12 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/6988/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Волинської митниці (відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000173/2 від 14.05.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.05.2025 Волинською митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000173/2 та визначено вартість товарів за резервним методом та видана картка відмови №UA205140/2054/001296 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Позивач не погоджується із вказаними рішеннями та картками відмови, оскільки надані декларантом документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару; в рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом не було наведено належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано достатніх документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв'язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.
З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є законним та обґрунтованим.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, враховуючи наступне.
ФОП ОСОБА_1 через уповноваженого декларанта з метою декларування товарів:
1. Сушарки для волосся HOUSEHOLD HAIR DRYER / фен для сушки волосся побутовий. Арт. V-423 - 20 шт. Торговельна марка VGR;
2. Електробритви: Household shver, for shaving, electric / Шейвер побутовий, для бриття, електричний, арт. V-375 - 80 шт.
3. Машинки для підстригання волосся Eletric hair clipper / електрична машинка для підстригання волосся. Арт. V-172 - 24 шт.
4. Ліхтарі електричні портативні Portable rechargeable flashlight / ліхтарик портативний акумуляторний арт. SL25-2-4 - 400 шт. Portable rechargeable flashlight / ліхтарик портативний акумуляторний, арт. Flashlight / W5133 - 240 шт., portable rechargeable flashlight/ ліхтарик портативний акумуляторний, арт. СВ-К42 - 480 шт.»
5. Мотоцикли, самокати, велосипеди з електричним двигуном для пересування, нові в комплекті з батареєю, в частково розібраному стані для звучності транспортування: Electric motorcycle without pedals/Електромотикл без педалей, арт Sl 25-10-46-10 шт. Electric motorcycle without pedals.
6. Велосипеди з допоміжними педалями, з допоміжним електродвигуном з номінальною потужністю, що не перевищує 250Вт, нові в комплекті з батареєю, в частково розібраному стані для зручності транспортування: Electric bicycle with pedals/ with pedals / Електровелосипед з педалями, арт. G11-10 шт.
7. Іграшки у вигляді тварин або інших істот в асортименті: Toy / іграшка, арт. Sl-1-6- 288 шт. Toy/іграшка, арт. Sl-1-7-50. Toy Іграшка, арт. Sl-1-8- 50 шт. Toy Іграшка, арт. Sl-1-9- 144 шт. Toy Іграшка, арт. Sl-1-10- 288 шт. Toy Іграшка, арт. Sl-1-11 288 шт. Toy Іграшка, арт. Sl-1-12- 144 шт. Toy Іграшка, арт. Sl-1-13- 250 шт. Toy Іграшка, арт. Sl-1- 14- 150 шт, Toy Іграшка, арт. Sl-1-15- 288 шт.
8. Акумулятори електричні, літій-іонні, не військового призначення нові арт. Sl25-10- 104 - 100 шт. Літій іонні портативні павербанки Sl-25-5-106 - 20 шт. Літій іонна батарея арт. SL-25-32 -10 шт. Літій іонна батарея, арт. SL-25-33-20 шт.
9. Пристрої для приймання голосу, не військового призначення, призначенні для побутового використання: Wireless portable headphones/безпровідні портативні навушники, арт. SL25-2-110 - 200 шт. Wireless portable headphones /безпровідні портативні навушники /арт. SL25-2-111 - 200 шт.
10. Арматура кріплення з недорогоцінних металів TRUNK Mount Bicycle / кріплення багажника велосипеда, арт. SL-25-4 -20 шт. Виробник Hong Kong Cute |Lighting international group co. Ltd.
11.Багажники для велосипедів: Bicycle rack /Багажник для велосипеда артю SL-25-4 - 20 шт. Bicycle rack Багажник для велосипедів арт. SL-25-31-4 20 шт. Bicycle rack/ Багажник для велосипедів арт. SL-25-31 -6 шт. Багажник для велосипеда арт. SL-25- 31- 4 шт.
12. Пристрої для зарядження акумуляторів : Buttery charger/Зарядний пристрій для акумуляторів, арт. SL-25-11 - 20 шт. Battery charger / Зарядний пристрій для акумуляторів , арт. SL-25-16 -100 шт. Battery charger / Зарядний пристрій для акумуляторів , арт. SL-25-17 -50 шт. Battery charger / Зарядний пристрій для акумуляторів , арт. SL-25-18 -50 шт. Battery charger / Зарядний пристрій для акумуляторів , арт. SL-25-19 -50 шт. Battery charger / Зарядний пристрій для акумуляторів , арт. SL-25-20 -50 шт. Battery charger / Зарядний пристрій для акумуляторів , арт. SL-25-21 -20 шт. Battery charger / Зарядний пристрій для акумуляторів , арт. SL-25-46 -50 шт.
13. Акумулятори електричні свинцеві: helium battery for scooter / гелевий акумулятор до скутера, арт. Sl-25-11-80 шт.
14. Плоскі дисплейні модулі, не військового призначення : Flat display module / плоский дисплейний модуль арт. SL-25-15 - 100 шт.
15. Частини мотоциклів Motocycle handle / ручка мотоцикла, арт. SL -25-15 - 100 шт.
16. Блоки керування для напруги не більш як 1000 В. Control unit / блок керування, арт. SL - 25- 15 - 100 шт. Control unit / блок керування арт. SL 25-25- 20 шт.
17. Арматура для кріплення для автотранспортних засобів: metal mount for vehicle кріплення металеве для тз, арт. SL-25-25-50 шт.
18. Гальма для велосипедів : Brake levers for bicycle / Гальмівні накладки для велосипеда, арт. SL-25-29 -100 шт.
19. Шини нові для велосипедів - Bicycle tire / шина для велосипедів SL-25-39-10 шт. Motorcycle tire / Шина для мотоцикла арт. SL-25-41 - 10 шт. Motorcycle tire / Шина для мотоцикла арт. SL-25-43 - 20 шт. Motorcycle tire / Шина для мотоцикла арт. SL-25-45 - 8 шт. Motorcycle tire / Шина для мотоцикла арт. SL-25-45 - 8 шт.
20. Камери гумові для велосипедів, нові, в асортименті: Bicycle camera / камера гумова для шини велосипеда, арт. SL-25-40-20 шт. Bicycle camera / камера гумова для шини велосипеда , арт. SL-25-42 -20 шт.
21. Частини велосипедів: Bicycle mudguards / болотники для велосипеда SL-25-48- 50 шт.», - на митний пост Волинської митниці подано митну декларацію (МД), що відповідно до положень ст. 264 Митного кодексу України за № 25UA205140029958U7 від 13 травня 2025 року.
Для проведення митного оформлення ввезених на митну територію України товарів декларантом було подано товаросупровідні документи:
1. Пакувальний лист від 07 лютого 2025 року.
2. Рахунок-фактура №А04-04-20-2025-1 від 07 лютого 2025 року.
3. Автотранспортна накладна №201/04 від 30 квітня 2025 року.
4. Декларація про походження товару №А04-04-20-2025-1 від 07 лютого 2025 року.
5. Акт про проведення огляду (переогляду ) товарів №UA205020/2025/002574 від 10 травня 2025 року.
6. Доповнення до Контракту 1 від 07 лютого 2025 року.
7. Зовнішньоекономічний контракт №2024/0124 від 24 вересня 2024 року.
8. Договір про надання послуг митного брокера №0937/2065 від 22 червня 2022 року.
9. Декларація відповідності від 12 травня 2025 року.
10. Фото товару.
Митні формальності виконано посадовою особою Волинської митниці відповідно до положення розділу ІV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.
Вважаючи, що митна вартість ввезених товарів непідтверджена, митним органом було направлено письмові вимоги про надання додаткових документів, В свою чергу, Позивач направив повідомлення про надання додаткових документів та пояснень, зокрема, повідомлення від 20 травня 2025 року з долученим витягом з проведеною конвертацією.
Однак, вважаючи, що усіх документів недостатньо для підтвердження митної вартості товару за основним методом, Волинською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів - №UA205140/2025/000173/2 та складено картку відмови у прийнятті митої декларації №UA205140/2025/001296.
У графі № 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості Волинська митниця зазначає, що митна вартість товарів, що ввозяться в адресу ФОП ОСОБА_1 не може бути визнано за основним методом адже подані документи містять ряд розбіжностей, а саме:
- Інформації щодо термінів оплати за товар в рахунку-фактурі від 07 лютого 2025 року №А04-04-20-2025-1 не надано.
- Згідно п. 2.4 зовнішньоекономічного контракту від 24 вересня 2024 року №2024/0124 зазначено, що вартість тари, упаковки, маркування, укладання, навантаження та транспортування включена у ціну товару, проте згідно рахунка-фактури від 07 лютого 2025 №а04-04-20-2025-1 вказана лише вартість товару, інформації щодо вартості тари, упаковки, маркування, укладання, навантаження, та транспортування не подано.
- В графі 22 автотранспортної накладної відсутні підпис та штамп відправника товару.
- Згідно графи 4 автотранспортної накладної від 30 квітня 2025 року №201/04 місце загрузки товару зазначено Польща, а місце вивантаження Лотниче (Україна), що прямо суперечить умовам поставки, зазначеним у додатку до Контракту від 07 лютого 2025 року №1 - CPT Луцьк.
- Джерелом коригування митної вартості товарів є відомості вантажно-митної декларацій №25UA5000580002607U3? 25UA100340311809U5, 25UA408020007047U9, 25UA408020012468U0, 25UA500500013162U2 за якими проведено митне оформлення нібито аналогічного товар.
З метою митного оформлення та випуску товарів у вільний обіг декларантом було
подано нову вантажно-митну декларацію - 25UA205140030389U5.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого транспортного засобу (автобуса) за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме: пакувальний лист від 07 лютого 2025 року; рахунок-фактура №А04-04-20-2025-1 від 07 лютого 2025 року; автотранспортна накладна №201/04 від 30 квітня 2025 року; декларація про походження товару №А04-04-20-2025-1 від 07 лютого 2025 року; акт про проведення огляду (переогляду ) товарів №UA205020/2025/002574 від 10 травня 2025 року; доповнення до Контракту 1 від 07 лютого 2025 року; зовнішньоекономічний контракт №2024/0124 від 24 вересня 2024 року; договір про надання послуг митного брокера №0937/2065 від 22 червня 2022 року; декларація відповідності від 12 травня 2025 року; фото товару.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Однією із підстав для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що інформації щодо термінів оплати за товар в рахунку-фактурі від 07 лютого 2025 року №А04-04-20-2025-1 не надано.
Щодо вказаної розбіжності суд зазначає, що взаємовідносини між ФОП ОСОБА_2 та
експортером компанією HONG KONG CUTE LIGHTING INTERNATIONAL GROUP CO., LTD на підставі Контракту №2024/0124 від 24 вересня 2024 року. Продавець зобов'язується продати та відвантажити товар на умовах та в строки, встановлені Контрактом. Загальна сума Контракту є сума рахунків-фактур, узгоджених Сторонами. У ціні товару включена вартість тари, упаковки та маркування, укладання, навантаження та транспортування. За умовами Контракту поставка відбувається на умовах, які вказуються у додаткових угодах та рахунках-фактурах до кожної партії Товару, згідно Інкотермс 2010. Сторонами погоджені комбіновані розрахунки, а саме можлива часткова оплата з відстроченням платежу.
В процесі здійснення господарської діяльності експортер HONG KONG CUTE LIGHTING INTERNATIONAL GROUP CO. 07 лютого 2025 року сформував рахунок-фактуру А04-04-20-2025-1 на партію товарів.
У рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган стверджує, що у рахунку-фактурі відсутні відомості про умови оплати. Проте, вказані твердження не заслуговують на увагу.
Суд звертає увагу, що у рахунку-фактурі міститься примітка «no later than 90 days after delivery the goods» а у графі вище, китайські символи, що означають «умови оплати». З огляду на те, що сторонами погоджено комбіновані розрахунки, то використаний тип оплати не пізніше ніж 90 днів з моменту поставки товару є цілком обґрунтованим та кореспондується із умовами контракту. З огляду на те, що поставка товару мала місце 14 травня 2025 року (про вказане свідчить відмітка в оформленій митній декларації, про те, що товар пройшов митне оформлення), то на момент звернення до суду з цією позовною заявою 90- денний строк ще не минув.
Щодо твердження митного органу, що згідно п. 2.4 зовнішньоекономічного контракту від 24 вересня 2024 року №2024/0124 зазначено, що вартість тари, упаковки, маркування, укладання, навантаження та транспортування включена у ціну товару, проте згідно рахунка-фактури від 07 лютого 2025 №а04-04-20-2025-1 вказана лише вартість товару, інформації щодо вартості тари, упаковки, маркування, укладання, навантаження, та транспортування не подано.
Так, відповідно до п. 2.4 зовнішньоекономічного контракту від 24 вересня 2024 року №2024/0124, вартість тари, упаковки, маркування, укладання, навантаження та транспортування включена до загальної ціни товару. Це означає, що всі зазначені витрати є складовими елементами ціни за одиницю продукції та не виділяються окремими рядками у рахунках-фактурах або інших супровідних документах. У рахунку-фактурі від 07 лютого 2025 року №А04-04-20-2025-1 зазначено лише вартість товару, яка включає у себе всі вищевказані витрати відповідно до умов контракту.
Відсутність окремого розподілу вартості тари, упаковки, маркування, укладання, навантаження та транспортування у рахунку-фактурі є правомірною та узгоджується з контрактними зобов'язаннями сторін. Таким чином, окрема інформація про вартість зазначених послуг у рахунку-фактурі не надається, оскільки вони вже враховані в загальній ціні товару згідно умов контракту. Вимога митного органу щодо надання окремої інформації про вартість тари, упаковки, маркування, укладання, навантаження та транспортування є безпідставною, оскільки така вимога суперечить умовам зовнішньоекономічного контракту, що є основним документом, який визначає ціну товару та порядок формування її складових.
Згідно з пунктом 2.4 контракту від 24 вересня 2024 року №2024/0124, усі перелічені витрати включені до ціни товару. Таким чином, оскільки митна вартість визначається на підставі умов контракту та рахунку-фактури, в якому вказана загальна ціна, що включає всі витрати, відсутні правові підстави для вимоги митного органу щодо подання окремого розрахунку зазначених складових витрат.
Також, у спірному рішенні вказано, що у графі 22 відсутні автотранспортної накладної відсутні підпис та штапм відправника товару.
Щодо зазначеної розбіжності, то суд зауважує, що відповідно до положень Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ, CMR), автотранспортна накладна (CMR) є документом, який підтверджує укладення договору перевезення і фіксує основні умови перевезення вантажу. Графа 22 CMR ("Резерви та зауваження перевізника") призначена виключно для перевізника, а не для відправника. У цій графі перевізник зазначає свої застереження щодо стану вантажу, упаковки, маркування або кількості місць. Згідно з практикою міжнародних автоперевезень, відправник не зобов'язаний підписувати чи ставити штамп у графі 22, оскільки це не передбачено Конвенцією та не є обов'язковою вимогою для дійсності накладної. Наявність або відсутність підпису відправника в цій графі не впливає на юридичну силу документа та не може бути підставою для сумніву у факті здійснення перевезення або правильності оформлення супровідних документів.
Таким чином, відсутність підпису чи штампа відправника у графі 22 CMR є правомірною та не порушує вимог чинного законодавства або норм міжнародного транспортного права.
Графа 22 автотранспортної накладної не є єдиним джерелом інформації про відправника товару. Якщо всі інші документи, що супроводжують товар (наприклад, товарно-транспортні накладні, митні декларації, інвойси), містять повну інформацію про відправника, то відсутність підпису і штампа в графі 22 не призводить до порушення прав і обов'язків сторін. Це підтверджує, що накладна може виконувати свою роль як підтвердження договору перевезення, а відсутність певних реквізитів не змінює її суті. Відсутність підпису та штампа може бути визнана лише формальним порушенням, яке не впливає на суть виконаних зобов'язань, зокрема на факт здійснення перевезення товару. Відповідно до практики Верховного Суду України, формальне порушення вимог до оформлення документів не є достатньою підставою для визнання їх недійсними, якщо це не призводить до істотних правових наслідків, таких як втрата доказової сили документа.
Також щодо розбіжності про те, що згідно графи 4 автотранспортної накладної від 30 квітня 2025 року №201/04 місце загрузки товару зазначено Польща, а місце вивантаження Лотниче (Україна), що прямо суперечить умовам поставки, зазначеним у додатку до Контракту від 07 лютого 2025 року №1 - CPT Луцьк.
Так, умови поставки CPT (Carriage Paid To) визначають, що продавець несе відповідальність за транспортування товару до вказаного місця в країні покупця.
Однак, важливо зауважити, що термін CPT не означає, що товар повинен бути доставлений до конкретного місця розвантаження (наприклад, тільки до конкретного складу в Луцьку). Він лише вказує на місце, до якого продавець несе відповідальність за оплату транспортування та митні процедури. Згідно з цим, місце вивантаження товару може бути визначено в контексті митного оформлення, а не фізичного місця доставки. Таким чином, Лотниче (село, де прописаний ФОП ОСОБА_2 ) може бути вказане як фактичне місце вивантаження товару, а Луцьк - як митний пост, де здійснюється розмитнення, що є абсолютно логічним в межах умов поставки CPT.
Оскільки с. Льотниче є місцем прописки ФОП ОСОБА_2 , а відповідно до митного законодавства місце реєстрації юридичної або фізичної особи може бути використане як юридична адреса для митних процедур, це не порушує умов контракту. Митний пост, що знаходиться у Луцьку, є місцем розмитнення, і його використання в умовах CPT не є суперечливим, оскільки відповідно до міжнародної практики, в такому випадку розмитнення товару може відбуватися у митному посту, розташованому в іншому місті, ніж фактичне місце вивантаження. Якщо в контракті вказано, що поставка здійснюється за умовами CPT до Луцька, це не означає, що товар повинен бути саме вивантажений у цьому місті, а лише, що розмитнення та передача товару відбуваються в межах цього митного посту. Місце вивантаження товару може бути іншим (в тому числі Лотниче), оскільки важливою умовою CPT є доставка товару до країни покупця з оплатою витрат на транспортування до вказаного місця в країні покупця.
Вказівка на село Лотниче як місце вивантаження не суперечить умовам контракту, оскільки контракт не вимагає, щоб місце вивантаження збігалося з місцем митного оформлення. Товари можуть бути доставлені на будь-яку адресу в межах країни покупця (наприклад, на адресу ФОП ОСОБА_2 в с. Льотниче), а митне оформлення здійснюється вже на митному посту в Луцьку.
Також щодо розбіжності про те, що джерелом коригування митної вартості товарів є відомості вантажно-митної декларації №25UA5000580002607U3, №25UA100340311809U5, №25UA408020007047U9, №25UA408020012468U0, №25UA500500013162U2 за якими проведено митне оформлення нібито аналогічного товару за ціною вищою, ніж заявлено до митного оформлення, суд зазначає наступне.
Згідно з Митним кодексом України, коригування митної вартості товарів можливе лише за умови, що використані для цього дані є належно перевіреними, офіційними і підтвердженими документами, що відповідають вимогам до аналогічних товарів. Використання декларацій для порівняння товарів, якщо ці документи не є частиною того самого митного оформлення чи не відповідають іншим чітким критеріям для аналогічних товарів, є неприпустимим, оскільки це може призвести до порушення принципу справедливості і точності в оцінці митної вартості. Коригування митної вартості на основі вказаних митним органом вантажно-митних декларацій може бути неправомірним, якщо ці декларації не містять достатніх доказів реальної ринкової вартості товару. Митна вартість повинна базуватися на об'єктивних ринкових даних, таких як ціни за договором купівлі-продажу, а не на інформації, яка може бути неактуальною або наданою для інших товарів, що не відповідають специфікаціям конкретного товару. Тому використання таких декларацій без перевірки відповідності ринкової вартості є неприпустимим.
Митний кодекс України передбачає використання конкретних методів для визначення митної вартості товарів. Використання інформації з декларацій для коригування вартості товару, яка не відповідає вимогам до достовірності і точності, може призвести до порушення принципу юридичної визначеності, оскільки таке коригування не ґрунтується на чітких, прозорих і перевірених даних. Це може створити юридичну невизначеність для імпортера та привести до порушення його прав. Вантажно-митні декларації не є остаточними доказами для порівняння ціни товару, якщо ці декларації не містять всіх необхідних відомостей про товар, таких як умови поставки, витрати на транспортування, митні витрати і т.д. Використання таких декларацій без додаткових підтверджень про вартість та умови поставки є неприпустимим, оскільки це може призвести до неправильного визначення митної вартості. Митна вартість товару повинна визначатися на основі не тільки вантажно-митних декларацій, але й інших важливих документів, таких як контракти, інвойси, пакувальні листи, товарно-транспортні накладні тощо. Використання лише вантажно-митних декларацій без перевірки усіх інших супровідних документів є неприпустимим, оскільки це може привести до неправомірного.
Таким чином, використання зазначених вантажно-митних декларацій як джерела для
коригування митної вартості товару є неприпустимим, оскільки ці декларації не можуть бути визнані належними документами для порівняння ціни товару. Вони не містять достатньої доказової бази для визначення ринкової вартості товару, і їх застосування порушує принципи юридичної визначеності, а також не відповідає вимогам до доказової бази для коригування митної вартості товару відповідно до українського митного законодавства.
Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
У спірному рішенні митний орган лише вказав номери та дати митних декларацій (товар 1 на рівні - 3,22 дол.США/кг за ЕМД від 07.04.2025 №25UA500580002607U3; товар №2 на рівні 4,20 дол. США/кг за ЕМД від 07.04.2025 №25UA100340311809U5; товар №3 на рівні 4,02 дол. США/кг за ЕМД від 26.02.2025 №25UA408020007047U9; товар №4 на рівні 3,21 дол. США/кг за ЕМД від 04.04.2025 №25UA408020012468U0; товар №5 на рівні 250,24 дол.США/шт за ЕМД № UA500500013162U2 від 23.04.2025; товар №6 на рівні - 252 дол.США/шт за ЕМД № 25UA500020002590U5 від-14.04.2025; товар №7 на рівні - 5,51 дол.США/кг за ЕМД № 25UA500530001956U5 від 14.03.2025; товар №8 на рівні - 6,21 дол.США/кг за ЕМД № 25UA100340311903U8 від 08.04.2025; товар №9 на рівні - 11,21 дол.США/кг за ЕМД № 25UA209230037426U0 від 23.04.2025; товар №10 на рівні - 4,07 дол.США/кгза ЕМД № UA209230034906U6 від 18.04.2025 і т.д. (частина спірного рішення відсутня), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару. Між тим можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства, а формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості та автоматичною підставою для збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
При вирішенні спору суд керується усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16), за висновками якого митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача від 14.05.2025 №UA205140/2025/000173/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення, на думку суду, є протиправним.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, у зв'язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів належить задовольнити.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою та третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 6334,00 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 25.06.2025 №52.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000173/2 від 14.05.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 6334 (шість тисяч триста тридцять чотири) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 43958385).
Суддя Ф.А. Волдінер