Номер провадження: 11-кп/813/2007/25
Справа № 504/983/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
10.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про відвід суддям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 26.05.2025 року щодо ОСОБА_8 ,
встановив:
Оскарженою ухвалою повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025160000000176 від 12.02.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.2 ст.190, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.3 ст.358 КК України.
Мотивуючи прийняте рішення місцевий суд вказав, що в обвинувальному акті ставиться у провину вчинення злочинів обвинуваченим ОСОБА_8 у співучасті з іншими особами, яких можливо ідентифікувати, оскільки прокурором зазначені їх анкетні дані.
Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить її скасувати та постановити нову, якою призначити новий розгляд обвинувального акта в тому ж суді, в іншому складі суду.
Іншими особами, які мають право на апеляційне оскарження, ухвала суду першої інстанції в даному кримінальному провадженні не оскаржена.
До початку апеляційного розгляду прокурор ОСОБА_6 подав заяву про відвід суддям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який мотивований тим, що кримінальне провадження №12025160000000176 від 12.02.2025 року, в якому постановлено оскаржену ухвалу щодо ОСОБА_8 , виділено із кримінального провадження №12020160240001094 від 24.06.2020 року, а у вказаному кримінальному провадженні судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приймали участь під час досудового розслідування.
Розгляд заяви прокурора про відвід, відповідно до положень ч.4 ст.405 КПК України (далі - КПК), проведено за відсутності обвинуваченого ОСОБА_8 , який будучи повідомленим дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, клопотань про відкладення не подавав.
Заслухавши пояснення прокурора, який підтримав заявлений ним відвід; захисника ОСОБА_7 , який не заперечував проти задоволення заявленого відводу; перевіривши матеріали провадження; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Вирішення питань щодо відводів регулюється §6 Глави 3 КПК.
Статтею 75 КПК визначено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді у кримінальному провадженні.
Випадки недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні закріплені в статті 76 КПК.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що безсторонність (неупередженість) суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення ЄСПЛ у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії», «Пуллар проти Сполученого Королівства», «Мироненко і Мартенко проти України»).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення ЄСПЛ у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надає вимога об'єктивної безсторонності (рішення ЄСПЛ у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Забезпечення достатніх гарантій виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів у безсторонності судді досягається, у тому числі, шляхом вирішення відводів.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».
Із заяви прокурора про відвід вбачається, що 24.06.2020 року до ЄРДР за №12020160240001094 внесені відомості за фактом заволодіння шляхом обману, підробки документів та їх використання 78 земельними ділянками загальною площею 271га Цебриківської територіальної громади Роздільнянського району Одеської області майном бази відпочинку «Зв'язківець» АТ «Укрпошта» в смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, та правами на земельну ділянку організованою групою, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.3 ст.28 ч.4 ст.358, ч.3 ст.362, ч.2 ст.364, ч.3 ст.28 ч.2 ст.366, ч.3 ст.209, ч.2 ст.15 ч.2 ст.209 КК України.
01.11.2023 року постановою прокурора з матеріалів кримінального провадження №12020160240001094 від 24.06.2020 року було виділено матеріали досудового розслідування щодо осіб, які вчиняли кримінальне правопорушення за №12023160000001409.
12.02.2025 року постановою прокурора з матеріалів кримінального провадження №12023160000001409 від 01.11.2023 року виділено кримінальне провадження №12025160000000176 від 12.02.2025 року щодо ОСОБА_8 , в якому місцевим судом постановлено оскаржену ухвалу.
Одночасно, прокурор вказує, що у кримінальному провадженні №12020160240001094 від 24.06.2020 року (з якого було виділене кримінальне провадження №12023160000001409 від 01.11.2023 року, а з останнього в подальшому виділено кримінальне провадження №12025160000000176 від 12.02.2025 року) судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приймали участь під час досудового розслідування кримінального провадження при перегляді ухвал слідчих суддів, а суддя ОСОБА_3 також приймав участь у розгляді клопотань про надання дозволу на проведення негласних (слідчих) розшукових дій.
Із відомостей, які розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приймали участь під час досудового розслідування в кримінальному проваджені №12020160240001094 від 24.06.2020 року (номер провадження апеляційної інстанції: 11-сс/813/1260/23, 11-сс/813/1573/23) під час розгляду апеляційних скарг представника ОСОБА_9 - ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.06.2023 року про арешт майна, прокурора на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 29.08.2023 року про відмову в накладенні арешту на майно.
Таким чином, оскільки судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приймали участь на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020160240001094 від 24.06.2020 року, з якого були виділені в окреме провадження матеріали досудового розслідування №12023160000001409 від 01.11.2023 року, з якого у подальшому було виділене кримінальне провадження №12025160000000176 від 12.02.2025 року, за яким в подальшому місцевим судом було постановлену ухвалу щодо ОСОБА_8 , судді відповідно до ч.1 ст.76 КПК не можуть приймати участь в даному апеляційному провадженні.
При цьому, судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були обізнані щодо існування обставин, які виключають можливість їх участі в даному кримінальному провадженні, оскільки в реєстрі матеріалів досудового розслідування не була зазначена вказана інформація та при проведенні автоматичного розподілу справи система АСДС не виключила вказаних суддів з розподілу не зважаючи на те, що вони приймали участь в даному провадженні на стадії досудового розслідування.
Положеннями ч.1 ст.76 КПК встановлено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.
З урахуванням наведеного доводи прокурора ОСОБА_6 про неможливість участі суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в даному апеляційному провадженні колегія суддів визнає обґрунтованими.
За таких підстав, із урахуванням неможливості повторної участі суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі ч.1 ст.76 КПК України, колегія суддів вважає, що заявлений відвід підлягає задоволенню.
Керуючись положеннями ст.ст. 2, 7, 8, 9, 21, 28, 76, 376, 419 КПК України,
постановив:
Задовольнити заявленийпрокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 відвід суддям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 26.05.2025 року в кримінальному провадженні №12025160000000176 від 12.02.2025 рокущодо ОСОБА_8 .
Передати матеріали кримінального провадження №11-кп/813/2007/25 до апарату Одеського апеляційного суду для визначення іншого складу суду в порядку, передбаченому ст.35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4