Справа № 746/445/25
2/746/190/25
"11" листопада 2025 р.
Срібнянський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Нагорної Н.Г.,
при секретарі Сакун Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Срібнянського районного суду Чернігівської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
03 вересня 2025 рок Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 18 вересня 2023 року № 8777077880 в сумі 33 398,40 грн, з яких 7 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту,
26 398,40 грн - заборгованість за відсотками. Також позивач паросить стягнути з відповідача суму судового збору, сплаченого при поданні цієї позовної заяви, в розмірі
2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Обґрунтовуючи позов, ТОВ «ФК «ЕЙС» зазначило, що 18 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео») та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 8777077880.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01, строком до 28 листопада 2019 року. 28 листопада 2019 року між цими ж сторонами укладено додаткову угоду № 19, згідно з якою строк договору факторингу продовжено до 31 грудня 2020 року, при цьому інші умови договору залишилися без змін. 31 грудня 2020 року між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 до договору, згідно з якою продовжено строк договору до 31 грудня 2021 року. У цій додатковій угоді договір факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 викладено у новій редакції, проте дата його укладення та його номер залишились незмінними. 31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року, при цьому інші умови договору факторингу залишилися в редакції цього договору від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року, при цьому інші умови договору факторингу залишилися в редакції договору від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року, інші умови договору залишились у редакції договору від 31 грудня 2020 року.
За вказаним договором факторингу, зі змінами, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 18 587,80 грн, з яких 7 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11 587,80 грн - заборгованість за відсотками.
19 грудня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») укладено договір факторингу № 19/1224-01, строком до 31 грудня 2024 року, згідно з яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 33 398,40 грн, з яких 7 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 26 398,40 грн - заборгованість за відсотками.
08 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 08/07/25/Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором на суму 33 398,40 грн, з яких 7 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 26 398,40 грн - заборгованість за відсотками.
Оскільки всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов'язання за кредитним договором, після набуття ТОВ «ФК «ЕЙС» права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЕЙС», ні на рахунки попереднього кредитора, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС», яку позивач просить стягнути з нього в судовому порядку.
Ухвалою Срібнянського районного суду Чернігівської області від 05 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки. Сторони повідомлені про місце, дату та час розгляду справи, призначеного на 11 год. 00 хв. 30 вересня 2025 року.
30 вересня 2025 року представник позивача до суду не прибув, про причини неявки не повідомив. У прохальній частині позову представник ТОВ «ФК «ЕЙС» виклав клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. У разі неявки представника позивача у судове засідання просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 також не прибув в судове засідання, відзиву на позов не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся засобами поштового зв'язку (поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»), а також шляхом опублікування оголошення на офіційному вебсайті «Судова влада України» в мережі Інтернет https://sr.cn.court.gov.ua/sud2521/gromadyanam/vukdocourt/.
30 вересня 2025 року суд встановив, що матеріали позовної заяви містять клопотання позивача про витребування у Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України (далі - АТ «Ощадбанк») доказів, що підтверджують переказ грошових коштів на рахунок відповідача, як то виписки із особового рахунку із підтвердженням переказу грошових коштів на кредитний рахунок відповідача, копії платіжного доручення/інструкції із підтвердженням переказу грошових коштів на кредитний рахунок відповідача.
Ухвалою Срібнянського районного суду Чернігівської області від 30 вересня 2025 року задоволено клопотання ТОВ «ФК «ЕЙС», витребувано у АТ «Ощадбанк» інформацію, що містить банківську таємницю, яка стосується предмета позову, щодо відповідача у справі. Розгляд справи відкладено до 16 год. 00 хв. 11 листопада 2025 року.
22 жовтня 2025 року суд отримав запитувані відомості, надані АТ «Ощадбанк».
11 листопада 2025 року представник позивача до суду не прибув, про причини неявки не повідомив. У прохальній частині позову представник ТОВ «ФК «ЕЙС» виклав клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. У разі неявки представника позивача у судове засідання просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 також не прибув в судове засідання, відзиву на позов не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом опублікування оголошення на офіційному вебсайті «Судова влада України» в мережі Інтернет https://sr.cn.court.gov.ua/sud2521/gromadyanam/vukdocourt/.
Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін, на підставі матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наведених обставин, відповідно до вимог частини першої статті 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
18 вересня 2023 року між ТОВ «Манівео» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 877707880, згідно з яким позичальнику надано кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 7 000,00 на умовах строковості, зворотності, платності (підпункт 2.1) шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 (підпункт 5.1 договору), строком на 5 років, тобто до 18 січня 2028 року(підпункт 11.1.), з дисконтним періодом (підпункт 3.1.), який можливо продовжити за визначених договором умов (підпункти 3.2. - 3.4.), зі сплатою за користування кредитними коштами 0,75 % на день від суми залишку кредиту під час дисконтного періоду (пункт 8.3.1 договору), у разі пролонгації дисконтного ьперіоду - зі сплатою 1,92 відсотки в день від суми кредиту за кожний день користуавння ним( підпункт 8.3.2 договору), зі сплатою за користування коштами 2,98 % на день від суми залишку кредиту після закінчення дисконтного періоду кредитування (пункт 8.4 договору).
Перерахування 18 вересня 2023 року коштів у сумі 7 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану на ім'я ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк», підтверджується платіжним дорученням № с7108051-еа2а-4590-аf90-6е43797f77а7.
Зарахування коштів у сумі 7 000,00 грн на банківський рахунок № НОМЕР_2 , до якого емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк», підтверджується інформацією, наданою АТ «Ощадбанк» на виконання ухвали суду від 30 вересня 2025 року. У листі АТ «Ощадбанк» також зазначено, що фінансовим номером телефону ОСОБА_2 , на який здійснюються всі повідомлення про рух коштів за його рахунком та інше є номер телефону: НОМЕР_4 .
Укладення договору здійснено сторонами за допомогою ІКС ТОВ «Манівео», доступ до якої забезпечується клієнту через телекомунікаційний ресурс (пункт 4).
Позичальник через телекомунікаційний ресурс кредитодавця подав заявку на отримання кредиту в ІКС кредитодавця. Після обробки інформації, вказаної в заявці, збору та аналізу інформації про позичальника з інших джерел, в тому числі з бюро кредитних історій, проведення оцінки кредитспроможності та після проведення інших обов'язкових процедур ІКС кредитодавця прийняло рішення про надання позичальнику суми кредиту та про встановлення йому кредитного ліміту. ІКС кредитодавця, шляхом підстановки всієї необхідної інформації про кредитодавця в типову форму кредитного договору, згенерувало оферту, що містила усі істотні умови договору. Позичальник, ознайомившись з офертою в особистому кабінеті, підписав договір одноразовим ідентифікатором, згенерованим ІКС та направленим йому в смс-повідомлені та/або в повідомлені в месенджер та/або в електронному листі на електронну пошту та/або в особистому кабінеті, шляхом введення у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови договору, одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам, визначеним Законом України «Про електронну комерцію».
З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті неможливе. Отже, заповненням анкети-заяви та підписанням договору за допомогою одноразового ідентифікатора позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01, строком до 28 листопада 2019 року. 28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2020 року, при цьому інші умови договору залишилися без змін. 31 грудня 2020 року між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду від 31 грудня 2020 року № 26 до договору факторингу, згідно з якою продовжено строк договору до 31 грудня 2021 року. У цій додатковій угоді договір факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 викладено у новій редакції, проте дата його укладення та його номер залишились незмінними. 31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року, при цьому інші умови договору залишилися у редакції договору факторингу від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року, при цьому інші умови договору залишилися в редакції договору факторингу від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року, інші умови договору залишилися в редакції договору факторингу від 31 грудня 2020 року.
Пунктом 2.1. розділу 2 (предмет договору) договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 передбачено, що згідно з умовами договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 05 грудня 2023 року № 261 до договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 18587,80 грн, з яких 7000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11587,80 грн - заборгованість за відсотками.
19 грудня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») укладено договір факторингу № 19/1224-01, строком до 31 грудня 2024 року, згідно з яким (витяг з реєстру прав вимоги від 19 грудня 2024 року № 1 до договору факторингу від 19 грудня 2024 року № 19/1224-01) від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 33398,40 грн, з яких 7000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 26398,40 грн - заборгованість за відсотками.
Відповідно до підпункту 5.3.3 договору факторингу фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
08 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором на суму 33398,40 грн, з яких 7000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 26398,40 грн - заборгованість за відсотками.
За цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт - відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників.
Відповідно до пункту 1.2. договору факторингу від 08 липня 2025 року № 08/07/25-Е, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу від 08 липня 2025 року № 08/07/25-Е від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 33398,40 грн. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за вказаним договором факторингу та платіжними інструкціями від 17 липня 2025 року № 297, від 12 серпня 2025 року № 316 та від 13 серпня 2025 року № 319, які свідчать про виконання фактором своїх обов'язків за вищевказаним договором факторингу.
Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Однак боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку щодо погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом частини першої статті 615 ЦК України не припустима одностороння відмова від зобов'язання.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис» (в редакції, чинній на час укладення договору позики).
Відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» (в редакції, чинній на час укладення договору позики) електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа. Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Також частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Отже, суд установив, що між ТОВ «Манівео» та ОСОБА_1 18 вересня 2023 року укладено договір кредитної лінії № 877707880, за яким ТОВ «Манівео» надало позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії з кредитним лімітом у сумі 7 000,00 грн, перерахувавши кошти у вказаній сумі на банківську картку, реквізити якої вказав ОСОБА_1 у заявці на отримання коштів у кредит від 18 вересня 2023 року, тобто у ОСОБА_1 виникло перед ТОВ «Манівео» зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування такими коштам. Доказів виконання ОСОБА_1 зобов'язань за вказаним договором перед ТОВ «Манівео» матеріали справи не містять.
Також суд установив, що ТОВ «Манеівео» передало право вимоги до ОСОБА_1 ТОВ «Таліон Плюс» за договором факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, з послідуючими додатковими угодами від 28 листопада 2019 року № 19, від 31 грудня
2020 року № 26, від 31 грудня 2021 року № 27, від 31 грудня 2022 року № 31, від 31 грудня 2023 року № 32.
У свою чергу ТОВ «Таліон Плюс» передало право вимоги до ОСОБА_1 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за договором факторингу від 19 грудня 2024 року № 19/1224-01, за яким до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 33398,40 грн, з яких 7000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 26398,40 грн - заборгованість за відсотками, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало право вимоги до відповідача ТОВ «ФК «ЕЙС» за договором факторингу від 08 липня 2025 року № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС»» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 18 вересня 2023 року № 877707880 на вказану суму.
Доказів виконання ОСОБА_1 зобов'язання щодо повернення кредитних коштів ТОВ «ФК «ЕЙС»» матеріали справи також не містять.
Отже, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС»» до ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає заборгованість за договором від 18 вересня 2023 року № 877707880 про надання кредитної лінії в сумі 33 398,40 грн, з яких 7 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 26 398,40 грн - заборгованість за відсотками.
Щодо розподілу судових витрат слід зазначити таке.
Частиною першою статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої цієї статті).
Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розподіл судових витрат суд здійснює в порядку, визначеному статтею 141 ЦПК України, частиною першою якої визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а пунктом 1 частини другої цієї статті визначено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС»» задоволено в повному обсязі, судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви, в сумі 2 422,40 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача.
Також стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають судові витрати, пов'язані з оплатою витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 7 000,00 грн, які підтверджуються копією договору про надання правничої допомоги від 11 серпня 2025 року № 11/08/25-01, укладеного між ТОВ «ФК «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Соломко та партнери», додатковою угодою до вказаного договору від 18 вересня 2023 року, а також підписаним сторонами актом прийому-передачі наданих послуг.
При цьому суд враховує, що заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу чи клопотання про їх зменшення до суду від відповідача не надходило.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 10, 12, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 33 398 (тридцять три тисячі триста дев'яносто вісім) грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» судові витрати, пов'язані з оплатою витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»», адреса місцязнаходження: вул. Алмаатинська, 8, офіс 310а, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.Г. Нагорна