13 листопада 2025 року м.Суми
Справа №577/5984/23
Номер провадження 22-ц/816/1071/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Рунова В. Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Вітліною Мариною Олександрівною,
на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2023 року у складі судді Буток Т.А., ухваленого в м. Конотоп Сумської області,
в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі по тексту - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути на його користь з ОСОБА_1 суму заборгованості: за кредитним договором № 815436958 у розмірі 21879,46 грн, з яких: 6349,76 грн - заборгованість по основному боргу,15529,70 грн - заборгованість по відсотках; за кредитним договором №3386769 в розмірі 35940,00 грн, з яких: 12000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 23940,00 грн - заборгованість за відсотками, всього 57819,46 грн, а також судові витрати.
Свої вимоги мотивувало тим, що 19 березня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 815436958.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
31 грудня 2020 року додатковою угодою № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.
Відповідно до реєстру боржників № 137 від 08 червня 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 815436958.
20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20102022, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 06 березня 2023 року до договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 21 879,46 грн, з яких: 6 349,76 грн - сума заборгованості по основному боргу; 15 529,70 грн - сума заборгованості по відсоткам.
23 грудня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3386769 шляхом підписання одноразовим ідентифікатором, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки.
30 листопада 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладений договір факторингу № 30112021, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна»» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 30 листопада 2021 року до договору факторингу № 30112021 від 30 листопада 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 35 940 грн 00 коп., з яких: 12 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23 940,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Всупереч умовам кредитних договорів ОСОБА_1 своїх зобов'язань не виконала.
Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2023 року позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 815436958 від 19 березня 2021 року в розмірі 21 879 грн. 46 коп., за кредитним договором № 3386769 від 23 грудня 2020 року в розмірі 35 940 грн. 00 коп., а також 2684 грн. 00 коп. судового збору, а загалом 60 503 грн. 46 коп.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Вітліну М.О., подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що матеріали справи не містять доказів вручення відповідачці повісток про виклик в судове засідання на 29 листопада 2023 року та 18 грудня 2023 року, а також відсутні дані, які підтверджують отримання відповідачкою копії ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та копіями усіх доданих до неї документів. Отже, судом першої інстанції здійснено розгляд справи без належного повідомлення відповідачки про час та місце розгляду справи, що унеможливило надання відповідачкою відповідних заперечень проти позовних вимог та доведення їх необґрунтованості шляхом подання доказів, що є порушенням права на справедливий судовий розгляд.
Звертає увагу суду на те, що у матеріалах справи відсутні розрахунки, які відображають структуру заборгованості, зокрема, за відсотками та порядок їх нарахування, що унеможливлює перевірку правомірності визначення позивачем розміру процентів, які заявлені до стягнення.
Вказує, що у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують те, що строк кредитування за кредитними договорами № 3386769 від 23 грудня 2020 року та №815436958 від 19 листопада 2021 року було змінено сторонами у визначеному законом порядку. Отже, проценти за вказаними договорами є процентами, які нараховано поза межами строку кредитування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі визначеному договором.
Також зазначає, що розмір процентів, визначений кредитними договорами, як на час правомірного користування кредитними коштами, так і на випадок порушення зобов'язання відповідачем, є явно невиправдано завищеними та по суті носять каральну, а не компенсаційну функцію, що є недопустимим.
09 вересня 2025 року до апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «ФК «ЄАПБ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає, що судом повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, його висновки відповідають обставинам справи, у межах задоволених позовних вимог, під час ухвалення рішення судом не допущено порушень норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Вказує, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків у зв'язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, та таких умов, шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Жодних заперечень чи зауважень при підписанні кредитного договору відповідачем заявлено не було. Відповідач розумів розмір відсотків, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів. Апелянт розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами не спростував, не надав власний розрахунок наявної заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду першої інстанції не відповідає.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 23 грудня 2020 року між ТОВ «Аветус Україна» та ОСОБА_1 шляхом підписання одноразовим ідентифікатором укладено договір № 3386769 про надання споживчого кредиту, за умовами якого укладення договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. На умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до умов договору сума кредиту 12000 грн, строк кредиту 15 днів. Дата повернення кредиту вказується у графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього договору. Тип процентної ставки фіксована. Знижена процентна ставка - 1,62% в день, стандартна процентна ставка 1,90% в день. Сторонами був погоджений графік платежів (а.с. 26 - 29).
Також сторонами підписано паспорт споживчого кредиту (а.с.30-31).
30 листопада 2021 року між ТОВ ФК «Європейська агенція повернення боргів» та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу № 30112021 року, за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (а.с.32-33).
30 листопада 2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Авентус Україна» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 30112021 від 30 листопада 2021 року (а.с. 34).
З витягу з реєстру боржників від 30 листопада 2021 року до договору факторингу № 30112021 від 30 листопада 2021 року вбачається, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3386769, загальний розмір заборгованості складає 35940,00 грн, з яких: заборгованість за основною сумою кредиту 12000 грн, 23940,00 грн заборгованість за процентами (а.с. 35).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3386769 від 23 грудня 2020 року заборгованість відповідача станом на 31 серпня 2023 року становить 35940,00 грн, з яких: заборгованість за основною сумою кредиту 12000 грн, 23940,00 грн заборгованість за процентами (а.с. 36).
19 березня 2021 року шляхом підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 815436958, за умовами якого товариство зобов'язується надати позичальнику кредит на суму 1700 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Кредитна лінія надається строком на 20 днів від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період) (п. 1.2 договору).
Виключно на період строку, визначеного в п. 1.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 193,45% річних, що становить 0,53% від суми кредиту за кожний день користування ним. За умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.3 договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2 договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 599,34% річних, що становить 1,64% в день від суми кредиту за кожний день користування ним. У випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.3 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50% річних, що становить 1,70% в день (п.п. 1.4.1, 1.4.2, 1.4.3 п. 1.4 договору). Також сторонами був погоджений графік платежів (а.с. 9-11).
Додатковою угодою від 19 березня 2021 року до договору №815436958 від 21 березня 2021 року, яка не підписана сторонами, збільшено кредит на суму 500 грн 00 коп. (а.с. 12).
Додатковою угодою від 19 березня 2021 року до договору №815436958 від 21 березня 2021 року, яка не підписана сторонами, збільшено кредит на суму 1750 грн 00 коп. (а.с. 13).
Додатковою угодою від 19 березня 2021 року до договору №815436958 від 21 березня 2021 року, яка не підписана сторонами, збільшено кредит на суму 2400 грн 00 коп. (а.с. 14).
31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, в якій сторони погодили викласти текст договору в новій редакції, за умовами якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 15-17).
20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №20102022, за умовами якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 18-19).
Згідно реєстру прав вимоги №2 від 06 березня 2023 року до договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року , ТОВ «Таліон плюс» відступило право вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ», зокрема, за кредитним договором № 815436958, укладеним 19 березня 2021 року з ОСОБА_1 , у розмірі 21879 грн 46 коп. (а.с. 20).
Згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на 31 серпня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 815436958 від 19 березня 2021 року, становить 21879 грн 46 коп., з яких: 6349 грн 76 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 15529,70 грн - сума заборгованості за відсотками за користування позикою (а.с. 21).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка взяті на себе зобов'язання не виконала, у передбачений в договорах строк грошові кошти та нараховані відсотки не повернула, а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитними договорами.
Колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, так як вони не відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права та розглянув справу за відсутності належним чином повідомленого відповідача, огляду на наступне.
Так, ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07 листопада 2023 року відкрито провадження у цій справі та призначено судове засідання на 29 листопада 2023 року на 09 год. 15 хв., про що повідомлено учасників справи (а.с.53).
Матеріалами справи підтверджується, що 08 листопада 2023 року судом направлено відповідачці копію позовної заяви з додатками, копію ухвали суду про відкриття провадження, та повідомлення про дату і час розгляду справи (а.с.55).
Проте докази отримання ОСОБА_1 поштового відправлення або його повернення до суду без вручення у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, суд першої інстанції постановив оскаржуване рішення без належного повідомлення відповідачки про розгляд справи судом, що є порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Закон України «Про електронну комерцію» (тут і далі на час виникнення спірних правовідносин) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У ч. 1 та ч. 2 ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 ЦК України).
Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно п. 1) ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України).
Згідно з ч. 1ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Встановлено, що за допомогою одноразового паролю ідентифікатора, ОСОБА_1 23 грудня 2020 року підписала договір про надання споживчого кредиту.
Враховуючи те, що позичальник порушила умови кредитного договору, належним чином не виконуючи взяті на себе зобов'язання, у зв'язку чим допустила заборгованість перед позивачем, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №3386769 від 23 грудня 2020 року.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися із присудженим до стягнення розміром заборгованості, з огляду на наступне.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12.
Матеріали справи не містять детального розрахунку заборгованості за всіма складниками, у зв'язку з чим колегія суддів позбавлена можливості перевірити правильність нарахування відповідачу відсотків за користування коштами, відповідно до узгоджених умов договорів, в тому числі і щодо їх нарахування в період строку дії договору.
Водночас, при укладенні ОСОБА_1 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту з первісним кредитором сторони погодили кредит у розмірі 14907 грн 00 коп., з яких 12000,00 грн суму кредиту, і, відповідно, 2907 грн 00 коп. відсотків, які і підлягають стягненню з відповідачки.
Також встановлено, що 19 березня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 815436958, який позичальник підписала одноразовим ідентифікатором.
У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», який додатковою угодою №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, у пункті 1.3 якої зазначено, що право вимоги - права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
Проте, матеріали справи не містять реєстру права вимоги підписаного сторонами.
Враховуючи те, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 815436958 від 19 березня 2021 року від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, то відсутні підстави вважати, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року набуло право вимоги до боржниці ОСОБА_1 за договором № 815436958 від 19 березня 2021 року, укладеним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
За встановлених обставин справи та вимог закону колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 815436958 від 19 березня 2021 року не підлягають задоволенню.
З урахуванням зазначеного, рішення суду на підставі пунктів 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову та слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №3386769 від 23 грудня 2020 року у розмірі 14907 грн 00 коп., з яких 12000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2907 грн 00 коп. заборгованість за відсотками.
В іншій позовних вимог необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України пропорційно до частки задоволених позовних вимог, з відповідачки на користь позивача належить стягнути 691 грн 99 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції
Пропорційно до частки задоволених доводів апеляційної скарги, з позивача на користь відповідачки належить стягнути 2988 грн 02 коп. судового збору за апеляційне оскарження рішення суду.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.389 ЦПК України судове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Вітліною Мариною Олександрівною, задовольнити частково.
Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №3386769 від 23 грудня 2020 року у розмірі 14907 гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 691 гривня 99 копійок за розгляд справи в суді першої інстанції.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 2988 гривень 02 копійки судового збору за апеляційне оскарження рішення суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: В. І. Криворотенко
В. Ю. Рунов