03 листопада 2025 рокуСправа №160/21437/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІГМЕНТ-ДНІПРО" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІГМЕНТ-ДНІПРО» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Дніпровської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати, прийняте Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 14.07.2025 № UA110050/2025/000088/1.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ'єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 року відкрито провадження у справі №160/21437/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
19.08.2025 через систему «Електронний суд» від Дніпровської митниці надійшов відзив на позовну заяву.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказав наступне.
Згідно з ч.21 ст.58 МК України використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій ст.53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Враховуючи вищезазначені результати митного контролю, а також те, що позивач відмовився від надання додаткових документів, відповідачем було застосовано коригування митної вартості товару.
У відповіді на відзив, поданої до суду через систему «Електронний суд» 25.08.2025 позивач вважає, що відзив на позовну заяву не спростовує доводів і аргументів по суті позовних вимог.
28.08.2025 судом отримані через систему «Електронний суд» від ТОВ «ПІГМЕНТ-ДНІПРО» додаткові пояснення.
За поясненнями позивача ним вже здійснювались митні оформлення ідентичного фосфату цинк за тим самим контрактом за митними деклараціями від 14.03.24 № 24UA100060207284U6 із митною вартістю 1, 4949 долари США/кг та від 12.11.24 № 24UA110130025994U3 із митною вартістю 1, 8262 долари США/кг, що спростовує твердження відповідача про відсутність інформації про митні оформлення ідентичних товарів та підтверджує порушення встановленої митним законодавстом послідовності застосування методів визначення митної вартості.
На виконання приписів ст. 15 КАС України направлено переклади доданих до позовної заяви специфікації № 36, листа продавця від 27.03.25, рахунку № TC25KEN129H та рахунку № TCKKL2501.
Крім того, 28.08.2025 від позивача надійшла заява про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у сумі 32000,00 грн.
Через систему «Електронний суд» від Дніпровської митниці надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких викладені пояснення, доводи та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив обґрунтувань та мотиви їх відхилення.
Митниця зазначає, що всі доводи представника позивача, викладені у відповіді на відзив зводяться до сумнівів щодо правомірності здійсненого митницею контролю співставлення та не містять жодного контраргументу щодо відсутності всіх необхідних відомостей для застосування першого методу. Саме неможливість застосування першого методу обумовило послідовний перехід до другорядних методів та необхідність здійснення контролю співставлення.
03.09.2025 від Дніпровської митниці надійшли заперечення на заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідач вважає, що зазначений розмір гонорару є неспівмірним зі складністю справи та таким, що не є фактично підтвердженим.
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.134 КАС України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим .
Представником позивача не надано детального розрахунку наданих послуг. Оцінюючи зміст даного позову, митний орган і суд позбавлені можливості перевірити обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількості витраченого часу, розміру гонорару, співмірності послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову.
Виконання кожної послуги потребує різного вартість часу , а відтак має різну . Незрозуміло, яким чином адвокатом визначається вартість послуг, оскільки ціна за 1 годину підготовки позовної заяви вартує 6000 грн, а ціна за 1 годину підготовки відповіді на відзив - 9000 грн.
Відповідач зазначає, що законодавство вимагає від сторони, яка заявляє про відшкодування витрат, надання доказів щодо часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних іншу кількість часу робіт, чи доказів на підтвердження того, що саме таку, а не фактично адвокат витратив на виконання робіт.
В період з 17.10.2025 по 31.10.2025 суддя знаходилась у відпустці, що підтверджується довідкою Відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Справа розглянута в перший робочий день виходу судді з відпустки.
Ухвалою суду від 03.11.2025 судом продовжено процесуальний строк розгляду справи.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
15.10.2020 між Компанією «ZHEJIANG TONGCHEM INDUSTRY GROUP CO, LTD», Китай (Продавець) і ТОВ «ПІГМЕНТ ДНІПРО» (Покупець) був укладений контракт №15102020, за яким Продавець продає, а Покупець купує на умовах СІF Одеса, вказаний у адресі доставки таможений термінал (поставка без оплати пошлин) (ІНКОТЕРМС 2000), хімічну продукцію, у відповідності до Специфікації.
Найменування, кількість, строк поставки, ціна і порядок оплати товару визначаються згідно підписаних сторонами Специфікацій на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною цього контракту (п. 1.2. контракту).
На виконання умов контракту продавцем поставлено товар: «Інші фосфати, фосфати цинку-24000кг. Зміст оксиду цинку - 50,01 %. Використовується у виробництві лакофарбових матеріалів для підвищення антикорозійних властивостей CAS NO: 7778-90-0».
08.07.2025 позивач звернувся до Дніпровської митниці для здійснення митного оформлення товару за митною декларацією № 25UA110050002423U2. Митна вартість товару заявлена позивачем на рівні 1, 4245 долари США/кг за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору).
На підтвердження вартості товару позивачем були надані до митниці наступні документи:
1) зовнішньоекономічний контракт від 15.10.20 № 15102020;
2) специфікація від 01.04.25 № 36;
3) рахунок-проформа від 01.04.25 № TCKKL2501;
4) рахунок (інвойс) від 03.04.25 № TC25KEN129H;
5) комерційна пропозиція від 27.03.25;
6) платіжна інструкція в іноземній валюті від 20.04.25 № 200;
7) рахунок перевізника від 30.06.25 № 683;
8) довідка перевізника від 30.06.25 № 30/06/25-01;
9) платіжна інструкція від 09.07.25 № 2847;
10) експортна митна декларація КНР від 28.04.25 № 422720250000436959;
11) сертифікати якості б/н від 03.04.2025;
12) пакувальний лист б/н від 03.04.2025;
13) коносамент № 285596038 від 02.05.2025;
14) накладна УМВС №01525001 від 30.06.2025;
15)сертифікат про походження товару № 23C3305A0122/00144 від 24.04.2025;
16) банківський платіжний документ, що стосується товару №200 від 02.04.2025;
17) доповнення до зовнішньоекономічного контракту №36 від 01.04.2025;
18) договори про перевезення №022/ФСР від 28.10.2019;
19) інформаційний лист від 08.07.2025.
Розглянувши надані документи, Дніпровською митницею було направлено позивачу електронне повідомлення про необхідність подання відповідно до ч. 3 ст. 53 МУ України додаткових документів, а саме: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Листом від 11.07.2025 № 11/07 позивачем надано додатково документи: комерційна пропозиція від 27.03.2025; проформа інвойс від 01.04.2025 №TCKKL2501; повторно, вже надісланий разом з ЕМД, банківський платіжний документ- SWIFT (зазначено під кодом 3001 у гр. 44 ЕМД) від 02.04.2025 № 200; лист АТКБ «Приватбанк» від 10.07.2025 №20.1.0.0.0/7 20250710/1134; платіжна інструкція від 09.07.2025 № 2847 про оплату послуг ТЕО; лист ТОВ «ФСР ЛОДЖИСТIКС УKPAЇHA» від 08.07.2025 № 08/07/25-01; лист ДП «Держзовнішінформ» від 04.11.2024 № 3-1/1464; страховий поліс від 24.04.2025 №6643531060360250000239; Заявка на ТЕО від 02.05.2025 № 65.
14.07.2025 Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110050/2025/000088/1, за яким митна вартість товару скоригована в сторону збільшення на 68% з 1, 4245 долари США/кг до 2, 4006 долари США/кг. Митницею застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний-2.
Митним органом сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110050/2025/0004146 .
15.07.2025 в порядку ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України та на виконання вимог картки відмови в митному оформленні № UA110050/2025/000146, товариством була подана нова митна декларація № 25UA110050002506U8, за якою товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 255 135, 97 грн (мито 49 064, 61 грн, ПДВ 206 071, 36 грн), відомості про що містяться в гр. 47 «Нарахування платежів» та гр. В «Подробиці розрахунків» митної декларації.
Позивач вважає, що рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару № UA110050/2025/000088/1 від 14.07.2021 є протиправним та підлягає скасуванню у зв'язку з чим подав позовну заяву до суду.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу, встановлені ч. 1 ст. 7 Митного кодексу України.
Згідно п. 24. ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Пунктами 23, 24 ч. 1ст. 4 МК України визначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів ст.ст. 49,50 МК України).
За частинами 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин 1,2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу.
Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За змістом вищенаведених норм митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей.
Повідомляючи позивача про необхідність надати додаткові документи, митний орган не обгрунтував вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовідносинами, які склалися між позивачем і його контрагентом.
Витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті (ч. 3 ст. 54 МК України).
Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).
Відповідно до п. 4 ст. 57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57 Митного кодексу України.
При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Щодо обгрунтування відповідача обраного методу визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.
В спірному рішенні про коригування митної вартості товару відсутні відомості про порівняння умов поставки за наведеною відповідачем декларацією від 12.05.2025 №UA204150/2025/001212.
В рішені відсутні порівняні характеристики оцінюваного товару, умови поставки товару, ціна, яку було взято за основу для коригування митної вартості за резервним методом, не зазначено інформацію і джерела, які були використані митним органом під час визначення митної вартості товару позивача.
Тобто, детальне дослідження митної декларації, на підставі якої скориговано митну вартість товару і обрано метод для визначення вартості, відповідачем проведено не було.
За висновком Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17 формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом не передбачено.
Щодо зауважень відповідача у п. 33 спірного рішення суд зазначає наступне.
Митна вартість товару позивача включає 2 складові : ціну товару і витрати на транспортування.
На підтвердження 100 % передоплати вартості товару в розмірі 31 260, 00 дол. США позивачем була надана платіжна інструкція в іноземній валюті АТ КБ «ПриватБанк» від 20.04.2025 № 200 та лист АТ КБ «ПриватБанк» від 10.07.25 № 20.1.0.0.0./7 20250710/1134 на підтвердження дійсності банківського переказу.
Виставлений перевізником ТОВ «ФСР ЛОДЖИСТІКС Україна» рахунок оплачений позивачем банківським переказом від 09.07.2025.
З приводу підтвердження транспортних витрат, суд зазначає, що відповідачу надані отримані від перевізника ТОВ «ФСР ЛОДЖИСТІКС УКРАЇНА» рахунки та довідка із зазначенням відомостей щодо вартості перевезень в розмірі 84 827, 47 грн, відповідно до приписів п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а також докази оплати послуг перевізника.
Відповідно до довідки ТОВ «ФСР ЛОДЖИСТІКС УКРАЇНА» №30/06/25-01 від 30.06.2025 вартість міжнародного морського перевезення вантажу по коносаменту 285596038, контейнер МRKU9057886 складає:
Послуга міжнародного ЗД перевезення за межами території України 49836,72 грн.; послуга міжнародного ЗД перевезення на території України 33224,48 грн.; послуга складськрої обробки контейнера/вантажів та НРР за межами території України -31390,75 грн.; автодоставка контейнера за маршрутом Самар-ДЖніпро 11659,45 грн.; винагорода експедитора -3600,00 грн.
До того ж надання транспортно-експедиторських послуг і їх оплата врегульовані договором про транспортно-експедиційне обслуговування №022/ФСР від 28.10.2019 і стосуються лише сторін цього договору. Втручання митного органу у приватно-правові відносини сторін договору є виходом за межі повноважень митного органу.
За правовою позицією Верховного Суду у постановах від 02 липня 2020 року у справі № 803/916/17, від 31 травня 2019 року у справі № 804/16553/14, від 07 травня 2020 року у справі №400/2922/18, така довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
При цьому, відповідач за п. 7, 9 ч. 1 ст. 336 МК України у випадку сумнівів у справжності вказаних документів не був позбавлений можливості шляхом проведення документальної перевірки звернутися до перевізника ТОВ «ФСР ЛОДЖИСТІКС УКРАЇНА».
Митним органом не зазначено конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви у документах, неточності або помилки, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.
За правовим висновком Верховного Суду в постанові від 12.11.2021 у справі №815/3976/16, органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Водночас витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у митній декларації було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду у постановахвід 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, від 11 червня 2020 року у справі №815/5597/17, що декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов'язані з витратами (складовими), які входять до митної вартості товару відповідно до умов поставки. Натомість, у тому випадку, коли відповідач стверджує, що декларантом понесені додаткові витрати, що впливають на митну вартість товару, він повинен довести наявність цих фактів.
В даному випадку відповідачем наявність цих фактів не підтверджена.
Крім того, як зазначено вище, митний орган не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Частиною 1ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
За ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 3061,63 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2867 від 30.07.2025, який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.
Позивач у позовній заяві просить також стягнути витрати на правничу допомогу у сумі 32000,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 7 ст.139 КАС передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з матеріалів справи 21.07.2025 між Адвокатом Афоніном Олександром Вікторовичем (Адвокат) і ТОВ «ПІГМЕНТ-ДНІПРО» (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, за яким Адвокат зобов'язався, зокрема, надати Клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів Клієнта в судах будь-якої спеціалізації та інстанції.
Відповідно до п. 2.5 договору на підтвердження факту надання Адвокатом Клієнту правової допомоги відполвідно до умов цього договору складається акт приймання-передачі адвокатських послуг.
В пунктах 4.1, 4.2 договору сторони дійшли згоди, що вартість юридичних послуг складає 6000,00 грн. за 1 годину адвоката. Загальна вартість наданих послуг складається з загальної вартості послуг, наданих, відповідно до підписаних сторонами актів приймання-передачі адвокатських послуг. Клієнт зобов'язаний оплатити прийняті послуги на підставі рахунку, отриманого від адвоката протягом 5 робочих днів з моменту отримання рахунку, але не виключно після підписання сторонами акту приймання-передачі таких послуг.
Відповідно до підписаного сторонами акту приймання-передачі від 23.07.2025 адвокатом були надані наступні послуги:
підготовка та подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування прийнятого Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 14.07.2025 №UA110050/2025/000088/1. Вартість послуги складає 20000,00 грн.;
підготовка та подання до митниці адвокатського запиту про витребування копії митної декларації та інформації. Вартість послуги складає 1500,00 грн.;
підготовка та подання до Державної митної служби України адвокатського запиту про витребування копії митної декларації та інформації. Вартість послуги складає 1500,00 грн.
Всього вартість наданих послуг склала 23000,00 грн.
Відповідно акту приймання-передачі від 26.08.2025 адвокатом були надані послуги з підготовки та подання відповіді на відзив на суму 9000,00 грн.
Оплата наданих послуг підтверджується банківськими платіжними документами від 24.07.2025 і від 26.08.2025.
Частиною 6 ст. 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).
Як зазначено вище відповідачем були надані заперечення на заяву позивача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Суд наголошує на тому, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 30.01.2023р. №910/7032/17).
Враховуючи, що дана справа по суті не є складною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, більшість документів є в наявності у позивача, що не потребувало великих затрат ні за об'ємом документів, ні за витраченим часом, а також те, що предмет спору не є новим в судовій практиці, суд приходить до висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Співмірною зі вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у даній справі, суд вважає суму 8000,00 грн.
Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.139, 241-246, 255,262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІГМЕНТ-ДНІПРО» (вул. Любарського, буд. 143, оф. 205, м. Дніпро, 49098, код ЄДРПОУ 31384861) до Дніпровської митниці (вул. Ольги княгині, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати, прийняте Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 14.07.2025 № UA110050/2025/000088/1.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІГМЕНТ-ДНІПРО» (вул. Любарського, буд. 143, оф. 205, м. Дніпро, 49098, код ЄДРПОУ 31384861) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул. Ольги княгині, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 3061 (три тисячі шістдесят одна) грн. 63 коп. і витрати на правничу допомогу в сумі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона