Справа № 463/6731/25
Провадження № 11-сс/811/3157/25 Доповідач: ОСОБА_1
про повернення апеляційної скарги
12 листопада 2025 року Суддя Львівського апеляційного суду ОСОБА_1 у місті Львові перевіривши апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді,
встановила:
11 листопада 2025 року на адресу Львівського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді.
Перевіривши в порядку ст.398 КПК України апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_2 суддя-доповідач дійшов висновків про таке.
Частиною 1 ст.24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Відповідно до ч.3 ст.392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України.
Положеннями ч.2 ст.422 КПК України передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.
Разом з тим, дослідивши зміст апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_2 , апеляційний суд позбавлений об'єктивної можливості розглянути її у передбачений Кримінальним процесуальним законом триденний строк з таких підстав.
Так, статтею 396 КПК України встановлені вимоги, яким повинна відповідати апеляційна скарга яка подається до суду апеляційної інстанції.
Згідно з частиною 2 цієї норми права в апеляційній скарзі зазначаються:
1) найменування суду апеляційної інстанції;
2) прізвище, ім'я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;
4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;
6) перелік матеріалів, які додаються.
У своїй апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_2 взагалі не конкретизував, яку саме ухвалу слідчого судді він оскаржує та яке рішення за вказаною ухвалою слідчим суддею було прийнято.
При цьому підозрюваний ОСОБА_2 до апеляційної скарги не надав копію оскарженої ухвали слідчого судді і за таких обставин суддя-доповідач позбавлений можливості перевірити чи взагалі підлягає така ухвала оскарженню в апеляційному порядку.
Вказані недоліки апеляційної скарги унеможливлюють її розгляд і є перешкодою для відкриття апеляційного провадження, а тому, апеляційний суд мав би залишити апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_2 без руху, з наданням йому достатнього строку для усунення зазначених недоліків.
Разом з тим, колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду 19 вересня 2018 року по справі № 344/15549/17 звернула увагу на те, що нормами КПК України не передбачено можливості залишення без руху апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, на це вказують, зокрема, й обмежені строки розгляду таких скарг на вказані рішення (ч.2 ст.422 КПК).
Відповідно до частин 5 та 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються судами при застосуванні таких норм права.
Статтею 422 КПК України передбачений порядок перевірки ухвал слідчого судді, однак в зазначеній нормі закону не передбачені дії апеляційного суду, щодо апеляційних скарг на ухвали слідчого судді, що не відповідають вимогам ст.396 КПК України.
При цьому, на думку судді-доповідача, в подібних випадках слід керуватися положеннями ч.6 ст.9 КПК України, відповідно до якої у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього кодексу.
За таких обставин, враховуючи те, що апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст.396 КПК України, а нормами чинного КПК України не передбачено можливості залишення такої скарги без руху, апеляційний суд вважає, що в даному випадку апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись статтями 398, 399, 419, 422 КПК України, суддя-доповідач, -
постановила:
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді - повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі трьох місяців з дня її постановлення.
Суддя-доповідач ОСОБА_1