Справа № 127/33770/25
Провадження №11-сс/801/906/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
11 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
підозрюваної ОСОБА_7
захисника - адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці матеріали апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 25.10.2025 про обрання підозрюваному вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
запобіжного західу у виді цілодобового домашнього арешту, строком на 60 днів, тобто до 23 грудня 2025 року, в межах строку досудового розслідування, -
встановив:
З матеріалів клопотання встановлено, що близько 23 год. 00 хв. 23.10.2025, ОСОБА_7 перебував поблизу бару «Для своїх», що у м. Вінниці по вул. 600-річчя, 19, де помітив компанію із п'яти раніше незнайомих йому дівчат, а саме ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , до яких на автомобілях марки «BMW 320», д.н.з. НОМЕР_1 та «MAZDA 3», д.н.з. НОМЕР_2 приїхали ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , який був одягнутий у тактичний одяг чорного кольору, без розпізнавальних знаків. У цей час у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, з метою грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, усвідомлюючи, що він перебуває у громадському місці, безпідставно підійшов до автомобіля марки «BMW 320», д.н.з. НОМЕР_1 , де почав словесну суперечку з компанією хлопців та дівчат.
В подальшому під час зазначеної суперечки ОСОБА_7 продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел щодо хуліганських дій відносно компанії незнайомих йому осіб, поєднаних із нанесенням тілесних ушкоджень останнім та пошкодженням належного їм майна, використовуючи малозначний привід (вищевказану суперечку), діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у особливій зухвалості, незважаючи на те, що вони перебувають в громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок, безпідставно, з хуліганських спонукань та явної зневаги до існуючих норм поведінки у суспільстві, продовжуючи своє нахабне поводження, плюнув у бік ОСОБА_10 .
Надалі, обернувшись до ОСОБА_15 , ОСОБА_7 наніс йому один удар кулаком в ділянку обличчя з лівого боку, після чого, пробігшись ногами по кузову припаркованого неподалік, належного ОСОБА_15 автомобіля «BMW 320», пошкодив лакофарбове покриття капоту транспортного засобу та повернувся до останнього ( ОСОБА_15 ) наніс йому один удар кулаком в ділянку потилиці, поваливши його таким чином на землю, при цьому продовжив заподіювати тілесні ушкодження, шляхом нанесення численних хаотичних ударів руками та ногами в ділянку голови та тулуба.
В той же час, ОСОБА_16 , маючи на меті припинити протиправні вчинки ОСОБА_7 , підійшла до останнього та намагалась відтягнути його у бік, з метою недопущення подальшого побиття ОСОБА_15 , на що, ОСОБА_7 відреагував вчиненням активного опору під час спроби припинення його хуліганських дії та наніс ОСОБА_9 один удар кулаком в ділянку обличчя.
Після чого, припинивши побиття ОСОБА_15 , ОСОБА_7 підбіг до припаркованого поруч автомобіля «MAZDA 3», д.н.з НОМЕР_2 , що перебував у користуванні ОСОБА_14 , виліз на його капот та використовуючи при цьому значну фізичну силу та вагу свого тіла, здійснив кілька стрибків, чим умисно пошкодив металеві частини автомобіля та лакофарбового покриття, після чого наніс один удар ногою по дзеркалу заднього вигляду автомобіля, зі сторони водія, відламавши його.
Піcля цього, ОСОБА_7 , досягнувши бажаного результату та злочинної мети, а саме побиття осіб та пошкодження майна у громадському місці, в присутності інших осіб, які стали очевидцями вказаної події, припинив свої протиправні хуліганські дії та з місця скоєння злочину зник.
Внаслідок хуліганських дій ОСОБА_7 , ОСОБА_15 було нанесено тілесні ушкодження у вигляді поверхневих травм інших частин голови, забою та ОСОБА_9 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді поверхневих травм інших частин голови, забою.
24.10.2025 о 00:56 годині ОСОБА_7 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
Старший слідчий СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_17 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 25.10.2025 в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_17 відмовлено, обрано підозрюваному вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, що полягає у цілодобовій забороні залишати житло, в якому він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 грудня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Своє рішення суд мотивував наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, існуванням ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, проте не встановив обставин необхідності тримання особи під вартою в даному конкретному випадку, зазначивши про доцільність обрання підозрюваному запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання цілодобово.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 порушує питання про скасування судового рішення та обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави в межах 300 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У разі внесення застави покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатись з населеного пункту, а саме м. Вінниця, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- утримуватися від спілкування з особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Вимоги апеляційної скарги прокурор мотивує тим, що ОСОБА_7 вчинив злочин в стані алкогольного сп"яніння, , помітивши проблискові маяки службового поліцейського автомобіля, негайно вдався до втечі з місця події. Ця цілеспрямована його дія є прямим і безумовним підтвердженням його наміру уникнути затримання, ухилитися від процесуальних дій та перешкодити встановленню істини ку кримінальному проваджені.
Заслухавши доповідь головуючого судді, прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, захисника ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_7 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.
Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Розглядаючи клопотання, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що зазначені у клопотанні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України необґрунтовані і невмотивовані, не доведені належними та допустимими доказами. Доводи прокурора, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, суд вважає помилковими, з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_7 не має негативних характеристик, має міцні соціальні зв'язки та не представляє собою будь - якої соціальної небезпеки, має постійне місце проживання.
Висновок слідчого судді про необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешт обґрунтований та базується на вимогах ст. ст.176-178,194 КПК України, якими врегульовано порядок, мету і підстави застосування запобіжних заходів.
Слідчий суддя зважив на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, та наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КК України, які дають підстави для переконання, що підозрюваний може переховуватись від органів розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Проте не наведено переконливих аргументів того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 та запобігти вказаним ризикам, оскільки тяжкість покарання не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою, при цьому враховуючи те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, а також те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, належно виконує покладенні судом на нього обов'язки та не вчиняв жодних спроб ухилятись чи перешкоджати досудовому розслідуванню, інших підозр щодо ОСОБА_7 також немає, а тому тримання підозрюваного під вартою на даний час є невиправданим.
Доводи прокурора щодо доцільності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою належним чином невмотивовані .
Орган досудового розслідування не позбавлений права, в разі недотримання ОСОБА_7 умов домашнього арешту звернутися до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш суворий.
За таких обставин, на думку колегії суддів, слідчим суддею були враховані усі обставини з якими закон пов'язує обрання запобіжного заходу, в тому числі і ті на які посилається сторона обвинувачення.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст.193, 194, 196, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 25.10.2025 про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 днів, тобто до 23 грудня 2025 року, в межах строку досудового розслідування, - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4