Провадження № 3/742/1590/25
Єдиний унікальний № 742/5577/25
Постанова
іменем України
11 листопада 2025 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретарів судових засідань Шептун В.В., Сороки Ю.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,
установив:
01 жовтня 2025 року о 05 год. 25 хв. ОСОБА_1 с.Заїзд Прилуцького району Чернігівської області по вул.Набережна, буд.5 керуючи транспортним засобом Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримавшись безпечної дистанції, допустив зіткнення з транспортним засобом Фольцваген Пасат, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався заднім ходом по смузі руху водія ОСОБА_1 , чим порушив п.12.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 щодо обставин викладених у протоколі категорично заперечив, вину в порушенні ПДР не визнав. При цьому, пояснив, що дійсно 01 жовтня 2025 року керував транспортним засобомRenault Logan в с.Заїзд Прилуцького району по вул.Набережна. Їхав із встановленою закон швидкістю. Проте, водій іншого авто Фольцваген Пасат по його смузі руху, порушуючи ПДР, почав здавати назад, що і призвело до даної ДТП.
Інший учасник ДТП ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Згідно письмової заяви просив розгляд справи проводити без його участі, у зв'язку з неможливістю прийняти участь в судовому засіданні.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №469987 від 01.10.2025, встановлено, що 01 жовтня 2025 року о 05 год. 25 хв. ОСОБА_1 с.Заїзд Прилуцького району Чернігівської області по вул.Набережна, буд.5 керуючи транспортним засобом Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримавшись безпечної дистанції, допустив зіткнення з транспортним засобом Фольцваген Пасат, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався заднім ходом по смузі руху водія ОСОБА_1 , чим порушив п.12.1 ПДР України. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
Згідно даного протоколу, ОСОБА_1 його підписав та отримав копію.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 від 01.10.2025, останній пояснив, що 01.10.2025 приблизно о 05 год. 30 хв. рухався на своєму авто в строну с.Заїзд. Притормозив зоб заправити авто на заправці. В зеркало заднього виду побачив, що авто, яке рухалося позаду було далеко. Почав здавати трішки назад щоб заїхати на заправку. Але водій, який рухався позаду, недотримуючись скоросного режиму вдарив його в задню частину його авто. На його думку водій недотримався дистанції і скоросного режиму, що і призвело до зіткнення. На той час коли він посув що почали пищати тормоза, він зовсім зупинився і авто вдарило в уже стоячу машину.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 , вбачається, що 01.10.2025 рухався в напрямку с.Заїзд Прилуцького району приблизно о 05 год. 30 хв. по рівній дорозі з встановленою швидкістю. На зустріч побачив автомобіль, який рухався заднім ходом та намагався об'їхати зліва, але помітив, що автомобіль рухається заднім ходом зі зміщенням на зустрічну, екстрена зупинка результату не дала і це призвело до зіткнення.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що 01.10.2025 близько 05 год. 30 хв. придрімала та почула різке гальмування та удар в автомобіль, внаслідок чого вона ударилася. Від допомоги лікаря відмовилася.
Сумніви у правдивості письмових пояснень свідків щодо аналогічних обставин ДТП, через те, що вони відібрані працівником поліції в суду не має, оскільки чинним законодавством не заборонено відібрання пояснень у свідків поліцейськими, більш того, двоє свідків в судовому засіданні, давали аналогічні показання з письмовими, є повністю узгодженими, і тому їх свідчення можуть братися до уваги при розгляді даної справи.
Зокрема, дані обставини підтверджено й оглянутою схемою наслідків ДТП без потерпілих, яка підписана обома учасниками ДТП, та в якій відображений напрямок руху транспортних засобів, гальмівний шлях авто та місце зіткнення. Зауваження до схеми не вказані.
ОСОБА_1 заперечуючи факт порушення ПДР, жодних доказів на підтвердження такої позиції не надав. При цьому його пояснення з приводу обставин ДТП суперечать встановленим в судовому засіданні обставинам.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він рухався лась із допустимою швидкістю, не спростовують факту порушення ним п.12.1 ПДР, оскільки при виборі певної швидкості руху транспортного засобу водій повинен врахувати ряд факторів, зокрема дорожню обстановку, дорожнє покриття, освітлення, видимість проїзної частини, та стан самого автомобіля, з метою забезпечення безпечного управління транспортним засобом як для водія, його пасажирів, та для інших учасників дорожнього руху, та повноцінного контролю руху на ньому.
Суд звертає увагу, що за протоколом водію не ставилось в провину перевищення швидкості руху за межі допустимої норми визначеної ПДР, наприклад п.12.4, 12.5, 12.6 ПДР України, а інкриміновано порушення саме п.12.1 ПДР.
Тому, навіть рух транспортного засобу у межах допустимої норми швидкості руху за ПДР, ще не є беззаперечним свідченням повного дотримання правил дорожнього руху, оскільки обрана швидкість руху водія може не відповідати дорожній обстановці. Що має місце в конкретному випадку.
На переконання суду, водій керуючи автомобілем о 05 год. ранку, мав обрати таку швидкість руху, що була б безпечною для руху, з урахуванням дорожньої обстановки, аби мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Обов'язковим елементом об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є наслідки, зокрема пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що знаходиться у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.
В п. 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
В адміністративно-деліктному праві принцип змагальності породжує право особи на пред'явлення своїх доказів на противагу тим доказам, які надані органом, який складав матеріали про адміністративне правопорушення. Проте, сторона захисту не надала суду об'єктивних доказів на спростування фактів, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до загальних положень ПДР, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Проте, вищевказаних правил ОСОБА_1 не дотримався, оскільки він, керуючи автомобілемRenault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримавшись безпечної дистанції, допустив зіткнення з транспортним засобом Фольцваген Пасат, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Саме такий механізм дорожньо-транспортної пригоди, на переконання суду повністю відповідає об'єктивним даним, що зазначені в матеріалах справи та підтверджений зібраними по справі доказами, і що спростовує доводи ОСОБА_1 про відсутність його вини в даній ДТП.
Посилання ОСОБА_1 про наявність саме в діях ОСОБА_2 порушення Правил дорожнього руху, які, як він вважає, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП, не може оцінюватися судом у даному провадженні, оскільки вина іншого учасника в даному ДТП є предметом розгляду окремого судового провадження. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється судом на підставі протоколу про адміністративне правопорушення щодо конкретної особи, складеного уповноваженою особою і направленого до суду. Надавати оцінку діям ОСОБА_2 з метою встановлення порушеннями ним Правил дорожнього руху, в даному провадженні є безпідставним та незаконним.
При цьому, сам факт наявності встановлених порушень ПДР одного з учасників ДТП не виключає відповідальність іншого учасника ДТП, який також допустив порушення ПДР.
Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання ним уникнути установленої законом відповідальності за скоєне.
За таких обставин, суд визнає досліджені докази достатніми для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбачених ст.124 КУпАП.
Судом не встановлено порушень працівниками поліції порядку оформлення ДТП, до того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо дій працівників поліції ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) Європейський суд з прав людини наголосив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі .
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст.40-1КУпАПпередбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.124, 283-285, 294 КУпАП, суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.
Суддя Наталія ФЕТІСОВА