м. Вінниця
12 листопада 2025 р. Справа № 120/6442/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши в письмовому проваджені звіт про виконання судового рішення за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.10.2024 адміністративний позов задоволено, зокрема зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.03.2024.
Вказане рішення набрало законної сили та 22.01.2025 видано виконавчий лист про зобов'язання відповідача вчинити дії.
15.07.2025 позивач подав до суду заяву, в якій просив встановити судовий контроль за виконанням рішення у цій справі з огляду на те, що після набрання рішенням законної сили, останнє залишається не виконаним з підстав відсутності у відповідача бюджетних асигнувань.
Ухвалою від 21.07.2025 розгляд заяви призначено здійснювати у письмовому порядку та надано відповідачу строк для надання пояснень.
29.07.2025 представником відповідача до суду подано додаткові пояснення на заяву про встановлення судового контролю.
Ухвалою від 04.08.2025 встановлено судовий контроль.
05.11.2025 та 12.11.2025 представником відповідача до суду подано звіт на виконання рішення суду.
Оцінюючи поданий звіт, суд вказує наступне.
Відповідно до статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Так, рішенням суду у цій справі від 09.10.2024 адміністративний позов задоволено, зокрема зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.03.2024.
Згідно звіту відповідача рішення суду буде виконано після надходження асигнувань КЕКВ 2800 "Інші видатки".
Так, як вбачається із заявок розрахунків на жовтень 2025, ОСОБА_1 нараховано на виконання рішення суду 71 313 грн. Однак, кошти не виплачено. У зв'язку із чим відповідачем заявлено потребу в коштах на виконання судових рішень.
В розрахунках на червень 2025, який формувався стосовно потреби коштів, ОСОБА_1 також значиться.
Згідно виписки з рахунків за 11.11.2025 на рахунку відповідача за КЕКВ 2800 кошти відсутні, тобто 00,00 грн.
Суд зауважує, що положеннями статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно п. 3, 4 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.
Розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань (ч. 6 ст.22 БК України).
Згідно пункту 7 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, за обсягом наданих повноважень розпорядники поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього). Розпорядники бюджетних коштів мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету.
Згідно пп. 9 п. 2.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету, затвердженого наказом МФУ від 12.03.2012 № 333, код 2800 "Інші поточні видатки". За цим кодом здійснюються видатки, які не пов'язані з придбанням товарів та послуг установами, у тому числі виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу), крім виплат, передбачених підпунктом 27 підпункту 2.5.3 пункту 2.5 цієї глави цієї Інструкції, щодо:
відшкодування збитків, майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду;
інші виплати юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду, у тому числі виплати, що здійснюються на виконання судових рішень за позовами суддів на їх користь згідно із законодавством. Перерахування (сплата) податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також інших податків і зборів, які у встановлених законодавством випадках підлягають нарахуванню/утриманню на/з сум виплат за рішеннями суду, здійснюються за цим кодом;
відшкодування судових витрат;
Отже, виплати, які належить працівнику (середній заробіток за час вимушеного прогулу, компенсація моральної шкоди, грошове забезпечення тощо ) на виконання судового рішення здійснюють за КЕКВ 2800.
При цьому, як видно і з виписки по рахунку за КЕКВ 2800 зазначено в графі "наявні кошти " в сумі 00,00 грн., що є недостатнім для виконання судового рішення у цій справі.
Із урахуванням вищевказаного, зважаючи на те, що перерахунок грошового забезпечення здійснено, а виплату не є можливим провести з підстав відсутності коштів, суд доходить висновку, що слід прийняти звіт про виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -
прийняти звіт військовій частині НОМЕР_1 про виконання рішення суду у справі №120/6442/24.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна