м. Вінниця
13 листопада 2025 р. Справа № 120/2537/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість з орендної плати в загальній сумі 15468,32 грн.
Ухвалою суду від 24.03.2025 відкрито провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Також цією ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву з дотриманням вимог, передбачених статтею 162 КАС України.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема вказав на безпідставність визначених у вимозі від 05.04.2024 податкових зобов'язань.
Крім того, наголосив на порушення процедури стягнення податкового боргу в частині формування, надсилання та отримання податкової вимоги. Зазначив, що він не отримував податкової вимоги від 05.04.2024 № 0000629-1308-0232. Зауважив, що з матеріалів справи неможливо встановити яка саме поштова кореспонденція ним отримана 14.04.2023 згідно доданого до позовної заяви рекомендованого повідомлення, опис відправленої кореспонденції до суду позивачем не надавався та такі докази відсутні у матеріалах справи, тому уважає, що у контролюючого органу відсутнє право на стягнення податкового боргу.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши надані суб'єктом владних повноважень докази, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити.
Встановлено, що згідно з обліковою карткою платника податків станом дату звернення позивача до суду за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 15468,32 грн з орендної плати з фізичних осіб (основний платіж) (а.с. 8).
Так, податкові зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб були визначені відповідачу на підставі податкового повідомлення-рішення від 28.09.2022 за № 1963195-2407-0228 в сумі 15468,32 грн (а.с. 9).
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі ПК України) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України).
05.04.2023 позивач сформував та надіслав на адресу відповідача податкову вимогу № 0000629-1308-0232, в якій зазначено, що сума податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб складає 15468,32 грн.
Згідно з довідкою про суми податкового боргу платника податків та розрахунку суми податкових вимог за відповідачем станом на 21.02.2025 рахується заборгованість з орендної плати з фізичних осіб на загальну суму 15468,32 грн.
Однак відповідач не сплатив спірну суму податкового зобов'язання у визначений законом строк, що стало підставою для звернення контролюючого органу до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
В силу вимог ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України відповідач, як платник податків, зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п.п. 15.1-15.2 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове зобов'язання згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За приписами пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України).
Відповідно до пп. "а" пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, обчислена контролюючим органом сума податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, повинна бути сплачена останніми протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що за відповідачем рахується борг зі сплати орендної плати з фізичних осіб в загальній сумі 15468,32 грн (за основним платежем).
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктами 59.4, 59.5 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На адресу відповідача надсилалась податкова вимога № 0000629-1308-0232 від 05.04.2023 на суму 15468,32 грн., яка отримана адресатом 14.04.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 6).
При цьому суд критично ставиться до доводів відповідача про неотримання ним вказаної податкової вимоги з огляду на наступне.
Розписка в одержанні поштового відправлення позивачем, яка міститься на рекомендованому повідомленні про вручення, засвідчена підписом працівника поштового зв'язку. При цьому, відповідач, не заперечуючи самого факту отримання від податкового органу поштової кореспонденції, не вказує, що саме, якщо не вимогу від 05.04.2023, ним було отримано 14.04.2023 за даним рекомендованим повідомленням.
Крім того у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність наданого позивачем повідомлення про вручення поштового відправлення.
Вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, доказів добровільної сплати заборгованості відповідачем суду не надано.
Щодо інших доводів відповідача в частині правомірності визначення податковим органом в податковому повідомленні-рішенні від 28.09.2022 за № 1963195-2407-0228 податкових зобов'язань в сумі 15468,32 грн, то такі суд оцінює критично з огляду на наступне.
Суд зазначає, що предметом цієї справи є заявлена податковим органом вимога про стягнення узгодженого податкового зобов'язання. Правомірність дій та прийняття рішень позивачем суд не досліджував, оскільки такі питання виходять за межі заявлених позовних вимог, тобто підстав і предмету позову, що кореспондується із висновками Верховного Суду, зробленими у постанові від 25 січня 2019 року по справі №810/1760/17.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 у справі №807/495/17 зазначив наступне:
"З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.
При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань, у тому числі й штрафних (фінансових) санкцій, не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні зобов'язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.".
Вказане свідчить, що в межах справи №120/2537/25 суд не може надавати оцінку правомірності винесення податкового повідомлення-рішення.
Більше того, позивач не оскаржувалась вимога про сплату боргу у судовому порядку.
Відтоді податкова заборгованість відповідача не погашалась, підтвердженням чого є відомості облікової картки платника податків та інформація відображена у Довідці про суми податкового боргу платника податків та розрахунку суми податкових вимог за відповідачем станом на 21.02.2025.
На дату звернення позивача до суду спірний податковий борг становив 15468,32 грн і залишається несплаченим на дату постановляння рішення у цій справі (принаймні доказів на підтвердження цього суду не надано).
З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення податковим органом відповідачу податкової вимоги та непогашення відповідачем заборгованості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заявленої суми податкового боргу.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Вінницькій області обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим підлягають задоволенню.
Частиною другою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак сплачений позивачем судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 15468,32 грн. (п'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят вісім гривень 32 копійки).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21025, код ЄДРПОУ ВП 44069150)
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна