Номер провадження: 11-кп/819/527/25
Номер справи місцевого суду: 766/5954/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
12 листопада 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 24 вересня 2025 року в кримінальному провадженні №22023230000000420 від 08 вересня 2023 року стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24 вересня 2025 року задоволено клопотання прокурора та стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, терміном до 22 листопада 2025 року, включно.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 24 вересня 2025 року
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що 30 червня 2025 року скерував до Херсонського міського суду Херсонської області заяву про відвід прокурора ОСОБА_6 . Вказану заяву про відвід прокурора не було розглянуто, в тому числі в судовому засіданні 24 вересня 2025 року. Суд лише з'ясував думку обвинуваченого стосовно вказаного відводу та повідомив, що його буде розглянуто у наступному судовому засіданні 02 жовтня 2025 року. Натомість суд розглянув клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою.
Зазначає, що суддя ОСОБА_1 не мав права проводити судове засідання 24 вересня 2025 року, не розглянувши заявлені відводи. Невирішення даного питання порушило право обвинуваченого на захист, право на змагальність процесу та право на справедливий та неупереджений суд.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
У судовому засіданні обвинувачений підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Прокурор просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Захисник ОСОБА_8 належним чином повідомлений про місце, дата та час апеляційного розгляду, однак в судове засідання не з'явився. Обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував проти розгляду справи за відсутності захисника.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, позиції сторін, які в судових дебатах залишилися на своїх позиціях, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Щодо вирішення питання про відвід прокурора.
Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу того, що судом першої інстанції не було вирішено питання про відвід прокурора, внаслідок чого суд не мав права проводити судове засідання та як наслідок розглядати клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, то апеляційний суд вказані доводи вважає безпідставними.
Так, зі змісту матеріалів провадження вбачається, що 24 вересня 2025 року Херсонським міським судом Херсонської області проведено судове засідання в якому здійснювався розгляд кримінального провадження №22023230000000420 від 08 вересня 2023 року стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
В ході вказаного засідання прокурором ОСОБА_6 заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. Крім того, обвинуваченим ОСОБА_7 було заявлено відвід прокурору (а.п.187).
Зі змісту журналу та технічного запису судового засідання від 24 вересня 2025 року вбачається, що суд першої інстанції повідомив учасників про надходження заяви ОСОБА_7 про відвід прокурора, заслухав думку учасників провадження стосовно заявленого відводу та розглянув його. Лише після розгляду заяви про відвід прокурору, суд розглянув клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, а також клопотання ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу.
Зазначена обставина також підтверджується змістом ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 24 вересня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_7 про відвід прокурора.
Надалі судом було з'ясовано думку ОСОБА_7 щодо наявності іншого відводу прокурору та вказав, що дане питання буде з'ясоване та вирішене в наступного судовому засіданні.
Таким чином, доводи обвинуваченого про те, що заявлений ним відвід не був вирішений, та залишився без реагування, не знайшли свого підтвердження.
Щодо продовження строку тримання під вартою
Згідно з ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу, відповідно до якої під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Виходячи зі змісту вказаних статей, суд, продовжуючи строк дії запобіжного заходу на стадії судового провадження, має перевірити чи не зменшилися на цій стадії кримінального провадження встановлені раніше ризики і чи зможе більш м'який запобіжний захід запобігти цим ризикам.
Окрім цього, суд має врахувати у сукупності також інші відомості, зокрема про тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, а також соціальні зв'язки, відомості, що характеризують особу обвинуваченого.
Лише за результатами аналізу всіх перелічених факторів суд може прийти до висновку щодо необхідності продовження стосовно обвинуваченого раніше обраного запобіжного заходу чи щодо недоцільності цього.
Виходячи зі змісту оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції належним чином дотримався вказаних вимог законодавства.
Вбачається, що на розгляді Херсонського міського суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження №22023230000000420 від 08 вересня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
Стосовно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, дію якого неодноразово продовжено.
24 вересня 2025 року в ході судового провадження у даному кримінального провадженні прокурор звернувся до суду із клопотанням в якому просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави.
Таке клопотання прокурор мотивував тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 України - добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Крім того, прокурор послався на існування ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків (п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України). При цьому запобігти вказаним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, адже інші більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти наведеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24 вересня 2025 року вказане клопотання прокурора задоволено та обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою, терміном до 22 листопада 2025 року.
Таке рішення суд першої інстанції мотивував тим, що продовжують існувати ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу та дійшов висновку про наявність правових підстав для продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки лише шляхом застосування даного запобіжного заходу можливо запобігти наведеним ризикам. Крім того, суд послався на приписи ч.6 ст.176 КПК України, які визначають особливості застосування запобіжних заходів до осіб, які підозрюються/ обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2 КК України.
Перевіривши зазначене судове рішення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що місцевим судом дотримано вимоги процесуального законодавства та обґрунтовано продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Застосування (продовження) запобіжних заходів стає можливим при наявності ризиків. Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що аналізуючи питання щодо доцільності продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, суд першої інстанції надав оцінку, як відомостям про тяжкість та характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення в контексті застосування запобіжного заходу, так і питанню існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України у поєднанні із відомостями про особу обвинуваченого. За результатом аналізу вказаних відомостей місцевий суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до матеріалів провадження ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, пов'язаного із взаємодією з державою-агресором - колабораційна діяльність, а саме добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території. За вчинення вказаного злочину передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
На даний час в кримінальному провадженні здійснюється судовий розгляд в ході якого, судом першої інстанції перевіряється доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні даного кримінального правопорушення. Оскільки на даний час судом першої інстанції досліджуються докази щодо скоєння обвинуваченим зазначеного кримінального правопорушення, суд апеляційної інстанції в ході перевірки ухвали суду про продовження дії запобіжного заходу не надає оцінку питанню доведеності вини щодо вчинення інкримінованого злочину.
З огляду на відсутність в матеріалах провадження відомостей про наявність у ОСОБА_7 міцних соціальних зв'язків, враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_7 злочину, суворість можливого покарання, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про існування ризику переховування обвинуваченого від суду.
Крім того, враховуючи, що допит свідків у даному кримінальному провадженні не завершено, суд першої інстанції вірно встановив подальше існування ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків, оскільки ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Таким чином існування наведених ризиків виправдовує необхідність подальшого застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання спробам перешкоджати правосуддю та встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому суд першої інстанції не встановив підстав для зміни обраного запобіжного заходу на більш м'який, оскільки відсутні будь-які дані про зменшення чи відсутність встановлених ризиків та вірно врахував положення ч.6 ст.176 КПК України.
З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про наявність правових підстав для продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прийняте судом рішення відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого та відсутності жодних підстав для зміни чи скасування судового рішення за доводами апеляційної скарги.
Зважаючи на викладене, підстав для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не знаходить.
Керуючись ч.2 ст.376, ст. ст.404,405,407,419,422-1 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 24 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4