м. Вінниця
13 листопада 2025 р. Справа № 120/9304/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , центр, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №46 від 10.06.2025 р. про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та видати довідку.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у листопаді 2024 року позивач особисто подав до відповідного центру заяву про надання відстрочки, до якої долучив документи, що підтверджують його право на отримання відстрочки.
Однак позивачу було відмовлено у наданні відстрочки. Рішення відповідача про відмову позивач оскаржив до суду, і судовим рішенням встановлено протиправність такої відмови з огляду на те, що наявність у батька позивача доньки, яка потенційно може здійснювати догляд, не є достатньою підставою для відмови у відстрочці.
Водночас, під час повторного розгляду заяви, поданої на виконання рішення суду, відповідач знову відмовив у наданні відстрочки, фактично з тих самих підстав. З таким рішенням позивач не погоджується, у зв'язку з чим повторно звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою від 15.07.2025 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Письмової позиції від відповідача не надходило, хоча ухвала про відкриття доставлена до електронного кабінету останнього 15.07.2025 р.
Ухвалою від 04.11.2025 р. витребувано додаткові докази у справі.
Дослідивши письмові докази суд встановив наступне.
11.11.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
До заяви позивач надав наступні документи: копію паспорту громадянина України та РНОКПП; копію військово-облікового документа; копію свідоцтва про народження заявника; копію свідоцтва про укладення шлюбу; копію паспорту громадянина України та РНОКПП ОСОБА_2 (батько); ??копію довідки МСЕК серії 12ААБ №082786 ОСОБА_2 ; ?копію пенсійного посвідчення ОСОБА_2 ; ??копію паспорту громадянина України та РНОКПП ОСОБА_3 (мати); ??копію довідки МСЕК серії 10АAA Nє 671833 ОСОБА_3 ; копію пенсійного посвідчення ОСОБА_3 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 (сестра); копію закордонного паспорта ОСОБА_4 ; копію посвідки на проживання ОСОБА_4 ; копію апостиля ОСОБА_4 , відповідь ДРАЦС від 06.03.2024, заява ОСОБА_1 , заява ОСОБА_2 , заява ОСОБА_1 за додатком 15, копія довідок про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні №8414, №1591.
За результатами розгляду заяви, відповідач надіслав позивачу Повідомлення від 15.11.2024 №362/9224 відповідно до якого вказав, що протоколом від 15.11.2024 №45 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. У Повідомлені відповідач зазначив, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.
Причини відмови: в зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати особу з інвалідністю І чи ІІ групи відповідно до Додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період".
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.05.2025 р. у справі №120/17566/24 позов задоволено та визнано протиправним рішення Комісії з надання відстрочки від призову на військову службу від час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформленого протоколом комісії від 15.11.2024 № 45, в частині відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 . Також зобов'язано Комісію з надання відстрочки від призову на військову службу від час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.
На виконання рішення суду , відповідач повторно розглянув заяву та прийняв рішення №46 від 10.06.2025 р., яким відмовив у наданні відстрочки з підстав не надання документів, що підтверджують неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати особу з інвалідністю І чи ІІ групи відповідно до Додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період".
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується та виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Законом, який встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, є Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (у редакції чинній на момент виникнення чинних правовідносин, далі Закон № 3543-XII).
Згідно приписів статті 2 Закону № 3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону № 3543-XII мобілізаційна підготовка та мобілізація здійснюються на основі таких принципів: централізоване керівництво; завчасність; плановість; комплексність і погодженість; персональна відповідальність за виконання заходів щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації; додержання прав підприємств, установ і організацій та громадян; гарантована достатність; наукова обґрунтованість; фінансова забезпеченість.
Пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Отже, як видно не підлягають мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Процедура надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення, регламентується Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок №560).
Пунктами 56 - 61 Порядку №560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов'язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються. До відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки подаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Відповідні органи, в яких працюють посадові (службові) особи, зазначені у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, надсилають завірену копію довідки про надання таким особам відстрочки (додаток 6) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, у якому така особа перебуває на військовому обліку.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Отже, рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації приймається комісією, створеною при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах), за наслідками розгляду відповідних документів військовозобов'язаних.
Перелік необхідних документів, які підтверджують право на відстрочку військовозобов'язаного, передбачено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560.
Так, для підтвердження права на відстрочку за пунктом 13 частиною 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", військовозобов'язані подають наступні документи:
- для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"; Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
- для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження);
- для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
При наданні оцінки спірному рішенні, суд застосуває статтю 78 КАС України, зокрема, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.05.2025 р. у справі №120/17566/24, яке набрало законної сили встановлено наступне:
"Суд зауважує, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 , відповідно до свідоцтва НОМЕР_3 .
Також ОСОБА_2 має встановлену ІІ групи інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною комісією серії 12ААБ №082786 від 09.10.2018 року. Інвалідність встановлена безстроково.
Як слідує із поданих позивачем документів до ІНФОРМАЦІЯ_4 , останній додав власноручно написану заяву ОСОБА_2 , в якій він зазначив, що за ним здійснює догляд, утримує та надає допомогу ОСОБА_1 .
Також матеріали заяви містили заяву за формою згідно з додатком 15 ОСОБА_2 із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання, а саме ОСОБА_1 .
Водночас, позиція ІНФОРМАЦІЯ_4 зводиться до того, що ОСОБА_1 не можливо надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки у ОСОБА_2 є дочка, яка може здійснювати за ним догляд.
В першу чергу слід зазначити, що оскаржуване рішення такою підставою не обґрунтоване.
При цьому, основним доводом позивача про те, що його сестра ОСОБА_4 не може здійснювати догляд за батьком, який є особою з ІІ групою інвалідності є обставина постійного проживання закордоном.
Так, сестра позивача ОСОБА_4 проживає у м. Відень (Австрія), що підтверджується довідкою від 06.03.2024.
Крім того, ОСОБА_4 12.12.2024 подала заяву до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, у якій вказала, що проживає у Австрії на постійній основі та не має наміру повертатись в Україну та здійснювати догляд за матір'ю. Наголосила, що весь цей час догляд за батьком здійснює її брат ОСОБА_1 .
Суд вважає за необхідне зазначити, що обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплено в статті 51 Конституції України.
Відповідно до ст. 172 Сімейного кодексу України, дитина, повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу.
Відповідач вважає, що перебування (проживання) особи за кордоном не звільняє її від обов'язку здійснювати утримання та догляд за батьками з І чи ІІ групою інвалідності згідно вимог п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Разом з тим, слід вказати, що обов'язок «здійснювати утримання батьків» та «здійснювати догляд за батьками», не є тотожнім у спірних правовідносинах.
Постійний догляд - це форма догляду за особами з різними фізичними або психічними обмеженнями, що вимагає постійної присутності доглядача для надання необхідної допомоги та підтримки.
Згідно з частиною першою статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Тобто, "здійснювати утримання за батьками" це надання матеріальної допомоги, в той час як "постійний догляд" це вимагає постійної присутності доглядача для надання необхідної допомоги та підтримки.
Судом враховано, що сестра позивача перебуває за кордоном та нею не виявлено бажання повертатися на Україну та здійснювати догляд за батьком, а тому позивач, як на момент звернення з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, так і наразі є єдиною особою, яка відповідно до закону зобов'язаний та має фактичну можливість здійснювати догляд за своїм батьком як особою з інвалідністю ІІ групи.
Щодо наявності матері позивача ОСОБА_5 , то суд зазначає, що вона є особою з інвалідністю ІІІ групи безстроково, що підтверджується довідкою серії 10 ААА №671833.
Відповідно до пункту 16 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" міститься визначення, що працездатні особи - особи віком від 16 років, які проживають на території України і за станом здоров'я здатні до активної трудової діяльності.
Згідно абзацом 17 статті 1 Закону України "Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування", непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону.
У відповідності до частин 1-3 статті 75 Сімейного кодексу України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.Враховуючи наведене, позивачем до заяви про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надано докази того, що він є єдиною особою, хто може здійснювати догляд за батьком.
Таким чином, оскільки ОСОБА_5 є особою з інвалідністю ІІІ групи, а тому вона не є працездатною особою, яка може утримувати свого непрацездатного чоловіка.".
Отже, як видно судовим рішенням встановлено, що позивач, як на момент звернення з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, так і наразі є єдиною особою, яка, відповідно до закону, зобов'язана та має фактичну можливість здійснювати догляд за своїм батьком як особою з інвалідністю ІІ групи.
За таких обставин, суд доходить висновку, що слід визнати протиправним та скасувати рішення №46 від 10.06.2025 р. про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов'язати надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В свою чергу, суд вважає передчасною вимогу про видачу довідки, адже, така видається після прийняття відповідного рішення суб"єктом владних повноважень та за наявності визначених законом підстав, відтак, в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 968,96 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково, пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 645,97 грн. (2/3 задоволених вимог) .
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення №46 від 10.06.2025 р. про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
В іншій частині заявлених вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір 645,97 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ін НОМЕР_4 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 )
Повний текст рішення сформовано 13.11.25 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна