іменем України
13 листопада 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/4292/25
Головуючий у першій інстанції - Супрун О. П.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1636/25
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого-судді: Онищенко О.І.
суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.
Позивач: ОСОБА_1
Відповідач: ОСОБА_2
Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_2
Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 07 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, (суддя Супрун О.П.), ухвалене у м. Чернігів,
У березні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання доньки з 1/4 до 1/8 частки всіх видів доходів.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що судовим наказом від 27 вересня 2024 року виданого Деснянським районним судом м.Чернігова з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З часу видачі наказу сімейний та матеріальний стан позивача змінився. Він 28 вересня 2024 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_4 і ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_5 , який має хворобливий стан здоров'я. Дружина та син перебувають на утриманні позивача. Стан здоров'я позивача погіршився. ОСОБА_2 разом з донькою у квітні 2022 року виїхала за кордон, отримує матеріальну допомогу на себе і доньку як біженка. Він працює в Головному управлінні Державної служби з надзвичайних ситуацій в Чернігівській області. З його заробітної плати стягуються аліменти на виконання наказу від 27 вересня 2024 року виданого Деснянським районним судом м.Чернігова, розмір яких на думку позивача є великим та підлягає зменшенню.
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 07 серпня 2025 року позов задоволено частково: зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 судовим наказом Деснянського районного суду м.Чернігова від 27 вересня 2024 року на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини до 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягненням дитиною повноліття; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 4000 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд врахував, що після винесення судового наказу Деснянським районним судом м. Чернігова від 27.09.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_6 , сімейний стан та матеріальне становище позивача змінилось у зв'язку з народженням ІНФОРМАЦІЯ_3 в іншому шлюбі сина ОСОБА_7 , а також погіршенням стану здоров'я позивача, що згідно з положеннями ст.192 СК України є підставою для зміни розміру визначених до стягнення з позивача аліментів. В свою чергу суд першої інстанції не уважав ступінь погіршення стану здоров'я позивача та стан здоров'я його сина ОСОБА_7 такими, що дають достатні підстави для зменшення розміру стягнутих на утримання малолітньої ОСОБА_3 аліментів до 1/8 частки доходу (заробітку) позивача. Проводячи розподіл судових витрат в тому числі витрат на професійну правничу допомогу судом було враховано: складність справи, її значення для сторін, обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених процесуальних документів адвокатом, кількість та тривалість судових засідань, тривалість розгляду справи судом, часткове задоволення позовних вимог та стягнуто з позивача на користь відповідачки 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу .
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що суд безпідставно зменшеншив розмір визначених до стягнення наказом Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.09.2025 року аліментів. Позивач не надав жодних доказів на підтвердження погіршення його фінансового становища внаслідок народження сина, як і не надано доказів перебування дружини у відпусці по догляду дитини до досягнення нею 3-х років. Відсутні також у матеріалась справи належні та допустимі докази на підтвердження погіршення стану здоров'я позивача. Крім того, ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_1 на її користь 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та 1211,20 грн судового збору, понесених у суді апеляційної інстанції у цій справі.
До суду надійшов відзив ОСОБА_1 , в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Вказує, що доводи апеляційної скарги зводяться до того, що окрім зміни сімейного стану йому необхідно було довести погіршення матеріального стану. Однак ці доводи є безпідставними, оскільки висновок суду першої інстанції, що повторний шлюб та народження другої дитини сричинили зміну матеріального стану позивача є обгрунтованим і зазначені обставини потребують додаткових фінансових витрат. Вважає, що витрати відповідачки на правничу допомогу у розмірі 5000 грн в суді апеляційної інстанції є необгрунтовано завищеними. Крім того, ОСОБА_1 просить у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги стягнути з ОСОБА_2 на його користь 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції у цій справі.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону відповідає судове рішення суду першої інстанції.
По справі встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 25 червня 2015 року, який розірвано рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 17 вересня 2021 року (а.с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народилася донька - ОСОБА_3 (а.с. 8).
27 вересня 2024 року Деснянським районним судом м.Чернігова видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 вересня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 10).
Позивач ОСОБА_1 працює в Аварійно - рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Чернігівській області. З його заробітної плати стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 .( а.с.13-16)
28 вересня 2024 року позивач зареєстрував шлюб із ОСОБА_8 . В цьому шлюбі у позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_5 (а.с.11,12). Дитина має хворобливий стан здоров'я у зв'язку з чим проходить медичні обстеження.( а.с.48,62,63-68)
ОСОБА_1 має проблеми зі здоров'ям. Зокрема, він проходив обстеження у лікаря хірурга з приводу наявного у нього захворювання (а.с.18).
На понесення витрат на утримання дитини ОСОБА_2 надано квитанцію №0.0.42781062781 від 28.03.2025 року про сплату коштів у розмірі 1500 грн за навчання доньки у приватній школі для дітей з України.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.3 ст.181 СК України).
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно із частиною четвертою статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У даній справі з'ясуванню підлягає питання зміни матеріального становища платника аліментів та зміна його сімейного стану з часу ухвалення судового рішення про стягнення аліментів.
Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові 21 липня 2021 року по справі № 691/926/20, зазначив, що враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: зміни і сімейного, і матеріального стану. Однак зміна сімейного стану є самостійною, не залежної від зміни матеріального стану, підставою для зміни розміру аліментів.
Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові 14 грудня 2022 року по справі № 727/1599/22, зазначив, у другому шлюбі у ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_6. Зазначена обставина відповідно до положень статті 192 СК України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. Так, конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Висновки судів попередніх інстанцій про те, що народження другої дитини спричинило зміну матеріального стану позивача є обґрунтованими, оскільки зазначена обставина очевидно потребує додаткових фінансових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги в частині зменшення розміру аліментів судом першої інстанції вірно встановлено, що у позивача змінився сімейний стан в зв'язку з укладанням шлюбу з ОСОБА_4 та народженням сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Це є самостійною, не залежної від зміни матеріального стану, підставою для зміни розміру аліментів, в зв'язку з чим не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що сам факт народження дитини без надання позивачем доказів погіршення його майнового стану не дає підстав для зменшення визначеного судом розміру аліментів.
Колегія суддів вважає вірним також висновок суду яким враховано стан здоров'я платника аліментів.
Апеляційний суд не приймає до уваги посилання відповідачки на позицію Верховного суду викладену в постанові від 28.05.2021 року по справі № 715/2073/20, оскільки висновки у цій справі, і у справі, яка переглядається, а також встановлені фактичні обставини справи, що формують зміст спірних правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ, суди виходили з конкретних обставин та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
Колегія суддів апеляційного суду, вважає обґрунтований висновок суду першої інстанції щодо зменшення розміру аліментів, стягнутих на утримання доньки позивача, у зв'язку зі зміною матеріального та сімейного стану платника аліментів, до 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) позивача.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів перебування дружити позивача на його утриманні у зв'язку з перебуванням останньої у відпусці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення. Оскільки ця обставина судом першої інстанції не враховувалась при зменшенні розміру аліментів і судом не перевірялась.
Крім того, апеляційний суд враховує, що відповідачка не позбавлена права згодом змінити розмір аліментів за наявності підстав, передбачених статтею 192 СК України.
Суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду щодо наявності підстав для зменшення розміру аліментів не спростовують, рішення суду є законним, обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 2, 8 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі відмови в позові - на позивача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 зазначив, що склад і розмір витрат на правничу допомогу є предметом доказування у справі. Для підтвердження цих витрат необхідно подати договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі послуг, платіжні документи та розрахунок витрат. Наявність таких доказів є підставою для їх відшкодування стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Таким чином, Верховний Суд роз'яснив, що перелік доказів витрат на правничу допомогу не є вичерпним, а їх оцінка перебуває у межах дискреції суду.
Верховний Суд у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 виклав правову позицію, згідно з якою витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт перший частини другої статті 137 ЦПК України).
Відповідно до договору про надання правової допомоги № 12-2025/ц від 12 березня 2025 року, розрахунку суми гонорару за цим договором та квитанції №2644736896 від 26 вересня 2025 року, позивач поніс витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000,00 грн.
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем ОСОБА_1 на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 137 та частиною третьої статті 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом Березовським О.Д. робіт (підготовка відзиву на апеляційну скаргу), залишення без задоволення апеляційної скарги відповідачки на рішення від 07 серпня 2025 року, заперечення відповідача щодо задоволення клопотання про відшкодувапння судових витрат, апеляційний суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу в розмірі 4000 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 07 серпня 2025 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня складення повної постанови.
Головуючий: Судді: