Номер провадження: 88-ц/813/26/25
Справа № 523/6792/20
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Сегеда С. М.
04.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Громіка Р.Д.,
Комлевої О.С.,
за участю:
секретаря Козлової В.А.,
представника ДП «ОМТП» - Пахомова К.Ю.,
представника ОСОБА_1 - адвоката Левченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 22.05.2024 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
06.05.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (далі - ДП «ОМТП») про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20.10.2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 були залишені без задоволення (т.1, а.с.32-35).
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу (т.2, а.с.37-44).
Постановою Одеського апеляційного суду від 22.05.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , з урахуванням ухвали суду від 12.06.2024 року про виправлення описки, було задоволено частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20.10.2023 року скасовано.
Прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «ОМТП» були задоволені частково.
Визнано недійсним і скасовано наказ № 86-К від 27.03.2020 року про звільнення ОСОБА_1 .
Поновлено ОСОБА_1 на роботі, на посаді провідного інженера по роботі з контрагентами «Судноверф «Україна» ВСП ДП «ОМТП».
Стягнуто з ДП «ОМТП» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 794 698,40 грн.
Компенсовано державі судовий збір із ДП «ОМТП» співрозмірно до задоволених позовних вимог (т.2, а.с.87, 97-100).
Крім того, додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 12.06.2024 року з ДП «ОМТП» на користь держави стягнуто судовий збір у загальному розмірі 24 071,45 грн. (т.2, а.с.108-109).
Постановою Верховного Суду від 23.12.2024 року у задоволенні касаційної скарги ДП «ОМТП» було відмовлено, постанова Одеського апеляційного суду від 22.05.2024 року була залишена без змін (т.2, а.с.171-178).
Разом з тим, 04.07.2025 року від ДП «ОМТП» надійшла заява про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 22.05.2024 року за нововиявленими обставинами.
Заява була обґрунтована тим, що на підставі відповіді, отриманої від Одеської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - ОФ ДП «АМПУ») № 1192/19-05-06 від 09.06.2025 року відповідачу стало відомо, що ОСОБА_1 з 05.08.2021 року перебуває в трудових відносинах з ОФ ДП «АМПУ» на посаді бухгалтера 2-ї категорії розрахункового центру та отримувала заробітну плату за вказаний період часу. Зазначена інформація стала відома відповідачу лише після набрання постановою від 22.05.2024 року законної сили. Заявник зазначає, що позивач не повідомила суд про своє працевлаштування та ввела суд в оману щодо відсутності у неї доходів під час вимушеного прогулу (т.2, а.с.184-187).
Вирішуючи дане питання, колегія суддів виходить із того, що відповідно до ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
При цьому законодавець встановив, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Крім того, при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
За змістом ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Тобто, із вищевказаних норм процесуального права слідує, що об'єктом перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами може бути тільки те судове рішення, що набрало законної сили, та яким закінчено розгляд справи, а також яким встановлені ті чи інші факти.
Такі правові позиції містяться і в п.п. 2-4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства про перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами».
Як вже зазначалось вище, в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, ДП «ОМТП» посилалось на те, що на підставі відповіді, отриманої від ОФ ДП «АМПУ» № 1192/19-05-06 від 09.06.2025 року, відповідачу стало відомо, що ОСОБА_1 з 05.08.2021 року перебуває в трудових відносинах з ОФ ДП «АМПУ» на посаді бухгалтера 2-ї категорії розрахункового центру та отримувала заробітну плату за вказаний період часу. Зазначена інформація стала відома відповідачу лише після набрання постановою від 22.05.2024 року законної сили. Заявник зазначає, що позивач не повідомила суд про своє працевлаштування та ввела суд в оману щодо відсутності у неї доходів під час вимушеного прогулу (т.2, а.с.184-187).
Проте, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені обставини не є нововиявленими і не можуть бути підставою для перегляду законного і справедливого судового рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Колегія суддів вважає, що заявник, яким є ДП «ОМТП», бажає перегляду судового рішення, яке між тим було предметом перегляду як судом апеляційної, так і судом касаційної інстанцій, для чого і ставив перед судом питання про витребування додаткових доказів у справі, у задоволенні якого судом апеляційної інстанції було відмовлено, так як переоцінка доказів у справі на даному етапі розгляду не допускається (т.2, а.с.186).
Крім викладеного, колегія суддів зазначає, що за правилами ч. 2 ст. 235 КЗпП України, якщо працівника незаконно звільнили або перевели на інше місце роботи, йому належить виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Це відшкодування втраченої можливості працювати на попередньому місці, а наявність або відсутність іншого доходу не впливає на це право.
Компенсація за вимушений прогул - це не додаткова виплата, а
відшкодування заробітної плати, яку працівник не отримав через незаконне
звільнення.
Роботодавець, який незаконно звільнив працівника, зобов'язаний відшкодувати йому
середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Доходи, отримані працівником від іншої роботи під час вимушеного прогулу, не
враховуються при визначенні розміру компенсації. Тобто роботодавець не може зменшити суму компенсації за вимушений прогул, посилаючись на те, що працівник знайшов іншу роботу та отримував там заробітну плату.
Метою компенсації є відновлення порушених трудових прав працівника та
повернення його до стану, в якому він перебував до незаконного звільнення.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 року у справі №755/12623/19 підкреслила, що компенсація за вимушений прогул, призначена у
зв'язку з незаконним звільненням, є відшкодуванням заробітної плати, яку працівник
не отримав через порушення роботодавцем його трудових прав. Ця компенсація не
зменшується на суми, які працівник заробив на іншому місці роботи під час
вимушеного прогулу.
За таких обставин, сам по собі факт працевлаштування ОСОБА_1 не має значення для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного суду від 22.05.2024 року у справі № 523/6792/20, зокрема, в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з підстав незаконного звільнення позивача з роботи.
З врахуванням викладеного, колегія суддів відмовляє у задоволенні заяви ДП «ОМТП» про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 22.05.2024 року за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст.ст.423, 429 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Заяву Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 22.05.2024 року за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного суду від 22.05.2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повне судове рішення складено 13.11.2025 року.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
Р.Д. Громік
О.С. Комлева