Справа № 686/5627/25
Провадження № 2/686/3095/25
28 жовтня 2025 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Мазурок О.В.
при секретарі - Колісник Л.В.
за участі:представника позивача ОСОБА_1
представникавідповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницькогоцивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення коштів, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення коштів. Просить стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 15 000 доларів США.
На обгрунтування свого позову вказав, що згідно розписки від 21.10.2016 року ОСОБА_4 отримала в борг у ОСОБА_3 15000 доларів США. Вказані кошти ОСОБА_4 зобов'язалася повернути на першу вимогу.
Також згідно даної розписки ОСОБА_5 , чоловік ОСОБА_4 , підтвердив отримання ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 15000 дол. США від ОСОБА_3 .
Також, ОСОБА_5 поручився перед ОСОБА_3 за виконання ОСОБА_4 свого обов'язку щодо повернення боргу.Так, в розписці вказано, що «Поручитель ОСОБА_5 у разі неповернення коштів ОСОБА_6 зобов'язуюсь розрахуватись самостійно за позикоотримувача ОСОБА_4 з позикодавцем
ОСОБА_3 у повному обсязі».
Тобто, чоловік ОСОБА_4 , ОСОБА_5 фактично надав згоду на укладення своєю дружиною договору позики та зобов'язався повернути кошти у разі невиконання нею свого обов'язку.
Станом на 18.02.2025 р. ОСОБА_4 не повернула ОСОБА_3 борг у сумі 15000 дол. США.
22.01.2025 р. ОСОБА_3 надіслав рекомендованим листом з описом на адресу ОСОБА_4 . Більше місяця відповіді не отримував.
18.02.2025 р. ОСОБА_3 надіслав рекомендованим листом з описом на адресу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вимоги про повернення боргу.
Станом на 27.02.2025 р. ОСОБА_3 отримав відповідь від ОСОБА_4 в якій вона висловила небажання повернути отримані кошти. Даний лист без особистого підпису ОСОБА_4 . Відповіді від ОСОБА_5 він не отримав.
Згідно розписки від 21.10.2016 року ОСОБА_4 отримала в борг у ОСОБА_3 15000 доларів США. Вказані кошти ОСОБА_4 зобов'язалася повернути на першу вимогу. Також згідно даної розписки ОСОБА_5 , чоловік ОСОБА_4 , підтвердив отримання ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 15 000 дол. США від ОСОБА_3 .
Також, ОСОБА_5 поручився перед ОСОБА_3 за виконання ОСОБА_4 свого обов'язку щодо повернення боргу. Так, в розписці вказано, що «Поручитель ОСОБА_5 у разі неповернення коштів позикоотримувачем ОСОБА_4 зобов'язуюсь розрахуватись самостійно за позикоотримувача ОСОБА_4 з позикодавцем ОСОБА_3 у повномуобсязі». Тобто, чоловік ОСОБА_4 , ОСОБА_5 фактичнонадавзгоду на укладення своєю дружиною договору позики та зобов'язався повернути кошти у разі невиконання нею свого обов'язку.
Станом на 18.02.2025 р. ОСОБА_4 не повернула ОСОБА_3 борг у сумі
15000 дол. США. 22.01.2025 р.
ОСОБА_3 надіслав рекомендованим листом з описом на адресу ОСОБА_4 лист про повернення коштів.
18.02.2025 р. ОСОБА_3 надіслав рекомендованим листом з описом на адресу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вимоги про повернення боргу.
Станом на 27.02.2025 р. ОСОБА_3 отримав відповідь від ОСОБА_4 в якій вона висловила небажання повернути отримані кошти. Даний лист без особистого підпису ОСОБА_4 . Відповіді від ОСОБА_5 ОСОБА_3 не отримав.
Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Так, між позивачем та відповідачем у даній справі виникли відносини позики.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У частині першій статті 1049 ЦК України становлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов'язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Отож, на підставі розписки від 21.10.2016 у ОСОБА_4 виник обов'язок повернути кошти ОСОБА_3 . Проте, даний обов'язок відповідачем не виконано до цього часу.
Відповідно до ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Статтею 65 СК України передбачено, що Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, направила до суду відзив на позовну заяву, в якому вказала, що позов не визнає. 21.10.2016 ОСОБА_4 отримала у ОСОБА_3 в борг 15 000,00 доларів США і зобов'язувалась повернути на першу вимогу. ОСОБА_5 зобов'язався у разі неповернення боргу ОСОБА_4 розрахуватися самостійно з ОСОБА_3 . Станом на 2016 рік ОСОБА_4 і ОСОБА_7 були одружені. 24.03.2023 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - розірвано. Перша вимога ОСОБА_3 про повернення коштів у розмірі 15 000, 00 доларів США була у березні 2019 році адресована безпосередньо до ОСОБА_4 та ОСОБА_7 . Саме з того часу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - враховуючи, що вони були подружжям та мали спільний бюджет, почали розраховуватися з ОСОБА_3 . Вказані розрахунки здійснювалися і ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Відповідачі віддавали борг і готівкою і в деяких випадках скидали на картку ОСОБА_3 . На підтвердження вказаних обставин надає квитанцію про перерахунок коштів у сумі 4 924,62 грн. ОСОБА_5 на рахунок ОСОБА_3 від 10.01.2020 року. Вказана квитанція підтверджує, що вимога про повернення коштів була до 10.01.2020 року. Повністю розрахунок відбувся на початку лютого 2022 року. ОСОБА_4 після повного розрахунку з Відповідачем, попросила повернути оригінал розписки, однак Відповідач повідомив, що він її втратив. Оскільки між Позивачем та Відповідачами були довірливі стосунки, Відповідач ОСОБА_4 не надала значення. Однак з метою викривлення ситуації та з метою штучної подачі першої вимоги лист - вимога не наділений ознакою як допустимість та достовірність тому вважаємо, що суд повинен критично оцінити його як доказ.
Вважаю за необхідне зазначити, що Позивач також пропустив строк позовної давності на звернення до суду із вказаним позовом, оскільки в березні 2019 року Позивач заявив про свою вимогу про повернення боргу то строк на звернення до суду закінчився в березні 2022 року і підстави для поновлення цього строку відсутні.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Позивач направив до суду відповідь на відзив, де вказав, що відповідач визнає отримання від ОСОБА_3 в борг 15 000 дол. США. Натомість посилання відповідача на те, що нібито ОСОБА_3 адресував відповідачу першу вимогу про повернення коштів в березні 2019 року не відповідає дійсності. Як і не відповідає дійсності пояснення відповідача щодо повернення коштів. Жодних коштів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_3 не повернули. Жодних доказів повернення йому коштів відповідач суду не надала. Щодо наданої відповідачем квитанції про перерахуванням ОСОБА_5 ОСОБА_3 коштів в сумі 4 924, 62 грн. 10.01.2020 р. пояснює наступне. Він торгував на речовому ринку по вул. Львівське шосе, також на ринку торгувала ОСОБА_4 та ОСОБА_5 їх торгівельні ларьки були розміщені один навпроти одного. Якось ОСОБА_5 попросив мене дати йому пневматичну рушницю для відстрілу котів, які крали у нього курей, яких він розводив. В подальшому ОСОБА_5 попросив мене, щоб він продав йому свою пневматичну рушницю. Він продав її за 5000 гривень, саме ці кошти він перерахував йому, але банк зняв комісію, яку не сплатив чомусь ОСОБА_5 . Перша вимога про повернення коштів була надіслана відповіла 22.01.2025 року, про що вказано в позовні заяві. З приводу повернення ОСОБА_3 коштів ОСОБА_4 вводить суд в оману, оскільки будь-яких коштів вона йому не повертала. Таку поведінку відповідача ОСОБА_8 рахує неприпустимою - верхом цинізму. Для ОСОБА_3 15 000 дол. США є великою сумою, але відповідач не бажає повертати кошти та ще й придумує, що вона їх повернула. Щодо посилання відповідача на пропуск строку позовної давності, то вважаємо і необхідне зазначити наступне. Як вже було вказано вище, ОСОБА_3 не направляв ОСОБА_4 в березні 2021 року вимогу про повернення коштів. Перша вимога про повернення коштів була надіслав відповідачу 22.01.2025 року, про що вказано в позовні заяві.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом об'єктивно встановено, що згідно розписки від 21.10.2016 року ОСОБА_4 отримала в борг у ОСОБА_3 15000 доларів США. Вказані кошти ОСОБА_4 зобов'язалася повернути на першу вимогу. Також згідно даної розписки ОСОБА_5 , чоловік ОСОБА_4 , підтвердив отримання ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 15000 дол. США від ОСОБА_3 .
Крім того, ОСОБА_5 поручився перед ОСОБА_3 за виконання ОСОБА_4 свого обов'язку щодо повернення боргу. Так, в розписці вказано, що «Поручитель ОСОБА_5 у разі неповернення коштів позикоотримувачем ОСОБА_4 зобов'язуюсь розрахуватись самостійно за позикоотримувача ОСОБА_4 з позикодавцем ОСОБА_3 у повному обсязі».
Станом на 18.02.2025 р. ОСОБА_4 не повернула ОСОБА_3 борг у сумі
15000 дол. США.
22.01.2025 р. ОСОБА_3 надіслав рекомендованим листом з описом на адресу ОСОБА_4 про повернення коштів.
18.02.2025 р. ОСОБА_3 надіслав рекомендованим листом з описом на адресу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про повернення боргу.
Згідно з нормами ст. 1046 та ст. 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Відповідно до ст. 553, 554 ЦК України -з а договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Статтею 65 СК України передбачено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Зі сторони відповідачів не надано до суду доказів, які б підтверджували повернення боргу в сумі 15000 дол. США позивачу.
Суд, не бере до уваги посилання представника відповідача про повернення коштів в повному обсязі, оскільки доказів цьому не надано, також з квитанції про перерахування ОСОБА_5 на рахунок ОСОБА_3 коштів на суму 4924,62 грн. не вбачається, що вказані кошти є повернення боргу.
В судовому засіданні судом встановлено, що в порушення умов договору ОСОБА_4 не повернула ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 15000 доларів США, а тому слід стягнути вказані кошти з відповідачів в судовому порядку.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, слід стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір в розмірі по 2498 гривень 40 копійок з кожного.
Керуючись ст.ст. 510, 525, 526, 530, 553, 554, 1046, 1047, 1049 ЦК України, с. 65 СК України, ст. ст. 10, 12, 18, 76, 81, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 15000 доларів США боргу.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 2498 гривень 40 копійок сплоченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 2498 гривень 40 копійок сплоченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня складення повного тексту судового рішення апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідачі: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ;
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2
Повний текст рішення складено 11.11.2025 року.
Суддя: