12 листопада 2025 року Справа №160/30774/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 року у справі № 160/30774/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» про визнання дій протиправними, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала зазначена справа.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 року у справі №160/30774/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» про визнання дій протиправними, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 11.03.2022 року по 01.05.2022 року та з 01.06.2022 року по 18.10.2022 року.
Зобов'язано Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№3)» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №160 від 28.02.2022 року за період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року з розрахунку 30000 грн. на місяць та за період з 01.06.2022 року по 18.10.2022 року в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, з урахуванням фактично виплачених сум.
Визнано протиправними дії Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» щодо невиплати ОСОБА_1 в день звільнення грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 19462,32 грн., передбаченої постановою КМУ від 14.08.2013 року№ 578.
Зобов'язано Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№3)» здійснити виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 19462,32 грн., передбаченої постановою КМУ від 14.08.2013 року №578.
Визнано протиправну бездіяльність Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні.
Зобов'язано Державну установу "Криворізька установа виконання покарань (№3)" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільнені за період з 01.09.2024 р. по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» (код ЄДРПОУ 14316899) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3633,60 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025 року апеляційну скаргу Державної установи "Криворізька установа виконання покарань (№3)" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 в адміністративній справі №160/30774/24 залишено без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 в адміністративній справі №160/30774/24 залишено без змін.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 року у справі №160/30774/24 набрало законної сили 30.06.2025 року.
До суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 року у справі № 160/30774/24.
В обґрунтування заяви про встановлення судового контролю позивачем зазначено, що вказане рішення суду набрало законної сили та було вчасно надіслано до електронного кабінету відповідача. Державною виконавчою службою 15.09.2025 року відкрито виконавчі провадження за № 79107747, № 79108043, № 79109702 та № 79106983 і направлено боржнику відповідні постанови.
Проте, станом на момент подання заяви про встановлення судового контролю, рішення суду у справі № 160/30774/24 не виконано боржником у 10-денний строк, встановлений частиною 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», за жодним із зазначених виконавчих проваджень.
Позивач зверталася до боржника із заявою про добровільне виконання рішення суду, а також подавала скарги на порушення строків його виконання до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України. Вимоги про виконання рішення суду були залишені без уваги та по суті не задоволені.
З цього приводу позивач зауважує, що заборгованість за рішенням суду являє собою заборгованість по виплаті заробітної плати, яку боржник повинен погасити з відповідного фонду. Кошти на виплату заробітної плати з бюджету надходять вчасно і в повному обсязі, оскільки затримок грошового забезпечення у 2022- 2025 роках не було за жодний місяць.
Таким чином, позивач вважає, що є всі підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 160/30774/24.
Дослідивши матеріали справи та доводи заяви про встановлення судового контролю, суд приходить до наступного висновку.
За приписами ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні норми містить ст. 370 КАС України, за якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правовим наслідком судового рішення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 р. зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося.
Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст.1 Першого протоколу до Конвенції. Так, у справі Півень проти України Європейський суд констатував порушення ст.6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, та відсутністю у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади.
Дослідивши матеріали справи та доводи позивача, суд встановив, що матеріали справи не містять відповідної інформації щодо фактичного виконання рішення суду, що надає об'єктивні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
При цьому, суд враховує положення ч. 3 ст. 382-1 КАС України, якими передбачено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан. У подальшому, воєнний стан продовжено Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 20.10.2025 № 793/2025 до 03 лютого 2026 року.
Відтак, оскільки судове рішення не виконано в повному обсязі, суд приходить до висновку, що заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення підлягає задоволенню шляхом зобов'язання Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» протягом 60 днів, з моменту отримання цієї ухвали, подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду.
Водночас суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 3 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суд своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень (ч. 10 ст. 382-3 КАС України).
Керуючись ст. ст.241, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 370, 382 КАС України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 року у справі № 160/30774/24 - задовольнити.
Зобов'язати Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№3)» надати до суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 року у справі №160/30774/24 та докази направлення звіту позивачу протягом 60 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 256 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржена в строки, передбаченістаттею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник