іменем України
(заочне)
Справа № 136/1610/25
Провадження № 2/684/323/2025
13 листопада 2025 року селище Стара Синява
Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Галиш І.Б.
за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» звернувся до Липовецького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 5330 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 12 січня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Гоуфінгоу" був укладений кредитний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2780905577/205761, який був підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону. Відповідно до договору ТОВ "Гоуфінгоу" надало ОСОБА_1 кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії в сумі 2000,00 грн, переказ коштів було здійснено на платіжну картку № НОМЕР_1 . Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю суму кредиту в сумі 2000,00 грн та передбачені договором відсотки за користування кредитними коштами у передбаченому договором розмірі.
31 травня 2021 року між TOB «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК "Сіті Фінанс Груп» був укладений Договір факторингу №1-31/05/21, відповідно до якого TOB «Гоуфінгоу» передало (відступило) за плату ТОВ «ФК "Сіті Фінанс Груп» права вимоги, а ТОВ «ФК "Сіті Фінанс Груп» прийняло належні TOB «Гоуфінгоу» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за Кредитним договором № 2780905577/205761 від 12 січня 2020 року.
03 червня 2021 року ТОВ «ФК "Сіті Фінанс Груп», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги №1-03/06/2021, відступив право вимоги за кредитним договором № 2780905577/205761 від 12 січня 2020 року до ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача.
Тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2780905577/205761 від 12 січня 2020 року у розмірі 5330,00 грн, з яких: 2000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 3330,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам та стягнути з відповідача судові витрати, а саме 2422,40 сплаченого судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 10500,00 грн.
Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 28 серпня 2025 року дану цивільну справу передано за підсудністю до Старосинявського районного суду Хмельницької області.
Ухвалою суду від 02 жовтня 2025 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте, при звернені до суду з позовом просив розгляд справи проводити в його відсутності, не заперечує щодо постановленням заочного рішення у справі.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подавав.
Враховуючи вимоги ст.280 ЦПК України, ухвалою суду від 13 листопада 2025 року постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши подані докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 12 січня 2020 року було укладено договір про надання фінансового кредиту №2780905577/205761, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 2000 грн строком на 10 днів, тобто з кінцевою датою погашення 21 січня 2020 року, строк дії договору 10 днів, але в будь-якому разі договір діє до повного виконання клієнтом зобов'язань (п. 1.1., 1.2. договору), договір підписано електронним підписом R84543, з зазначенням рахунку позичальника 4731-21хх-хххх-9040.
У відповідності до п.1.3. Договору за користування кредитом клієн сплачує 675,25 % річних від суми кредиту з розрахунку 1,85 % в день, тип процентної ставки -фіксована.
Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської карти, вказаної клієнтом, датою укладення договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта (п. 1.4, 1.5).
Відповідно до п. 1.6 невід'ємною частиною договору є Публічна пропозиція (оферта) товариства, яка розміщена на офіційному сайті товариства.
Сторони погодили що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною договору п. 2.1.
31 травня 2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанси груп» укладено договір факторингу №1-31/05/21, у відповідності до умов якого, ТОВ «Гоуфінгоу» передає (відступає) ТОВ «ФК «Сіті фінанси груп» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанси груп» приймає належні ТОВ «Гоуфінгоу» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «Гоуфінгоу» і боржниками.
Відповідно до умов вищезазначеного Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі відступлення права вимоги за цим Договором, ТОВ «ФК «Сіті фінанс груп» заміняє ТОВ «Гоуфінгоу» у кредитних договорах, що вказані у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ «Гоуфінгоу» за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №1-31/05/21 від 31 травня 2021 року ТОВ «ФК «Сіті фінанс груп» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2780905577/205761 від 12 січня 2020 року в сумі 5330,00 грн.
03 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Сіті фінанси груп» та ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» укладено договір відступлення права вимоги №1-03/06/2021, у відповідності до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс груп» передає (відступає) ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» за плату, а ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» приймає належні ТОВ «ФК «Сіті фінанс груп» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «ФК «Сіті фінанси груп» і боржниками.
Відповідно до умов вищезазначеного Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі відступлення права вимоги за цим Договором, ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» заміняє ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс груп» у кредитних договорах, що вказані у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс груп» за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги №1-03/06/21 від 03 червня 2021 року ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2780905577/205761 від 12 січня 2020 року в сумі 5330,00 грн.
Згідно підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «Гоуфінгоу» 12 січня 2020 року здійснено переказ коштів та зараховано на карту 4731-21хххххх9040 суму в розмірі 2000,00, номер транзакції в системі - 32020-21622-34514, призначення платежу - видача кредиту 2780905577/205761.
Відповідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №2780905577/205761, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 5330,00 грн, яка складається з: 2000,00 грн прострочене тіло кредиту; 3330,00 прострочені відсотки.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
Так, відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.12 ЦПК України).
У відповідності до вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У свою чергу, положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положення ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Ч. 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Із матеріалів справи встановлено, що кредитний договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», тому, враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що договір, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, а відтак вважається таким, що укладений у письмовій формі у відповідності до ст.ст. 205, 207 ЦК України.
Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
Статтею 629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Ч. 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту. Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі №569/8962/16-ц.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.
В порушення умов укладеного кредитного договору № 2780905577/205761 від 12 січня 2020 року, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором в установлений строк не виконав ні первісному кредитору, ні позивачу, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором (тіло кредиту) та за процентами перед позивачем ТОВ «ФК Дебт Коллекшн».
ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу від 27 травня 2025 року про виконання зобов'язання за договором № 2780905577/205761 від 12 січня 2020 року в розмірі 5330,00 грн, проте заборгованість погашена не була.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , уклавши договір № 2780905577/205761 від 12 січня 2020 рокуіз ТОВ «Гоуфінгоу», право вимоги за яким перейшло до позивача, належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми позики, тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача 2000 грн. в рахунок погашення суми кредиту (основного боргу) підлягає задоволенню повністю.
Доказів погашення відповідачем вищевказаної заборгованості за договором як позивачу, так і первісному кредитору, матеріали справи не містять.
Щодо розміру відсотків за користування позикою за вищезазначеним договором позики, то суд зазначає наступне.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Згідно умов договору № 2780905577/205761 від 12 січня 2020 рокуТовариство надало відповідачу кошти в сумі 2000 гривень, а відповідач зобов'язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними у розмірі 675,25 % річних з розрахунку 1,85% на добу.
Пунктом 1.2 договору визначений строк кредитування 10 днів, тобто до 21 січня 2020 року. П. 3.3.3. передбачено, що клієнт має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення кредиту, зазначеного в графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту.
Відповідно до додатку №1 до договору про надання фінансового кредиту № 2780905577/205761 від 12 січня 2020 рокусторони узгодили графік розрахунків та орієнтовну вартість кредиту, строк кредитування (який становить 10 днів) та фіксовану процентну ставку в день користування в розмірі 1,85 %, сума нарахованих процентів за користування кредитом становить 370,00 грн, до оплати всього 2370,00 грн.
Суду не надано доказів того, що в даному випадку до договору було застосовано продовження строку надання кредиту та змінено строк кредитування внаслідок сплати клієнтом в повному обсязі нараховані проценти по кредиту, або ж за згодою обох сторін правочину, в матеріалах справи відсутні розрахунки, додаткові угоди, додатки до договору, тощо.
Сам договір про надання фінансового кредиту № 2780905577/205761 від 12 січня 2020 року не містить конкретних умов щодо продовження строку користування позикою та нарахування відсотків після закінчення строку, на який було надано позику, тобто після 21 січня 2020 року.
Таким чином, за вказаним договором позики проценти за користування грошовими коштами можуть бути нараховані лише протягом 10 днів, тобто терміну, на який були надані кредитні кошти, до 21 січня 2020 року,тому відсутні підстави для нарахування відсотків за користування кредитом у визначеному договором розмірі після спливу визначеного цим договором строку кредитування, а з вимогами про стягнення грошових коштів на підставі ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач не звертався.
Отже,виходячи із суми позики у розмірі 2000,00 грн, узгодженої процентної ставки у розмірі 1,85% за добу та строку кредитування тривалістю 10 днів, заборгованість відповідача по відсоткам за договором про надання фінансового кредиту № 2780905577/205761 від 12 січня 2020 рокустановить 370,00 грн. (2000,00 грн х 1,85 % х 10 днів), а загальний розмір боргу за вказаним договором становить 2370,00 грн, з яких тіло кредиту 2000 грн, відсотки 370,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 2780905577/205761 від 12 січня 2020 року в розмірі 2370 грн,з яких тіло кредиту 2000 грн, відсотки 370,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 1077,24 грн. пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 44,47 %).
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч.1 п.1, ч.3 ст.133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи та входять до складу судових витрат.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, які складають 10500 грн.
Відповідно до договору №11/07/2025 про надання правової допомоги від 11 липня 2025 року ТОВ «ФК «Дебт Коллекшн» уповноважено адвоката Пархомчука С.В. (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю КС №8096/10 від 18.07.2019 року) представляти інтереси довірителя, клієнт замовляє, приймає та оплачує послуги, а виконавець надає правничу допомогу в обсязі та на передбачених умовах.
Згідно з актом про отримання правової допомоги від 20 жовтня 2025 року та описом наданих послуг, сторони погодили надання правових послуг по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 на загальну суму 10500 грн.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.
При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи із умов договору про надання послуг, беручи до уваги складність справи та обсяг виконаних робіт, характер правовідносин у цій справі, ціну позову, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, оцінивши надані докази щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критеріями реальності та розумності, пропорційності, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 3 000 гривень, які підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81,141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія " Дебт Коллекшн" (01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, інше, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44243120) заборгованість за кредитним договором № 2780905577/205761 від 12 січня 2020 року в розмірі 2370,00 грн, яка складається з 2000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 370,00 грн - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Дебт Коллекшн" (01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, інше, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44243120) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 1077,24 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, а всього 4077,24 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Дебт Коллекшн"», адреса: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, інше, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44243120.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне заочне судове рішення складено 13 листопада 2025 року.
Головуюча суддя Галиш І.Б.