'язку з чим заявник не може сформувати правильний предмет позову.
Зазначає, що ОСОБА_1 подав запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на отримання публічної інформації від 04.09.2025, на який отримав відповідь про те, що запит потребує додаткового часу для його розгляду.
В подальшому представником ОСОБА_1 здійснено адвокатський запит від 10.09.2025 №6 з метою отримання копії рішення про перерахунок пенсії у вересні 2024 року, однактериторіальний орган Пенсійного фонду України надав інформацію щодо перерахунку пенсії на підставі рішення суду, проте інформацію про перерахунок пенсії у вересні 2024 року не надав.
Тому представником заявника направлено адвокатський запит від 19.09.2025 №7, однак відповіді на даний запит не надходило.
На підтвердження своїх доводів надає копії звернення та листи-відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
У своїх поясненнях від 12.11.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вказує, що у відповідь на звернення/адвокатські запити були наданні відповіді із наданням підтверджуючих документів, зокрема №0600-0202-8/80834, №0600-0305-8/83934. Крім цього, заявнику надані відповіді по суті вимог із наданням підтверджуючих документів.
Також зазначає, що надання, належно засвідченої копії відповідного рішення, що прийняте іншим територіальним органом Пенсійного фонду України (в Івано-Франківській області), суперечить вимогам пункту 70 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55 згідно з якою, установа може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ній, у порядку встановленому цією інструкцією. Видача незасвідчених копій зазначеною постановою не передбачена.
Проаналізувавши зміст поданої заяви про забезпечення доказів та дослідивши докази, надані заявником та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, суд дійшов висновку, що подана заява за своїм змістом є клопотанням про витребування доказів, оскільки як на підставу забезпечення доказів, заявник посилається на те, що у відповідь на заяву-звернення ОСОБА_1 та його представника запитувані документи Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області надані не були.
Також заява не містить обґрунтувань ризику ймовірної втрати доказів у майбутньому або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Верховний Суд в ухвалі від 02.05.2019 у справі №Зд/9901/2/19, проаналізувавши положення статей 114, 115 КАС України у зіставленні з вимогами заявника, зазначив, що процесуальний механізм забезпечення доказів - це не лише спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати має ґрунтуватися на об'єктивних фактах. Тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Суд також зазначив, що неможливість на дату звернення до суду отримати і долучити до позову копії акта індивідуальної дії, який є предметом оскарження, є підставою заявити одночасно з цим позовом клопотання про витребування цих доказів, навівши відповідні мотиви того, чому не вдалося отримати спірне рішення самостійно (відповідно до ст. 114 КАС України).
В контексті наведеного, суд звертає увагу, що заявник не підтвердив, що є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Водночас, суд наголошує, що позивач не позбавлений можливості звернутися із позовом до суду про визнання протиправними дій або бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненадання витребуваної інформації на письмову заяву чи запит, або разом з позовною заявою звернутися до суду із клопотанням про витребування доказів, у випадку неможливості самостійно їх надати.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 114, 115, 117, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
ухвалив:
У задоволенні заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя А.В. Горовенко