Справа № 149/3003/25
Провадження № 22-ц/801/2364/2025
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції Павлюк О. О.
Доповідач:Панасюк О. С.
12 листопада 2025 рокуСправа № 149/3003/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Панасюка О. С. (суддя доповідач),
суддів Берегового О. Ю., Шемети Т. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кугутюка О. В. на ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області у складі судді Павлюк О. О. від 23 вересня 2025 року про відмову у видачі судового наказу про стягнення з Дочірнього підприємства «Літинський райагроліс» Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс» заборгованості із заробітної плати та компенсації середнього заробітку за час затримки розрахунку,
встановив:
17 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про видачу судового наказу про стягнення з Дочірнього підприємства «Літниський райагроліс» Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс» (далі ДП «Літниський райагроліс») 260 000 грн 00 к. заборгованості із заробітної плати та 140 171 грн 16 к. компенсації середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Вказував, що з 07 липня 2016 року по 01 лютого 2025 року працював директором Дочірнього підприємства «Хмільницький райагроліс» Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс» (далі ДП «Хмільницький райагроліс»), правонаступником якого є ДП «Літниський райагроліс». При звільненні йому не було виплачено 163 533 грн 03 к. нарахованої заробітної плати та 96 466 грн 97 к. компенсації за невикористану відпустку.
Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23 вересня 2025 року у видачі судового наказу відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в порушення частини третьої статті 163 Цивільного процесуального кодексу України (Далі ЦПК України) заявник не додав доказів наявності трудових відносин з боржником - ДП «Літниський райагроліс», а також наявності у останнього заборгованості перед заявником із заробітної плати, натомість надані докази підтверджують наявність трудових відносин з ДП «Хмільницький райагроліс», яке не заявлене боржником у цій справі.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Кугутюк О. В., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, просив ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23 вересня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги покликався на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на відповідь на його адвокатський запит Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс» щодо рішення від 12 лютого 2025 року про реорганізацію ДП «Хмільницький райагроліс» шляхом приєднання до ДП «Літинський райагроліс».
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд прийшов до висновку, що вона задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Частиною першою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у видачі судового наказу суд першої інстанції виходив із того, що всупереч приписам частини третьої статті 163 ЦПК України заявником не надано доказів наявності трудових відносин з боржником - ДП «Літинський райагроліс».
Не погоджуючись із таким доводами суду адвокат Кугутюк О. В. вказував на те, що за повідомленням Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс» 12 лютого 2025 року прийнято рішення про реорганізацію ДП «Хмільницький райагроліс» шляхом приєднання до ДП «Літинський райагроліс», а тому ДП «Літинський райагроліс» є боржником як правонаступник ДП «Хмільницький райагроліс».
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу (частина перша статті 160 ЦПК України).
Зокрема, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку (пункт 1 частини першої статті 161 ЦПК України).
У заяві про видачу судового наказу заявник зазначає, серед іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (пункт 1 частини другої статті 163 ЦПК України).
До заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (пункт 4 частини третьої цієї статті).
Згідно з частиною першою статті 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 94 Кодексу законів про працю України, стаття 1 Закону України «Про оплату праці»).
Поняття «роботодавець» визначено у частині третій статті 1 Закону України «Про порядок вирішення трудових спорів (конфліктів)» як юридична (підприємство, установа, організація) або фізична особа, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.
Тобто у заяві про видачу судового наказу про стягнення нарахованої але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку боржником має бути зазначена юридична особа або фізична особа, яка в межах трудових відносин використовувала працю заявника, якому в день звільнення не вплачено нараховану суму заробітної плати.
Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Згідно з частинами першою, п'ятою статті 104 ЦПК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
У статті 55 ЦПК України визначено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Саме по собі рішення власника про ліквідацію юридичної особи шляхом її приєднання до іншої юридичної особи не є підставою для процесуального правонаступництва.
Отже, до внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи, боржником у заяві про видачу судового наказу про стягнення нарахованої але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку має бути та юридична особа, з якою заявник перебував у трудових відносинах.
Як видно з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ДП «Хмільницький райагроліс» станом на 11 листопада 2025 року перебуває у стані ліквідації. Відомості про його припинення шляхом приєднання до ДП «Літинський райагроліс» до реєстру не внесені, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що до заяви, всупереч вимогам пункту 4 частини третьої статті 163 ЦПК України, не надано доказів наявності трудових відносин заявника із вказаним ним боржником - ДП «Літинський райагроліс».
Таким чином доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що тягнуть за собою скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи для продовження розгляду.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381 - 383 ЦПК України апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кугутюка О. В. залишити без задоволення, а ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23 вересня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий О. С. Панасюк
Судді: О. Ю. Береговий
Т. М. Шемета