Справа № 749/906/25
Номер провадження 2/749/333/25
(заочне)
13 листопада 2025 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого-судді Чигвінцева М.С.
секретаря Михалевич М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Сновськ в порядку загального позовного провадженняцивільну справу №749/906//25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №228003039 від 23.02.2022 у розмірі 23086,80 грн. та понесені судові витрати.
Позовна заява мотивована тим, що 23.02.2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір №228003039, у формі електронного документа з використанням електронного підпису. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розмірі кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. Первісний кредитор свої зобов'язання свої виконав в повному обсязі, надавши грошові кошти, що підтверджується Платіжним дорученням.
28.11.2018 між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (дія якого згідно додаткових угод подовжено до 31.12.2024), відповідно до умов якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №22800309 від 23.02.2022, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022.
23.02.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу №23/0224-01, у відповідності до умов якого до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №22800309 від 23.02.2022, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024.
29.05.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №29/05/25-Е, у відповідності до умов якого до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №22800309 від 23.02.2022, що підтверджується реєстром боржників до Договору факторингу б/н від 29.05.2025.
Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 23086,80 грн., з яких: 22000,00 грн. - заборгованість по кредиту, 1086,80 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, в зв'язку з чим, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 18.06.2025 року відкрито провадження по справі, призначено підготовче засідання.
28.07.2025 року ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надавши разом з позовом клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема судом було розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі №749/906/25 відповідача ОСОБА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, 13.11.2025 року судом постановлено ухвалу про здійснення заочного розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомляла, жодних заяв від неї не надходило, та у строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подала, будь-яких інших клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що
23.02.2022року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір №228003039 на суму 22000,00 грн., у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір про надання кредиту підписано відповідачем за допомогою одноразового паролю ідентифікатора MNV22BY2, що підтверджується довідкою щодо акцепт оферти позичальником.
Відповідно до п.2.1. вказаного укладеного договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22000 грн. 00 коп., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
Відповідно до договору кредитної лінії №863989914 від 23.02.2022року, сторони погодили наступні умови кредитування. Згідно з п.2.3. вказаного договору, кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 22000.00 грн., одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 25.03.2022 року. Відповідно до п.7.3. зазначеного вище договору, проценти за договором сплачуються в наступному порядку:
7.3.1. протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору;
7.3.2. після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно. Згідно з п.8.1. даного договору, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено.
Відповідно до п.8.2. зазначеного договору, процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за договором та загальна вартість кредиту за договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.
Згідно з п.8.3. вказаного договору, за умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах пункту 8.5. договору, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (далі - Базова процентна ставка).
Відповідно до п.8.4. зазначеного вище договору, зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1 087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
Згідно з п.8.5.2. якщо позичальник вчинить описані в п.3.2 договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів та здійснить повернення всієї суми отриманого кредиту до закінчення строку дисконтного періоду (з урахуванням всіх пролонгацій), то зобов'язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом за період від дати видачі кредиту до 30.11.2022 року (включно) будуть визначається на умовах п.8.5.1. договору за дисконтною процентною ставкою, а з наступного дня після 25.03.2022 року - за ставкою 383,25 відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,05 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процентна ставка). У разі здійснення починальником двох та більше пролонгацій, кредитодавець може зменшити розмір індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації. Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір позичальник інформується в особистому кабінеті.
Відповідно до п.8.7. договору, якщо позичальник користуватиметься кредитом без продовження дисконтного періоду, умови про розрахунок загальних витрат за кредитом та загальної вартості кредиту на умовах описаних в п.8.5 договору, не застосовуються. Відповідно, загальна вартість кредиту за період всього дисконтного періоду визначається відповідно до розміру базової процентної ставки, вказаної в п.8.3. Договору.
Згідно з п.8.10. даного договору, проценти в розмірі визначеному за правилами цього договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня закінчення строку дії цього договору.
23.02.2022року ТОВ Манівео швидка фінансова допомога перерахувало грошові кошти в сумі 22000 грн. на банківську карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .
З наданої довідки АТ «Універсал Банк» від 07.07.2025 вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) Банком була емітована платіжна карта № НОМЕР_3 .
Факт перерахування коштів підтверджується також інформацією про рух коштів по картці № НОМЕР_3 від 27.06.2025, де 23.02.2022 року зараховано - 22000,00 грн.
Отже, ТОВ Манівео швидка фінансова допомога виконало свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі. Відповідач свої обов'язки не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість.
28.11.2018 року між ТОВ Манівео швидка фінансова допомога та ТОВ Таліон Плюс було укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 року. Відповідно до умов договору факторингу, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату і на умовах, визначених договором.
Відповідно до п. 1.3, 4.1 указаного договору, під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.
28.11.2019 року ТОВ Манівео швидка фінансова допомога та ТОВ Таліон плюс уклали додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої, строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року.
31.12.2020 року додатковою угодою №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, продовжено строк договору до 31.12.2021 року. Також сторони дійшли згоди викласти текст вказаного договору факторингу у новій редакції, проте, його дата укладення залишена, як 28.11.2018 року та №28/1118-01. Зокрема, пункти 1.3, 4.1 викладено у такій редакції: право вимоги право грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитним договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникають у майбутньому. Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.
31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року. При цьому, інші умови договору залишились без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року.
31.12.2022 року ТОВ Манівео швидка фінансова допомога та ТОВ Таліон Плюс уклали додаткову угоду №31, згідно з якою, строк дії договору факторингу №28/1118-01 було продовжено до 31.12.2023 року. При цьому, інші умови договору залишились без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року.
31.12.2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), до ТОВ Таліон Плюс передано право вимоги до відповідача на загальну суму 22101грн. 20 коп. за кредитним договором №228003039.
05.02.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підписано Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022.
31.12.2022 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підписано акт звірки взаємних розрахунків зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги №266 від 09.01.2024 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, з якого вбачається, що заборгованість Фактора перед Клієнтом відсутня.
23.02.2024 року між ТОВ Таліон Плюс та ТОВ ФК Онлайн Фінанс було укладено договір факторингу №23/0224-01, строк дії якого закінчується 31.12.2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024 року до договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 року, від ТОВ Таліон Плюс до ТОВ ФК Онлайн Фінанс було передано право вимоги до відповідача на загальну суму 23086,80 коп. за кредитним договором №228003039.
29.05.2025 року ТОВ ФК Онлайн фінанс та ТОВ ФК Ейс уклали договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ ФК Ейс відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №228003039, відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025 року, на 23086,80 грн.
Отже, ТОВ «ФК «Ейс» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 228003039 від 23.02.2022. Після відступлення позивачу права грошової вимоги, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЕЙС», ні на рахунки попередніх кредиторів. В результаті неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, утворилась заборгованість у розмірі 23086,80 грн., яка складається з: 22000,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 1086,80 грн. прострочена заборгованість за процентами, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою з особового рахунку.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано в ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, оскільки судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе за договором зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у заявленому розмірі, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову ТОВ «ФК «Ейс» сплатило судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 14710 від 11.06.2025 року.
З огляду на це суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що понесені ТОВ ФК «Ейс» витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025; додатковою угодою №25770722402 до Договору від 29.05.2025; актом прийому - передачі наданих послуг від 05.06.2025.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, за відсутності заперечень з боку відповідача, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн підлягають стягненню з відповідача.
Згідно ч. 5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №228003039 від 23.02.2022 року у розмірі 23086 (двадцять три тисячі вісімдесят шість) грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956) судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Суддя М.С. Чигвінцев