Справа №751/11503/24
Провадження №2/751/409/25
12 листопада 2025 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.
за участю секретаря Решетник В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», треті особи: Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, Приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль Віталій Олександрович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню -
Представник позивача - адвокат Кушнеренко Є.Ю. звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «Дебт Форс» про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 10.01.2022, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В., зареєстрований в реєстрі за № 1756, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал», правонаступником якого є ТОВ «Дебт Форс», в сумі 23 577,50 грн.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. на підставі виконавчого напису № 1756, вчиненого 10.01.2022 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. відкрито провадження № 63301316 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості.
Зазначає, що виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчого напису, оскільки розмір заборгованості не був погоджений з позивачем, що свідчить про відсутність безспірного характеру заборгованості.
Вказує, що про наявність виконавчого провадження стало відомо 01.12.2024, до цього часу жодних документів не отримувала, а ні щодо винесення виконавчого напису, а ні щодо відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 25.12.2024 року відкрито провадження в справі та ухвалено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу запропоновано надати відзив, третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору подати до суду пояснення.
14.01.2025 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позовних вимог. Обґрунтування такої позиції зводиться в основному до посилань на нібито безспірність заборгованості. Просили відмовити в задоволенні вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу з підстав ненадання належних та допустимих документів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, в тому числі документів, які б підтверджували перерахунок коштів адвокату в сумі 4 000 грн.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 10.01.2022 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. був вчинений виконавчий напис №1756, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість в розмірі 23 577,50 грн за період з 25.06.2021 по 03.12.2921 за кредитним договором № 2966314384-88846 від 25.06.2021.
10.02.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. відкрито виконавче провадження № 68605939 з примусового виконання виконавчого напису №1756, виданого 10.01.2022 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В.
07.01.2024 постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. у виконавчому провадженні № 68605939 замінено вибулого стягувача з ТОВ «Вердикт Капітал» на його правонаступника ТОВ «Дебт Форс».
Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина 1 статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 частини 1 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.
26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в Перелік та доповнено його після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Так, нотаріус може вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор має надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Однак, не зважаючи на те, що судовим рішенням були скасовані зміни до Переліку, приватний нотаріус вчинив виконавчий напис на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчувався.
Також, суд зазначає, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, про захист якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт, зокрема, подання стягувачем відповідних документів нотаріусу, не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 закону Про нотаріат, захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів нотаріуса може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і необґрунтованість вимог стягувача до боржника.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.
Для правильного застосування положень ст. 87, 88Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом з тим законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 29 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц.
Відповідачем ТОВ «Дебт Форс» відповідно до положень ст. 76-81 ЦПК України, не було надано суду належних і допустимих доказів в обґрунтування того, що приватному нотаріусу Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. були подані відомості про безспірність суми заборгованості позивача за кредитним договором.
Доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача, відповідачем суду не надано.
Враховуючи, що станом на час вчинення виконавчого напису зазначена у ньому заборгованість не була безспірною, оскільки виконавчий напис оскаржується позивачем, а також те, що нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису застосовано нечинні на той момент норми, які регулюють вчинення виконавчих написів по кредитних договорах, суд приходить до висновку, що спірний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн., а тому, в силу положень статей 133,141 ЦПК України, підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Позивачем надано суду копію укладеного з адвокатом договору № 387 про надання правової допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 499, акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 12.12.2024, копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги, квитанцію до прибуткового касового ордера № 387.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги конкретні обставини справи, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також значення справи для сторони, та усталену судову практику, приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн. є не співмірними зі складністю справи та часом, витраченим на надання правничої допомоги, у зв'язку із чим підлягають відшкодуванню частково у розмірі 2 000 грн.
На думку суду, враховуючи складність справи, тривалість затраченого адвокатом часу на складання процесуальних заяв, документів, беручи до уваги обґрунтовані заперечення представника відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 гривень.
Керуючись 2,5,10-13,18,141,258-259,263-265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1756 від 10 січня 2022, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарасом Володимировичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 23 577 грн 50 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (ЄДРПОУ 43577608, 02095, м. Київ, Дарницький район, вулиця Княжий Затон, буд. 9, приміщення 369, оф. 1);
Третя особа - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович (місцезнаходження: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, буд. 12);
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль Віталій Олександрович (місцезнаходження: 14013, м. Чернігів, просп. Перемоги, буд. 139, оф. 208).
Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5Б).
Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко