13 листопада 2025 р. Справа № 120/11176/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
08.08.2025 поштою до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.01.2025 № 023830009517 про відмову у перерахунку позивачу пенсії за віком;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати позивачу пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з заявою від 14.01.2025, зарахувавши, окрім іншого, до страхового стажу періоди роботи з 10.01.1992 по 20.05.2000 у малому торгівельному підприємстві "Аврора".
Ухвалою суду від 13.08.2025 вказану позовну заяву залишено без руху із встановленням позивачу 10-денного строку з дня вручення (отримання) копії ухвали для усунення виявлених судом недоліків, а саме подання клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску, а також уточнення суб'єктного складу учасників справи або заявлених позовних вимог.
18.08.2025 позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, додавши до неї уточнену позовну заяву, в якій єдиним відповідачем визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Водночас позивач зазначив, що 14.01.2025 він подав заяву про зарахування страхового стажу та перерахунок пенсії до Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області, де перебуває на обліку. Оскільки застосовується принцип екстериторіального розподілу, йому не було відомо, який саме орган розглядатиме його звернення. Лише 10.02.2025 позивач отримав на електронну пошту повідомлення та копію рішення Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про відмову у зарахуванні стажу, з чого дізнався про наявність і зміст цього рішення. Отже перебіг строку звернення до суду розпочався з 11.02.2025, а його останнім днем було 11.08.2025, оскільки 10.08.2025 припало на вихідний день. Відтак позивач вважає, що позовна заява подана 08.08.2025 в межах установленого законом строку.
Ухвалою суду від 21.08.2025 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). При цьому, з огляду на відсутність інших відомостей та доказів, суд погодився з позицією позивача щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.
27.08.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки при призначенні пенсії позивачу було враховано усі подані документи, а спірний період не був зарахований до страхового стажу з об'єктивних причин, зокрема, у зв'язку з тим, що заявник не надав документів, які підтверджують неможливості одержання довідки про стаж роботи у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями.
09.09.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, однак суд не бере її до уваги, оскільки у справах, визначених ч. 3 ст. 263 КАС України, заявами по суті справи є лише позов та відзив.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши доводи сторін на підтримку своїх вимог та заперечень, суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 31.03.2020 отримує пенсію за віком відповідно до положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як убачається з розрахунку страхового стажу, складеного на час призначення пенсії, період роботи позивача з 10.01.1992 по 20.05.2000 у малому торговельному підприємстві "Аврора" (далі ? МТП "Аврора") не було враховано.
У жовтні 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про зарахування до страхового стажу періоду роботи на МТП "Аврора".
Листом від 28.10.2020 пенсійний орган повідомив, що причиною неврахування стажу роботи є відсутність у відбитку печатки підприємства, проставленій у трудовій книжці, ідентифікаційного коду.
Водночас у зазначеному листі пенсійний орган порадив підтвердити цей стаж у судовому порядку або шляхом подання показів свідків, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній".
Як зазначає позивач, з огляду на запровадження карантинних обмежень постановою КМУ від 11.03.2020 № 211, а згодом і воєнного стану з 24.02.2022, позивач зміг зібрати необхідні докази лише у січні 2025 року.
14.01.2025 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною страхового стажу, набутого до 01.01.2004, додавши до заяви протоколи опитування свідків та інші документи, які підтверджують його роботу в МТП "Аврора".
За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, яким прийнято рішення від 21.01.2025 № 023830009517 про відмову у перерахунку вказаної пенсії. У рішенні вказано, що спірний період не може бути зарахований до страхового стажу, оскільки заявник не надав документів, які підтверджують неможливості одержання довідки про стаж роботи у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями.
Позивач вважає рішення пенсійного органу протиправним, а тому за захистом своїх прав звертається до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог в контексті розгляду цієї справи, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.
З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який, згідно з преамбулою, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Отже, з 01.01.2004 Закон № 1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За правилами частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1 (далі - Порядок № 22-1).
Так, пунктом 1.1 Порядку № 22-1 встановлено, що заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника.
За приписами пункту 2.1 Порядку № 22-1 документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637; для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Судом встановлено, що 14.01.2025 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною страхового стажу, набутого до 01.01.2004, надавши протоколи опитування свідків та інші документи на підтвердження його роботу в МТП "Аврора".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.01.2025 № 023830009517 у перерахунку пенсії позивачу відмовлено з посиланням на те, що заявник не надав документів, які підтверджують неможливості одержання довідки про стаж роботи у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями.
В цьому аспекті суд зазначає, що за змістом статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі ? Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 17 указаного Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Пунктом 18 Порядку № 637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Аналіз наведених нормативно-правових положень свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 у справі № 235/805/17, від 06.12.2019 у справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 у справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 у справі № 242/2536/16-а.
Як убачається з досліджених судом матеріалів, відомості трудової книжки на ім'я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 містять чіткі, послідовні та належним чином оформлені записи про його роботу у МТП "Аврора" у період з 10.01.1992 по 20.05.2000, що підтверджує наявність трудових відносин між позивачем і вказаним підприємством протягом зазначеного часу. Жодних виправлень, пошкоджень або інших ознак недостовірності чи сумнівності записів у трудовій книжці судом не встановлено.
Зокрема, відповідно до виписки від 01.01.1992 ОСОБА_1 було обрано на посаду директора МТП "Аврора", а протоколом № 2 від 10.01.1992 підтверджено факт його вступу до виконання службових обов'язків. Також у матеріалах справи наявна характеристика від 16.01.1996, у якій відображено службову діяльність позивача, що додатково підтверджує його фактичне перебування на посаді керівника підприємства протягом тривалого часу. Протоколом від 20.05.2000 зафіксовано припинення трудових відносин з позивачем у зв'язку зі звільненням за власним бажанням, що узгоджується з хронологією записів у трудовій книжці.
Крім того, суд бере до уваги надану інформацію Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, відповідно до якої МТП "Аврора" (код ЄДРПОУ 13298366) перебувало на обліку як платник страхових внесків з 09.04.1991. Згідно з наявними у ПФУ даними, усі обов'язкові платежі за період роботи позивача з 10.01.1992 по 20.05.2000 були сплачені в повному обсязі, а заборгованість на момент ліквідації підприємства 21.02.2006 відсутня. Цей факт засвідчує, що підприємство здійснювало господарську діяльність у відповідний період, мало працівників, нараховувало їм заробітну плату та сплачувало внески, у тому числі за ОСОБА_1 .
Разом з тим, листом від 25.11.2025 № 448/3 Державний архів Вінницької області повідомив, що документи МТП "Аврора" на зберігання не надходили, у зв'язку з чим надати довідку про трудовий стаж та заробітну плату позивача неможливо, порадивши звернутися до архівного відділу Вінницької міської ради.
Аналогічну інформацію містить лист архівного відділу Вінницької міської ради від 01.12.2024 № К/24/86703/24-30, у якому зазначено, що документи з кадрових питань (особового складу) підприємства "Аврора" не передавалися на зберігання, а відомості про їх місцезнаходження відсутні.
Таким чином, підтверджується, що відсутність первинних кадрових документів не є наслідком недбалості або бездіяльності позивача, а зумовлена об'єктивними обставинами ? ліквідацією підприємства без передачі документів до архіву.
За змістом пунктів 17 і 18 Порядку № 637 у такому разі факт трудового стажу може підтверджуватися показаннями не менше двох свідків, які працювали разом із заявником на тому ж підприємстві або в одній системі.
Судом встановлено, що свідками роботи позивача в МТП "Аврора" були ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працював водієм, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка працювала продавцем і товарознавцем. Обидва свідки надали чіткі та узгоджені між собою показання, відповідно до яких ОСОБА_1 дійсно працював у МТП "Аврора" з 10.01.1992 по 20.05.2000, виконував посадові обов'язки директора, організовував роботу підприємства, здійснював керівництво персоналом, контролював торгівельну діяльність і отримував заробітну плату. Показання свідків зафіксовані у протоколах опитування, складених працівниками Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, які містять усі необхідні реквізити, а саме персональні дані свідків, місце та період їх роботи, зміст показань, підписи опитаних осіб і посадових осіб, що складали протоколи.
Наведені докази у своїй сукупності, а саме записи у трудовій книжці, підтвердження з документів підприємства, інформація органу Пенсійного фонду про сплату внесків, офіційні відповіді архівних установ про відсутність документів, а також показання свідків узгоджуються між собою, є послідовними, взаємопов'язаними та підтверджують факт трудової діяльності позивача у МТП "Аврора" у період з 10.01.1992 по 20.05.2000.
З огляду на викладене суд вважає, що відповідач неправомірно не зарахував до страхового стажу позивача період роботи з 10.01.1992 по 20.05.2000 у МТП "Аврора".
Відтак є підставними і підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування оскаржуваного рішення від 21.01.2025 № 023830009517 та зобов'язання пенсійного органу зарахувати відповідний період роботи до страхового стажу позивача та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 14.01.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.
За змістом ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн стягуються на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.01.2025 № 023830009517 про відмову у перерахунку пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 10.01.1992 по 20.05.2000 у малому торговельному підприємстві "Аврора" та у зв'язку з цим здійснити з 14.01.2025 перерахунок та виплату призначеної йому пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
2) відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: площа Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122/місцезнаходження: вул. Надії Алексєєнко, 106, м. Дніпро, 49008).
Повне рішення суду складено 13.11.2025.
Суддя Сало Павло Ігорович