13 листопада 2025 року Справа №160/18390/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі звіт Державної установи "Криворізька установа виконання покарань (№3)" про виконання рішення суду у справі №160/18390/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Криворізька установа виконання покарань (№3)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі №160/18390/24, позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме вирішено:
Визнати протиправними дії Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» щодо не нарахування та невиплати, в повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року; з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року відповідно до абзацу 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов'язати Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№3)» здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням базового місяця січень 2008 року.
Зобов'язати Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№3)» здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» (код ЄДРПОУ 14316899) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі №160/18390/24 набрало законної сили 22.01.2025.
Від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю, в якій заявник просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року по адміністративній справі №160/18390/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань № 3» та зобов'язати керівника Державної установи «Криворізька установа виконання покарань № 3 подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року по адміністративній справі
В обґрунтування заяви зазначено, що Державною установою «Криворізька установа виконання покарань № 3 було проігноровано всі листи ОСОБА_1 , які були надіслані з метою добровільного виконання рішення суду. Було подано заяву до Державної виконавчої служби з метою примусового виконання рішення суду та відкрито виконавче провадження № АСВП: 78018776 від 08.05.2025. До цього часу рішення не виконано. Державною установою «Криворізька установа виконання покарань № 3 не здійснюються належні дії для виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 14.10.2025 року заяву представника позивача про встановлення судового контролю в адміністративній справі №160/18390/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи "Криворізька установа виконання покарань (№3)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено та зобов'язано Державну установу "Криворізька установа виконання покарань (№3)" у 30-денний строк з дня отримання цієї ухвали подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі №160/18390/24.
Від Державної установи "Криворізька установа виконання покарань (№3)" надійшов звіт про виконання рішення суду в якому зазначено, що нарахування індексації грошового забезпечення, належного до виплати ОСОБА_1 відповідно до рішення суду здійснено за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року та з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року включно, але здійснити виплату у поточному році немає можливості у зв'язку із відсутністю кошторисних призначень за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» у 2025 році. Так, кошторисом установи на 2025 рік по зазначеному КЕКВ затверджено видатки в сумі 600,0 тис. грн. Станом на 22.10.2025 касові видатки склали 600,0 тис. грн. Залишок коштів в сумі 0 тис. грн. Таким чином, без надання Міністерством юстиції України додаткового фінансування за КПКВК 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» установа не має можливості здійснити виплату ОСОБА_1 з метою повного виконання рішення суду по зазначеній вище справі. З метою виконання рішення Дніпропетровського окружного адмінстративного суду від 05.11.2024 по справі 160/18390/24, в частині виплати ОСОБА_1 належних сум індексації грошового забезпечення у відповідності із здійсненими нарахуваннями було вжито наступні заходи. Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - міжрегіональне управління) листом від 17.02.2025 №1762/3.2.-2025 зверталось до Міністерства юстиції України з проханням про виділення додаткового фінансування з метою виконання рішення суду та погашення заборгованості перед ОСОБА_1 .. Відповідь від Міністерства юстиції або додаткове фінансування до міжрегіонального управління не надходили. Установа листом від 29.05.2025 №3/4-6780 зверталась до Міжрегіонального управління з проханням про виділення додаткового фінансування з метою виконання рішення суду та погашення заборгованості перед ОСОБА_1 . Відповідь від міжрегіонального управління або додаткове фінансування до установи не надходили. Міжрегіональне управління повторно зверталось листами від 12.06.2025 №6038/3.2. - 2025,від 10.07.2025 №7195/3.2-2025, від 08.10.2025 №11304/3.2-2025 до Міністерства юстиції України з проханням про виділення додаткового фінансування з метою виконання рішення суду та погашення заборгованості перед ОСОБА_1 ... Відповідь від Міністерства юстиції або додаткове фінансування до міжрегіонального управління не надходили. Після отримання додаткового фінансування від Міністерства юстиції України, рішення суду буде виконане в повному обсязі, про що додатково буде повідомлено суду.
При розгляді поданого звіту про виконання рішення суду, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідності до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Згідно із частиною першою статті 383-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Абзацом першим частини першої статті 383-3 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 383-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу (частина одинадцята статті 382-3 КАС України).
Судом встановлено, що звіт відповідача відповідає вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.
Розглянувши звіт відповідача, суд встановив, що Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - міжрегіональне управління) листом від 17.02.2025 №1762/3.2.-2025 зверталось до Міністерства юстиції України з проханням про виділення додаткового фінансування з метою виконання рішення суду та погашення заборгованості перед ОСОБА_1 .. Відповідь від Міністерства юстиції або додаткове фінансування до міжрегіонального управління не надходили. Установа листом від 29.05.2025 №3/4-6780 зверталась до Міжрегіонального управління з проханням про виділення додаткового фінансування з метою виконання рішення суду та погашення заборгованості перед ОСОБА_1 . Відповідь від міжрегіонального управління або додаткове фінансування до установи не надходили. Міжрегіональне управління повторно зверталось листами від 12.06.2025 №6038/3.2. - 2025,від 10.07.2025 №7195/3.2-2025, від 08.10.2025 №11304/3.2-2025 до Міністерства юстиції України з проханням про виділення додаткового фінансування з метою виконання рішення суду та погашення заборгованості перед ОСОБА_1 ... Відповідь від Міністерства юстиції або додаткове фінансування до міжрегіонального управління не надходили. Після отримання додаткового фінансування від Міністерства юстиції України, рішення суду буде виконане в повному обсязі, про що додатково буде повідомлено суду.
Між тим, відповідачем не підтверджено проведення на користь позивача нарахованих на виконання рішення суду виплат в повному обсязі.
Як стверджує відповідач, неможливість повного виконання рішення суду зумовлена відсутністю коштів, призначених для виконання рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Окрім того, суд враховує пріоритетність захисту державного суверенітету, життя і здоров'я громадян України та її територіальної цілісності перед будь-якими іншими видами діяльності бойової військової частини та її військовослужбовців.
Таким чином, відповідач вжив конкретні заходи з метою виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі 160/18390/24.
Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду. Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи Верховний Суд не вбачає наявності таких підстав.
Зважаючи на те, що відповідач здійснив конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/18390/24, суд доходить до висновку про не можливість застосування до керівника відповідача штрафу за несвоєчасне виконання судового рішення, оскільки відсутні обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, відсутня недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, яка свідчить про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Враховуючи, що рішення суду залишилось не виконаним в частині невиплати нарахованої суми, суд встановлює відповідачеві новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 05 листопада 2024 року у справі №160/18390/24, а саме 90 днів з дня отримання цієї ухвали.
Керуючись статтями 248, 256, 295, 382, 382-1, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у прийнятті звіту Державної установи "Криворізька установа виконання покарань (№3)" від 07.11.2025р. про виконання судового рішення у справі №160/18390/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Криворізька установа виконання покарань (№3)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити Державній установі "Криворізька установа виконання покарань (№3)" новий строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі №160/18390/24, а саме: 90 днів з дня отримання цієї ухвали.
Одночасно зі звітом надати до суду документальні докази погашення нарахованої виплати або неможливості її сплати.
Роз'яснити Державній установі "Криворізька установа виконання покарань (№3)", що звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі №160/18390/24 має відповідати вимогам ст. 382-2 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н.В. Турлакова