Справа № 141/787/25
Провадження №11-кп/801/1109/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
12 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
Головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем судового засідання ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника-адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Оратівського районного суду Вінницької області від 12.09.2025 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єйск Краснодарського краю РФ ФСР, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше судимого,
востаннє вироком Оратівського районного суду Вінницької області від 27.05.2025 за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк сто п'ятдесят годин,
визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та засуджено до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 71 КК України, ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Оратівського районного суду Вінницької області від 27.05.2025 та призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 1 (одного) року 10 (десяти) днів обмеження волі.
встановив:
ОСОБА_8 27.05.2025 засуджений Оратівським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк сто п'ятдесят годин. 27.06.2025 вирок суду набрав законної сили.
15.07.2025 ОСОБА_8 поставлено на облік у Вінницькому районному секторі № 4 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області та цього ж дня його під підпис ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, а також попереджено про кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 389 КК України у разі ухилення від відбування призначеного судом покарання.
Однак ОСОБА_8 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, маючи можливість виконувати призначене судом покарання, не відбув його у повному обсязі.
Так, 15.07.2025 засудженому ОСОБА_8 видано направлення до КП «Оратівкомунсервіс» Оратівської селищної ради для відбування призначеного покарання у виді 150 годин громадських робіт, де вказано, що необхідно приступити до відбування покарання з 17.07.2025.
Наказом директора КП «Оратівкомунсервіс» Оратівської селищної ради від 16.07.2025 №5 засудженого ОСОБА_8 прийнято на відпрацювання громадських робіт згідно графіку відбування покарання з 17.07.2025 на визначені селищною радою об'єкти по 4 години на день, без оплати праці, по благоустрою с. Балабанівка Оратівської ТГ Вінницького району Вінницької області.
Згідно табелів виходу на роботу засудженим до громадських робіт ОСОБА_8 зі 150 призначених судом годин громадських робіт відбуто лише 64 години у липні та серпні 2025 року.
Відповідно до повідомлень КП «Оратівкомунсервіс» від 30.07.2025 за вих. №119, ОСОБА_8 не з'явився для відпрацювання громадських робіт згідно графіку з 28.07.2025 по 30.07.2025, не повідомивши про причини неявки. У зв'язку із чим, 31.07.2025 на підставі ч. 1 ст. 40 КВК України до ОСОБА_8 за порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт Вінницьким районним сектором № 4 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області застосовано застереження у вигляді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання.
Однак, засуджений ОСОБА_8 , не зважаючи на повторне попередження, допустив порушення умов та порядку відбування покарання, а саме без поважних причин згідно табелю виходу на роботу за серпень 2025 року, не з'явився для відбування покарання у виді громадських робіт з 04.08.2025 по 12.08.2025.
Крім цього, ОСОБА_8 , продовжуючи свої протиправні дії, з метою ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, маючи можливість виконувати призначене судом покарання, знову допустив порушення умов та порядку відбування покарання, а саме без поважних причин згідно табелю виходу на роботу за серпень 2025 року, не з'явився для відбування покарання у виді громадських робіт 22.08.2025 та з 25.08.2025 по 29.08.2025. Зокрема, у вересні 2025 року ОСОБА_8 також не з'являвся для відпрацювання громадських робіт, у зв'язку із чим графік виходу на роботу засудженого до громадських робіт не складався (відповідно до повідомлення КП «Оратівкомунсервіс» від 01.09.2025 за вих. № 137).
Таким чином, ОСОБА_8 , достовірно знаючи про необхідність відбування покарання, призначеного вироком Оратівського районного суду Вінницької області від 27.05.2025 у виді 150 годин громадських робіт, станом на 05.09.2025 не відпрацював 86 години громадських робіт, тобто ухилився від відбування покарання у виді громадських робіт.
Досудовим слідством дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 2 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Не погоджуючись з цим вироком, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 та кваліфікацію його дій, просить вирок змінити в частині призначеного покарання, та призначити обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.
На підставі ст. 71 КК України, ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Оратівського районного суду Вінницької області від 27.05.2025 та призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 1 (одного) року 21 (двадцять один) день пробаційного нагляду. Покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи,
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації,
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Захисник вказує, що вирок суду є незаконним у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання обставинам справи та особі обвинуваченого, внаслідок його суворості.
Зазначає, що призначаючи обвинуваченому покарання, суд належним чином не врахував, що ОСОБА_8 вину визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. На обліку у нарколога та психіатра не перебуває.
ОСОБА_8 був засуджений вироком Оратівського районного суду Вінницької області від 27.05.2025 за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, до покарання у виді громадських робіт на строк сто п?ятдесят годин.
Вирок набрав законної сили 27.06.2025. Натомість, обвинувачений ОСОБА_8 вказане покарання не відбув у повному обсязі, не відпрацьованими залишились 86 (вісімдесят шість) годин громадських робіт, а тому при призначенні покарання за сукупністю вироків необхідно враховувати положення ст. ст. 71, 72 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КК України одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт або два дні пробаційного нагляду, тобто 86 годин громадських робіт ? 8 = 10,75 діб позбавлення волі. 365 днів - 2 = 182,5 доби позбавлення волі. Складання 182,5 + 10,75 = 193,25 доби позбавлення волі (це сукупне покарання в «еквіваленті»).
Переведення вказаного покарання у пробаційний нагляд: 1 день позбавлення волі = 2 дні пробаційного нагляду, а тому 193,25 ? 2 = 386,5 днів пробаційного нагляду, тобто 1 рік і 21 день пробаційного нагляду.
У судове засідання апеляційного суду обвинувачений не з'явився, будучи повідомленим в на
При апеляційному розгляді справи прокурор, зазначивши про законність та обґрунтованість оскаржуваного вироку, не підтримав апеляційні вимоги захисника.
Захисник ОСОБА_9 підтримав апеляційну скаргу, наполягав на її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, при ухваленні оскаржуваного вироку зазначених вимог закону судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
Із вироку суду вбачається, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 суд першої інстанції розглянув у порядку ст. 381-382 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались.
Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч.2 ст.389 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та учасниками процесу не оспорюються.
Доводи захисника про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості колегія суддів вважає необґрунтованими.
Відповідно до вимог статей 50,65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. згідно з принципами співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом і розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
З огляду на указану мету й вищезазначені принципи покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання й тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначено, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги під час призначення покарання.
Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору форми реалізації кримінальної відповідальності. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Як убачається з матеріалів провадження, місцевий суд під час призначення ОСОБА_8 виду та розміру покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що такий вчинив кримінальний проступок, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, востаннє 27.05.2025 Оратівським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст.125 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, наявність обставин, що пом'якшують покарання активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та обставина, що обтяжує покарання - рецидив злочинів.
Суд дійшов висновку, що для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень обвинуваченим є достатнім покарання у виді обмеження волі, визначене в межах санкції ч. 2 ст.389 КК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком і вважає, що призначене ОСОБА_8 покарання відповідає вимогам статей 50,65 КК України, принципу індивідуалізації, є достатнім та необхідним для виправлення засудженого й попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Апеляційна скарга захисника не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого судом вироку.
Колегія суддів звертає увагу на те, що обставини, на які послалася захисник у апеляційній скарзі судом першої інстанції при вирішенні питання про покарання були враховані із належною повнотою.
На думку колегії суддів, вид та розмір призначеного покарання відповідає як тяжкості вчиненого правопорушення, так і особі обвинуваченого. Підстав для пом'якшення цього покарання колегія суддів не вбачає.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не містить правових підстав для зміни оскаржуваного вироку суду, а отже така визнається судом апеляційної інстанції необґрунтованою та до задоволення не підлягає.
Крім того, за наслідками апеляційного перегляду істотних порушень кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, суд
апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Вирок Оратівського районного суду Вінницької області від 12.09.2025 року відносно ОСОБА_8 , - залишити без змін.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом 3 -х(трьох) місяців з дня його проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4