Справа № 463/4229/25 Головуючий у 1 інстанції: Нор Н. В.
Провадження № 33/811/1494/25 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.
11 листопада 2025 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю особи, яка притягається до адміністартвиної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Збаращука Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника Збаращук Д.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2025 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрати йому покарання у виді адміністративного штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою, 01.05.2025 року, о 16:51 год. в м. Львів, вул. Пекарська, 69 водій ОСОБА_1 керував тз Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки тз за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 7510» № ARND-0036, що підтверджується тестом №352, результати огляду становить 1,69 проміле, дана подія фіксувалась на відеореєстратори: 471046, 471373, чим порушив вимоги п.2.9.а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, захисник Збаращук Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2025 року, провадження по справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що ОСОБА_1 вини не визнає, оскільки не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Результат тесту газоаналізатора є хибним, оскільки причиною цього є те, що незадовго до його проходження у зв'язку із захворюванням, в медичному закладі на прийомі в лікаря йому проводилось медичне діагностування шлунку (гастроскопія). При цій медичній маніпуляції він ковтав зонд, який попередньо за встановленою процедурою, оброблявся спиртовмісними антисептичним засобами.
Також вказує, що відеозапис не є безперервним,що не дозволяє встановити всіх подій, що відбувались.
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , захисник Збаращук Д.В. апеляційну скаргу підтримали, просили її задоволити.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА №110586 від 01.05.2025 (а.с. 1) 01.05.2025 року, о 16:51 год. в м. Львів, вул. Пекарська, 69 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Megane», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки тз за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 7510» № ARND-0036, що підтверджується тестом №352, результати огляду становить 1,69 проміле, дана подія фіксувалась на відеореєстратори: 471046, 471373, чим порушив вимоги п.2.9.а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, у такому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
На переконання апеляційного суду, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, у такому містяться вся необхідна інформація.
Викладені в протоколі обставини підтверджуються даними акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3), огляд ОСОБА_1 проводився у зв'язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Проба проведеного за допомогою приладу «Drager» огляду показала позитивний результат 1,69 ‰, що також стверджується роздруківкою приладу (а.с. 2).
Також з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб марки «Renault Megane», номерний знак НОМЕР_1 за кермом якого перебував ОСОБА_1 . У подальшому працівник поліції виявивши у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння запропонував йому пройти огляд. ОСОБА_1 пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу, за результатами якого встановлено, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння, результат 1,69‰. Результати огляду ОСОБА_1 не заперечував та вказав, що немає потреби проходити огляд в медичному закладі, після роз'яснення поліцейським ОСОБА_1 про наявність у нього такого права. Після проходження огляду ОСОБА_1 підписав акт огляду та роздруківку приладу «Драгер», заперечень чи зауважень не висловлював.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис не є безперевним, не може бути підставою для скасування постанови, оскільки з долученого до матеріалів справи відеозапису, вбачається, що на такому зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з'ясуванню та дають можливість встановити в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що результат тесту є хибним, оскільки ОСОБА_1 незадовго до огляду, проходив обстеження, при медичній маніпуляції він ковтав зонд, який попередньо за встановленою процедурою, оброблявся спиртовмісними антисептичним засобами, з тих підстав, що показник приладу «Драгер» становить 1,69 %о, такий є значним, тому не може бути пов'язаний із медичним обстеженням.
Апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з'ясовано всі обставини справи.
Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.
Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час перегляду, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу захисника Збаращука Д.В. в інтересах останнього - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М.