Справа №751/3985/25
Провадження №2/751/1333/25
04 листопада 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого-судді Діденко А.О.
при секретарі Рак Я.М.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»
відповідач - ОСОБА_1
представник позивача - Пархоменко Марія Анатоліївна
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача
ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №16.06.2024-100001240 від 16.06.2024 у розмірі 41 800,00 грн, а також понесених судових витрат.
Вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.06.2024 з відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір №16.06.2024-100001240, за умовами якого останньому надано кредит у розмірі 11 000,00 грн строком на 210 днів з процентною ставкою 1,5% за 1 день та комісією за надання кредиту в розмірі 2 200 грн. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання виконало в повному обсязі та перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти. Однак, останній свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 04.05.2025 утворилась заборгованість за тілом кредиту, процентами, комісією, додатковою комісією та неустойкою в розмірі 41 800,00 грн.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 20.05.2025 позовна заява залишена без руху для виправлення вказаних у ній недоліків.
Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 05 червня 2025 року відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 16.07.2025 розгляд справи було відкладено для вжиття заходів щодо сповіщення відповідача про розгляд справи.
У судове засідання представник позивача не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку. В позові представник позивача просив проводити розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, зокрема шляхом направлення повісток за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
З урахуванням вищевикладеного судом 04.11.2025 постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ч. 4 ст. 223, ст.ст. 280-281 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
16.06.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №16.06.2024-100001240, за умовами якого останньому надано кредит в сумі 11 000,00 грн строком на 210 днів до 11.01.2025 (а.с. 13-16).
Невід'ємною частиною договору є заявка кредитного договору №16.06.2024-100001240 (кредитної лінії) (а.с. 16-17).
Згідно п.5 заявки, процентна ставка - фіксована у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується проятгом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути зільшено в односторонньому порядку.
Згідно п.6 заявки, денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день копристування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0,88% = (20373,95/11000)/210 х 100%.
Відповідно до п.8 заявки, комісія, пов'язана з наданням кредиту - 20% від мусим кредиту та дорівнює 2200,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується та обліковується кредитором у день видачі кредиту.
Відповідно до п.12 заявки, орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом становить 3834,77%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 31373,95 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 20373,95 грн.
Згідно п.13 заявки, нейстойка: 110,00 грн, що зараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно п.14 заявки, розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України становить 365% річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України встановлюється законом.
Вказаний кредитний договір укладений в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - вебсайту ТОВ «Споживчий центр» https://sgroshi.com.ua, та складається з інформаційного повідомлення позичальника, в якому ОСОБА_1 вказав анкетні дані, зокрема номер телефону (а.с. 18), пропозиції про укладення кредитного договору (а.с. 13-16), паспорта споживчого кредиту (а.с. 19-20) та заявки і відповіді, які є невід'ємними частинами договору (а.с. 16-17).
Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора Е159, відправленим на вказаний ним у анкеті номер телефону (а.с. 18зв.).
При цьому відповідачем пройдено ідентифікацію через систему BankID (а.с. 8).
У цей же день 16.06.2024 позивач перерахував на вказану відповідачем у договорі картку № НОМЕР_1 (а.с. 10).
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №16.06.2024-100001240 від 16.06.2024 заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору становить 41 800,00 грн, що складається з: 11 000,00 грн - основного боргу; 23 100,00 грн - процентів; 2 200,00 грн - комісії; 5 500,00 грн - неустойки (а.с. 9).
ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кредитний договір укладено з використанням інформаційно-комунікаційної системи позивача та підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, що узгоджується зі ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
На виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв'язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами. При цьому статтею 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину, відповідно до якої вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Вирішуючи даний спір, суд бере до уваги те, що відповідач, всупереч наведеному вище принципу змагальності цивільного судочинства, не надав відзиву із запереченнями щодо заявленого позову. Факт укладення договору та отримання за договором грошових коштів (кредиту) у визначеному договором розмірі відповідач не заперечував. Також відповідач не надав будь-яких аргументів і доказів на спростовування позовних вимог та не поставив під сумнів надані позивачем докази щодо розміру заборгованості за договором позики.
Водночас суд не може погодитися із заявленим розміром заборгованості за вищевказаним кредитним договором у частині неустойки з огляду на наступне.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який надалі неодноразово продовжувався та діє донині.
Отже, позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено нарахування неустойки.
Оскільки в період дії воєнного стану неустойка підлягає списанню, тому заявлена ТОВ «Споживчий центр» вимога в частині стягнення з відповідача неустойки в сумі 5 500,00 грн є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищезазначене, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні всебічно, повно та об'єктивно наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідач порушив зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом і комісії, а тому з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №16.06.2024-100001240 від 16.06.2024 в сумі 36 300,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 11 000,00 грн, заборгованості за процентами - 23 100,00 грн, заборгованості за комісією - 2200,00 грн.
Отже, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають задоволенню частково.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн (а.с. 1) , які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 2 103,66 грн (2 422,40 х 36 300,00 / 41 800,00).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280-288, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054, Прикінцевими та Перехідними положеннями ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», суд
Вирішив :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 36 300 (тридцять шість тисяч триста) грн 00 коп. заборгованості за кредитним договором №16.06.2024-100001240 від 16.06.2024, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 11 000,00 грн, заборгованості за процентами - 23 100,00 грн, заборгованості за комісією - 2 2000,00 грн.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати у виді судового збору сумі 2 103 грн. 66 коп.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 04.11.2025 року.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133А, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 37356833)
Відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 )
Суддя А.О. Діденко