Справа № 683/2286/25
2/683/1341/2025
13 листопада 2025 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді Лугового О.М.
з участю секретаря Градомської Д.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів в порядку загального позовного провадження цивільну справу №683/2286/25 (провадження №2/683/1341/2025) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
встановив:
30 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що 03 липня 2018 року він надав у позику ОСОБА_2 15 000 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 29.07.2025 року становить 626 995 грн. 50 коп., які останній зобов'язався повернути до 03 липня 2025 року. Крім того, 06 липня 2019 року він надав ОСОБА_2 5 000 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 25.06.2025 року становить 208 998 грн. 50 коп., які останній зобов'язався повернути до 06 липня 2025 року. Факт передачі відповідачу у позику вказаних сум грошових коштів підтверджується складеними договорами позики (з фізичною особою) підписаними між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. Взяті на себе зобов'язання за вказаними договорами ОСОБА_2 не виконав, борг не повернув. За таких обставин, просить стягнути з відповідача на його користь 20 000 дол. США, що в еквіваленті до гривні станом на 29.07.2025 року становить 835 994 грн..
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 31 липня 2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк п'ять днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 01 серпня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2025 року у даній справі було закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, щодо заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, будь-яких заяв, клопотань на адресу суду не подавав, а тому суд вирішив розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідно до частини п'ятої, пункту 2 частини сьомої, пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України).
Ураховуючи наведене та те, що ухвала суду та копія позовної заяви з додатками разом із судовою повісткою про день, час та місце розгляду справи судом, яке призначене на, 23 жовтня 2025 року та 13 листопада 2025 року надіслано за зареєстрованим місцем проживання відповідача, було повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України свідчить про вручення повістки в день проставлення у поштового повідомленнях такої відмітки.
Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомлення відмітки про відсутність особи за адресою місця знаходження, що узгоджується з висновками в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17 (провадження № 14-507цс18), від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження №12-233гс18) та від 29 липня 2022 року у справі № 148/2412/19.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 листопада 2025 року постановлено провести по даній справі заочний розгляд.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 03 липня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого ОСОБА_2 підтвердив факт отримання від ОСОБА_1 у позику 15 000 дол. США та зобов'язався повернути вказану суму позики у визначений цим договором строк із врахуванням процентів за користування, тобто до 03 липня 2019 року (п.1 та п.11 договору).
Згідно п.3 договору, сторони погодили, що позикодавець одержує від позичальника проценти у розмірі 15 % річних від суми позики.
В забезпечення виконання умов договору та повернення позики, позичальник надає в заставу належне йому на праві власності майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , як забезпечення повернення позики в сумі, виданої за даним договором, а також відсотків за користування позикою (п.4 договору).
Сторони домовилися, що позичальник сплачує проценти за користування позикою щомісячно з 15 до 20 числа кожного наступного місяця з місяця отримання позики. Повернення позики (її частини) та сплати процентів підтверджується розпискою позикодавця (п.5 та п.п.5.1 договору).
Згідно п.6 договору, сторони погодили, що в разі прострочення повернення процентів або позики позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Відповідно до п.11 договору, строк позики становить один рік. У разі відсутності заперечень щодо продовження строку позики по закінчення одного року, він вважається продовженим на той самий строку та на тих самих умовах.
Факт отримання відповідачем у борг вказаної суми грошових коштів підтверджено представленою позивачем оригіналом договору позики (з фізичною особою) від 03.07.2018 року.
Крім того, 06 липня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики №5 (з фізичною особою), згідно якого ОСОБА_2 підтвердив факт отримання від ОСОБА_1 у позику 5 000 дол. США та зобов'язався повернути вказану суму позики у визначений цим договором строк із врахуванням процентів за користування, тобто до 06 вересня 2019 року (п.1 та п.11 договору).
Згідно п.3 договору, сторони погодили, що позикодавець одержує від позичальника проценти у розмірі 24 % річних від суми позики.
В забезпечення виконання умов договору та повернення позики, позичальник надає в заставу належне йому на праві власності або на праві користування майно, як забезпечення повернення позики в сумі, виданої за даним договором, а також відсотків за користування позикою (п.4 договору).
Сторони домовилися, що позичальник сплачує проценти за користування позикою щомісячно з 6 до 16 числа кожного наступного місяця з місяця отримання позики. Повернення позики (її частини) та сплати процентів підтверджується розпискою позикодавця (п.5 та п.п.5.1 договору).
Згідно п.6 договору, сторони погодили, що в разі прострочення повернення процентів або позики позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Відповідно до п.11 договору, строк позики становить два місяці. У разі відсутності заперечень щодо продовження строку позики по закінченню строку, він вважається продовженим на той самий строку та на тих самих умовах.
Факт отримання відповідачем у борг вказаної суми грошових коштів підтверджено представленою позивачем оригіналом договору позики №5 (з фізичною особою) від 06.07.2019 року.
Судом встановлено, що 17 червня 2025 року ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 (зазначену в договорі позики) надсилав заперечення щодо продовження строку договору позики №5 від 06.07.2019 року, згідно якого зазначив, що не бажає продовжувати строк дії даного договору на новий строк, та просить повернути позику в тій самі формі, в якій вона була надана в строк, передбачений договором №5 від 06.07.2019 року, тобто до 06.07.2025 року.
17 червня 2025 року ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 (зазначену в договорі позики) надсилав заперечення щодо продовження строку договору позики від 03.07.2018 року, згідно якого зазначив, що не бажає продовжувати строк дії даного договору на новий строк, та просить повернути позику в тій самі формі, в якій вона була надана в строк, передбачений договором від 03.07.2018 року, тобто до 03.07.2025 року.
Згідно інформації з трекінгу поштових відправлень із запереченнями від 17.06.2025 року вбачається, що поштове відправлення не було отримано ОСОБА_2 .
В результаті чого, 01 липня 2025 року ОСОБА_1 повторно надіслав на адресу ОСОБА_2 (зазначену в договорі позики) заперечення щодо продовження строку дії договорів позики від 03.07.2018 року та від 06.07.2019 року.
Згідно інформації з трекінгу поштових відправлень із запереченнями від 01.07.2025 року вбачається, що поштове відправлення станом на 08.07.2025 року ще не було отримано ОСОБА_2 .
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до приписів ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За змістом ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень ст.545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Судом встановлено, що доказів того, що відповідач ОСОБА_2 повернув ОСОБА_1 вказаний борг матеріали справи не містять, а наявність у позивача оригіналів договорів позик свідчать про невиконання ОСОБА_2 свого обов'язку щодо повернення суми боргу у повному обсязі.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь суми неповернутої позики згідно договору позики (з фізичною особою) від 03.07.2018 року та договору позики №5 (з фізичною особою) від 06.07.2019 року на загальну суму боргу 20 000 дол. США, що станом на 29.07.2025 року становить 835 994 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При розподілі судових витрат суд відповідно до положень ст.141 ЦПК України враховує пропорційність задоволених вимог.
Так, як позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, та згідно п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» він є звільнений від сплати судового збору, тому в силу ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути 8 359 грн. 94 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) заборгованість за договором позики б/н (з фізичною особою) від 03 липня 2018 року та за договором позики №5 (з фізичною особою) від 06.07.2019 року у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США, еквівалентно по курсу НБУстаном на 29 липня 2025 року 835 994 (вісімсот тридцять п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 8 359 грн. 94 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 .
Суддя: