12.11.25
22-ц/812/1981/25
12 листопада 2025 року м. Миколаїв
справа №484/1213/25
провадження №22-ц/812/1981/25
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Локтіонової О. В.,
суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,
із секретарем судового засідання - Колосовою О. М.,
за участі:
прокурора - Жорової В. О.,
представника відповідача ОСОБА_1 - Кравцана В. М.,
представника відповідача ОСОБА_2 - Важеніної С. А.,
представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою першого заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 вересня 2025 року, постановлену під головуванням судді Коваленко Н. А. у приміщенні суду у м. Первомайську Миколаївської області, за позовом заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області, який діє в інтересах Синюхино-Брідської сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: Державна служба геології та надр України, Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації про витребування земельних ділянок та скасування проведеної державної реєстрації з одночасним закриттям Поземельної книги,
Короткий зміст позовних вимог
03 березня 2025 року заступник керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області Сілецька О. Є. в інтересах Синюхино-Брідської сільської ради звернулася до суду з зазначеним вище позовом, який обґрунтовано наступним.
Наказами Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 04 грудня 2019 року за № 11073/0/14-19-СГ та від 05 грудня 2019 року за № 11146/0/14-19-СГ ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відповідно надано дозволи на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих в межах території Підгір'ївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
В подальшому наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 16 грудня 2020 року № 13816-СГ затверджено спільно виготовлений такими громадянами проєкт землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки загальною площею по 1,7 га кожна з кадастровими номерами 4825485300:01:000:0517, 4825485300:01:000:0518 відповідно, розташовані в межах території Підгір'ївської (на даний час Синюхино-Брідської) сільської ради Первомайського району.
На підставі вказаних наказів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 18 лютого 2021 року проведено реєстрацію прав на вказані вище земельні ділянки за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за №40616116, 40616943.
Відповідно до витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 24 січня 2025 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4825485300:01:000:0517 становить 15 814,68 грн, а земельної ділянки з кадастровим номером 4825485300:01:000:0518 - 13 497,86 грн.
Надалі на підставі договору купівлі-продажу №2-92 від 05 березня 2021 року ОСОБА_2 продала ОСОБА_3 належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 4825485300:01:000:0517, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис за № 40858463.
Також, на підставі договору купівлі-продажу №2-93 від 05 березня 2021 року ОСОБА_1 продав ОСОБА_3 належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 4825485300:01:000:0518, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис за № 40858841.
Однак, за інформацією Державної служби геології та надр України від 15 лютого 2024 року №966/03-4/2-24 та доданого до неї переліку, земельні ділянки з кадастровими номерами 4825485300:01:000:0517, 4825485300:01:000:0518 частково накладаються на територію Довгопристанської ділянки родовища граніту та мігматиту «Капітанківське», спецдозвіл на розроблення якого виданий 18 грудня 207 року товариству з обмеженою відповідальністю «Новотрейд ЛТД» за №4583. Зазначений спецдозвіл є діючим і на даний час.
Таким чином, на думку прокурора, наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 16 грудня 2020 року № 13816-СГ видано з порушенням вимог законодавства про надра, та земельного законодавства, так як отримання земельної ділянки у користування можливе лише після оформлення права користування надрами, що є цілком логічним, адже користування надрами нерозривно пов'язане з користуванням земельною ділянкою, у межах якої такі надра розміщені через їх розташування безпосередньо у глибині земної поверхні.
Крім того, при прийняті оскаржуваного наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області проігноровано обставину розташування спірних земель в межах об'єкту природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника «Підгірний».
Згідно даних Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру із застосуванням шару «Природно-заповідний фонд», до якого органами прокуратури отримано доступ у встановленому законодавством порядку, земельні ділянки з кадастровими номерами 4825485300:01:000:0517, 4825485300:01:000:0518 повністю накладаються на землі природно-заповідного фонду.
Прокурор вказував, що землі природно-заповідного фонду та землі для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, вилучені з обороту, а тому не можуть перебувати у власності фізичних чи юридичних осіб.
За такого, на його думку, Головним управлінням Держгеокадастру в Миколаївській області оскаржуваним наказом незаконно передано у приватну власність вказані вище земельні ділянки, під якими розміщено родовище корисних копалин та які належать до земель природно-заповідного фонду.
Враховуючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали у власність спірні ділянки на підставі незаконного наказу Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, то укладені між ними та ОСОБА_3 договори купівлі-продажу земельних ділянок підлягають визнанню недійсними.
Наявність державної реєстрації таких земельних ділянок у Державному земельному кадастрі порушує права Держави, унеможливлює розпорядження вказаними земельними ділянками, отже державна реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 4825485300:01:000:0517 та 4825485300:01:000:0518 підлягає скасуванню в судовому порядку.
Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не є добросовісними набувачами спірних земельних ділянок, що частково накладаються на територію родовища корисних копалин та повністю на землі природно-заповідного фонду. Вони проживають в м. Миколаєві та не могли використовувати надані їм у власність земельні ділянки за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Про відсутність наміру на використання спірних земель за цільовим призначенням свідчить і швидкий їх продаж первісними набувачами іншій особі. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були власниками спірних земельних ділянок лише 15 днів (з 18.02.2021 до 05.03.2021). Враховуючи безоплатність отримання спірних земель у власність, відсутність у первісних власників намірів їх використання у сільськогосподарському виробництві, неможливо виснувати про те, що втручання у право власності на земельні ділянки, які ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за добросовісної поведінки не могли отримати, є для них надмірним тягарем.
ОСОБА_3 , який придбав у вказаних осіб земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу, є засновником та керівником ТОВ «Новотрейд ЛТД», яке ще 18 грудня 2007 року отримало спеціальний дозвіл на користування надрами Капітанківського родовища корисних копалин строком на 20 років. Таким чином, ОСОБА_3 було достеменно відомо про розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 4825485300:01:000:0517 та 4825485300:01:000:0518 в межах зазначеного родовища корисних копалин. При цьому, вказані земельні ділянки ОСОБА_3 за цільовим призначенням не використовуються та в оренду сільськогосподарським підприємствам не передавалися , у зв'язку з чим є підстави вважати, що вони отримані у власність не з метою ведення особистого селянського господарства, а для можливості подальшого видобування корисних копалин.
Враховуючи наведені обставини, прокурор просив усунути перешкоди власнику Синюхино-Брідській сільській територіальній громаді у користуванні та розпорядженні землею шляхом:
- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 16 грудня 2020 року №13816-СГ про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 1,7 га з кадастровим номером 4825485300:01:000:0517 та ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 1,7 га з кадастровим номером 4825485300:01:000:0518 для ведення особистого селянського господарства, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18 лютого 2021 року зареєстровано відповідне право приватної власності (записи № 41616116 та 40616943);
- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 4825485300:01:000:0517 від 05 березня 2021 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , державна реєстрація якого вчинена 05 березня 2021року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (запис №40858463);
- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 4825485300:01:000:0518 від 05 березня 2021року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , державна реєстрація якого вчинена 05 березня 2021 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (запис №40858841);
- зобов'язання ОСОБА_3 повернути на користь Синюхино- Брідської сільської територіальної громади земельну ділянку з кадастровим номером 4825485300:01:000:0517 площею 1,7 га, розташовану в межах території Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області;
- зобов'язання ОСОБА_3 повернути на користь Синюхино- Брідської сільської територіальної громади земельну ділянку з кадастровим номером 4825485300:01:000:0518 площею 1,7 га, розташовану в межах території Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області;
- скасування проведеної державним кадастровим реєстратором відділу у Первомайському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_5 реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 4825485300:01:000:0517 з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки;
- скасування проведеної державним кадастровим реєстратором відділу у Первомайському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_5 реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 4825485300:01:000:0518 з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки.
22 травня 2025 року заступник керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області Сілецька О. Є. подала заяву про зміну предмету позову, в якій з урахуванням змін до законодавства (Закон №4292-ІХ від 12.03.2025), просила:
- витребувати від ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,7 га з кадастровим номером 4825485300:01:000:0517, розташовану в межах території Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області на користь Синюхино-Брідської сільської територіальної громади в особі Синюхино-Брідської сільської ради;
- витребувати від ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,7 га з кадастровим номером 4825485300:01:000:0518, розташовану в межах території Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області на користь Синюхино-Брідської сільської територіальної громади в особі Синюхино-Брідської сільської ради;
- скасувати проведену державним кадастровим реєстратором відділу у Первомайському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_5 реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 4825485300:01:000:0517 з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки;
- скасувати проведену державним кадастровим реєстратором відділу у Первомайському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_5 реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 4825485300:01:000:0518 з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки.
Прокурор вказувала, що заволодіння спірними ділянками відбулося незаконно, без відповідної правової підстави, а тому власник має право на підставі ст.387, 391 ЦК України витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 березня 2025 року відкрито провадження у цій справі за позовом прокурора від 03 березня 2025 року.
Ухвалою суду від 09 липня 2025 року прийнято до розгляду заяву заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області Сілецької О. Є. про зміну предмету позову.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 вересня 2025 року позовну заяву заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області Сілецької О. Є., яка діє в інтересах Синюхино-Брідської сільської ради, до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: Державна служба геології та надр України, Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації про витребування земельних ділянок та скасування проведеної державної реєстрації з одночасним закриттям Поземельної книги залишено без руху у зв'язку з недотриманням вимог ст. 175 та 177 ЦПК України, а саме не внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, станом на дату подання позовної заяви 03 березня 2025 року.
10 вересня 2025 року перший заступник керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області Сілецька О. Є. подала до суду заяву про надання додаткового часу для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 вересня 2025 року.
Заява обґрунтована тим, що Первомайська окружна прокуратура не зареєстрована як юридична особа. Юридичною особою є Миколаївська обласна прокуратура та Офіс Генерального прокурора. Оскільки окружна прокуратура не є юридичною особою, немає власного рахунку та не є розпорядником бюджетних коштів, питання про внесення на депозитний рахунок суду вартості спірних земель вирішує Миколаївська обласна прокуратура, яка має власні рахунки та необхідний обсяг повноважень. А тому підготовка та погодження відповідних фінансових документів у встановлений судом строк є об'єктивно неможливою.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 вересня 2025 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
16 вересня 2025 року перший заступник керівника Первомайської окружної прокуратури Сілецька О. Є. подала до суду заяву, в якій повідомила, що позов прокурором подано до суду 27 лютого 2025 року. Станом на дату звернення прокурора з позовом діяла редакція ч.4 ст.177 ЦПК України, що складалася з одного абзацу, яким визначено порядок надання суду разом з позовом документів, що підтверджують сплату судового збору. Позовну заяву з доданими до неї документами подано прокурором до суду з дотриманням вимог ст.177 ЦПК України. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до ч.3, 4 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі. Таким чином, норми ЦПК України підлягають застосуванню в редакції, чинній на час вчинення саме окремої процесуальної дії, - звернення прокурора з позовом до суду (27 лютого 2025 року). Оскільки позовна заява відповідає вимогам ст.177 ЦПК України, у редакції чинній на 27 лютого 2025 року, підстави для подання прокурором до суду оцінки (експертно-грошової оцінки) земельних ділянок та документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів вартості земельних ділянок, відсутні.
Крім того, звертаючись із позовною заявою, прокурор вказав, що відповідачі, як первісні, так і ОСОБА_3 при набутті у власність спірних земельних ділянок діяли недобросовісно.
У випадку, якщо під час судового розгляду на стадії ухвалення рішення, суд у цій справі дійде висновку про те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 є добросовісними набувачами і до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми статті 388 ЦК України і частини п'ятої статті 390 ЦК України, це є підставою для відмови у позові, а не для залишення позову без руху.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 вересня 2025 року позовну заяву заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області Сілецької О. Є., яка діє в інтересах Синюхино-Брідської сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_3 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: Державна служба геології та надр України, Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації про витребування земельних ділянок та скасування проведеної державної реєстрації з одночасним закриттям Поземельної книги залишено без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України, оскільки позивачем не внесено на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, станом на дату подання позовної заяви 03 березня 2025 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись з ухвалою суду, перший заступник керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області Сілецька О. Є. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила ухвалу суду скасувати, а справу направити до районного суду для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху та без розгляду.
Прокурором при поданні позовної заяви були дотримані вимоги ст.177 ЦПК України в редакції на час подання заяви.
При цьому прокурором ні у позові, ні у заяві про зміну предмету позову не містяться вимоги про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на підставі ст.388 ЦК України.
У випадку підтвердження в ході судового розгляду недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування ч. 5 ст. 390 ЦК України, а у разі спростування відповідних доводів прокурора і встановлення обставин добросовісності набувача відмовляє у задоволені позову, застосовуючи ч. 5 ст. 390 ЦК України, з огляду на невнесення прокурором вартості майна на депозитний рахунок суду.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 через представників подано відзиви на апеляційну скаргу, у яких наголошено на тому, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними.
Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до вимог статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Залишаючи без розгляду позовну заяву прокурора, суд першої інстанції виходив із того, що 09 квітня 2025 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року №4292-ІХ, а тому, в силу положень ст.390, 391 ЦК України, п.2 Розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №4292-ІХ, ч.4 ст.177 ЦПК України прокурор мав усунути недоліки позовної заяви, шляхом внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми в розмірі оцінки (експертно-грошова оцінка земельних ділянок), здійсненої в порядку, визначеному Законом України «Про оцінку земель», чинної на дату подання позовної заяви, однак прокурором вказані вимоги закону не були виконанні, що на думку суду першої інстанції свідчить про неможливість розгляду вказаної справи судом.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Форма та зміст позовної заяви, яка подається до суду, визначені у ст.175 ЦПК України. Стаття 177 вказаного Кодексу визначає документи, що додаються до позовної заяви.
Відповідно до ч.3, 4 ст.3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України (в редакції чинній на час звернення прокурора до суду - 03 березня 2025 року) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12 березня 2025 року, згідно з яким ст. 390 ЦК України доповнено частиною 5 наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
У статті 185 ЦПК України частину другу доповнено абзацом третім такого змісту: «Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму»; перше речення частини третьої викладено в такій редакції: «3. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду».
Згідно з вимогами п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява, яка подана прокурором 03 березня 2025 року, відповідала вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, в редакції чинній на дату звернення до суду, що підтверджується ухвалою районного суду про відкриття провадження у вказаній справі.
Нові положення редакції ч. 4 ст. 177 ЦПК України набули чинності 09 квітня 2025 року, тобто після подачі позовної заяви.
Згідно з ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Застосовуючи вимоги ч. 4 ст. 177 ЦПК України, суд першої інстанції посилався на Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», якими передбачено зворотну дію в часі положень цього Закону в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна.
Однак, пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що Законом не передбачено зворотну дію в часі положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України та послався на положення процесуального закону, які не підлягають застосуванню у даному випадку.
За таких обставин залишення без руху, а згодом - без розгляду поданого прокурором позову, розгляд якого вже розпочато, колегія суддів вважає помилковим, оскільки на час звернення позивача з цим позовом до суду позовна заява відповідала вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України в редакції, яка діяла на той час.
Крім того, зі змісту позовної заяви прокурора випливає, що підставою для витребування майна ним вказано не ст.388 ЦК України, а ст.387 ЦК України, яка стосується права власника на витребування майна із чужого незаконного володіння, а не від добросовісного набувача.
Суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що вимога ч. 4 ст. 177 ЦПК України про обов'язок позивача додати до позову документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, застосовується виключно щодо позовних вимог про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача (ст. 388 ЦК України).
Варто зазначити, що відповідно до вимог ч.4 ст.12 ЦПК України та ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Прокурором подано позов, з урахуванням заяви про зміну його предмету, про витребування майна на підставі ст.387, 391 ЦК України.
Отже, при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції застосував положення цивільного процесуального законодавства, які не підлягали застосуванню, при подачі вказаного позову.
За такого, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги прокурора про помилковість ухвали суду, що оскаржується.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України передбачено однією із підстав для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, оскільки вона постановлена з порушенням норм процесуального права, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.374, 379, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області задовольнити.
Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 вересня 2025 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О. В. Локтіонова
Судді Т. В. Крамаренко
О. О. Ямкова
Повне судове рішення складено 13 листопада 2025 року.