Справа № 688/2679/25
Провадження 2/681/587/2025
13 листопада 2025 року
Полонський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Горщара А.Г.
з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
У червні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «КЛТ кредит» (далі - Товариство) звернулося до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом, у якому просило стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №8486 від 04.04.2024, яка становить 70875 грн та складається з: 7000 грн - борг за кредитом, 63875 грн - заборгованість за процентами, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн та 10 000 грн витрат на правову допомогу.
В обґрунтування вимог представник позивача зазначав, що 04.04.2024 між Товариством та ОСОБА_1 укладено договір №8486, за умовами якого остання отримала кредит в розмірі 7000 грн, строком на 365 днів (до 04.04.2025), шляхом переказу на її платіжну картку НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк» зі сплатою відсотків користування кредитом у розмірі 2,5% від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних).
Відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого загальний розмір заборгованості перед позивачем складає 70875 грн, яку Товариство просить стягнути з ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.06.2025 дану справу передано для розгляду за підсудністю до Полонського районного суду Хмельницької області.
Згідно з протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями Полонського районного суду Хмельницької області від 10.07.2025 головуючим суддею по справі визначено суддю Горщара А.Г.
Відповідно до ухвали судді від 18.07.2025 у справі відкрито провадження, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
Копії позовної заяви з додатками ОСОБА_1 направлено позивачем 28.05.2025 цінним листом.
Копію ухвали про відкриття провадження відповідачці судом направлено за зареєстрованою адресою місця проживання, однак згідно з відмітки відділення Укрпошти від 29.07.2025 адресат відсутня за вказаною адресою, у зв'язку з чим конверт із вкладенням повернуто суду, але згідно з положень п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, вважається врученим. У встановлений судом строк ОСОБА_1 відзив на позов не подала.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що 04 квітня 2024 року між Товариством та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8486, за умовами якого кредитодавець зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в розмірі 7000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки визначені цим договором. Вказаний договір укладений в електронній формі та підписаний позичальницею електронним підписом, одноразовим ідентифікатором «000139».
Відповідно до пункту 1.3 кредитного договору процентна ставка за користування кредитом становить - 2,5 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом.
Строк надання кредиту становить 365 днів (п.1.4 Договору).
Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 через платіжний сервіс FONDY (ТОВ «ФК «Елаєнс») (п.1.8 Договору).
Відповідно до п.2.4.1 Договору, позичальник зобов'язаний у встановлений договором строк сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та повернути кредит.
За даними інформаційного повідомлення ОСОБА_1 , як споживач фінансових послуг, зазначила власний контактний номер телефона за яким може здійснюватися взаємодія між нею та ТОВ «КЛТ Кредит» (додаток №2 і №3 до кредитного договору №8486 від 04.04.2024).
Також на підтвердження укладення договору №8486 від 04.04.2024 між Товариством та відповідачкою, позивачем надано витяг з інформаційно телекомунікаційної системи щодо хронології укладання кредитного договору та анкету-заяву на кредит №85332, у якій позичальниця вказала свої персональні дані.
Згідно з довідкою від 04.06.2025 виданої ТОВ «ФК «Елаєнс» вбачається, що на підставі договору про надання послуг з переказу грошових коштів та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного між Товариством та ТОВ «ФК «Елаєнс» було успішно проведено операцію від 04.04.2024 по платежу в розмірі 7000,00 грн, номер карти НОМЕР_2 , банк карти отримувача PrivatBank, призначення платежу: перерахування коштів за договором 8486 від 04.04.2025 на умовах фінансового кредиту.
13.08.2025 до суду надійшли витребувані докази з яких вбачається, що АТ КБ «ПриватБанк» випущено платіжну картку № НОМЕР_2 , на ім'я ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 . З виписки за договором №б/н за період 04.04.2024-09.04.2024, що були випущені до рахунку, власником якого є ОСОБА_2 вбачається, що 04.04.2024 на картку зараховано переказ на загальну суму 7000 грн.
Згідно з даними детального розрахунку заборгованості за кредитним договором №8486 від 04.04.2024 станом на 23.05.2025 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 70875 грн, з яких: 7000 грн - заборгованість за сумою кредиту, 63875 грн - заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом.
Всупереч умовам договору №8486 від 04.04.2024 відповідачка взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, що створило заборгованість у розмірі коштів в сумі 70875 грн.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За положеннями ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 цього Кодексу).
За правилами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на зазначене, суд вважає, що кредитний договір №8486 від 04.04.2024, підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора та є укладеним.
Підписавши договір відповідачка посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, ними погоджено усі істотні умови договору, правочин вчинено в формі, встановленій законом та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме отримання кредитних коштів позичальницею, що і було здійснено сторонами.
Відповідачка своїм правом подання відзиву на позовну заяву не скористалась, розміру заявленої позивачем заборгованості за кредитним договором належними та допустимими доказами не спростувала.
Сукупністю досліджених судом доказів, які містяться в матеріалах справи, доведено наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства в частині стягнення суми основного зобов'язання за вищевказаним договором №8486 від 04.04.2024 в розмірі 7000 грн.
Перевіряючи правомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами за укладеним з відповідачкою договором №8486 від 04.04.2024 суд виходить з такого.
Як вбачається з умов кредитного договору для нарахування процентів за користування відповідачкою кредитними коштами передбачено застосування стандартної процентної ставки за весь строк користування кредитом в розмірі 2,5 % в день, нарахування процентів за користування кредитом відповідно до даних позовної заяви здійснювалось станом на 04.04.2025 включно.
Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини, а також у вільному визначенні особою умов договору в яких фіксуються взаємні права та обов'язки його сторін.
Свобода договору не є абсолютною (необмеженою), вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.
22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»(пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
При цьому, згідно з п.17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%, з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Суд погоджується з порядком нарахування та розміром нарахованих відсотків за користування кредитом за договором №8486 від 04.04.2024 за період з 04.04.2024 по 21.04.2024, який станом на 21.04.2024 становить 2975 грн, оскільки такий не суперечить умовам укладеного договору та нормам чинного законодавства.
Однак на підставі вищевикладеного, а також виходячи із зобов'язання за основною сумою боргу (7000 грн станом на 22.04.2024), суд вважає, що розрахунок заборгованості по процентах за користування кредитом за кредитним договором за період з 22.04.2024 (день зміни денної ставки на 1,5%) по 19.08.2025 (день зміни денної ставки на 1%) становить: 12600 грн (7000 грн х 1,5% / 100% х 120 днів).
А за період з 20.08.2024 (день зміни денної ставки на 1%) по 04.04.2025 (припинення нарахування відсотків первісним кредитором) проценти повинні були нараховуватись відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» за денною ставкою 1%, що за 228 дні складає 15960 грн (7000 грн х 1% / 100% х 228 днів).
Відтак, загальний розмір процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором №8486 за період з 04.04.2024 по 04.04.2025 становить 31535 грн (2975 грн + 12600 грн + 15960 грн), які підлягають стягненню на користь позивача.
У зв'язку з вищевикладеним суд знаходить підстави для часткового задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 38535 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
А тому, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача становить 1317,80 грн (38535 грн становить 54,4 % від 70875 грн; 54,4% від 2422,40 грн становить 1317,80 грн).
Позивачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено здійснення розподілу судових витрат на підставі поданих сторонами доказів.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені чи мають бути понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано договір про надання правничої допомоги №16/09/2024 від 16.09.2024 року, акт приймання-передачі наданих послуг №5 від 03.03.2025, витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №5 від 03.03.2025 на суму 10 000 грн, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 23.10.2018 р., довіреність від 17.09.2024 року та платіжна інструкція №241 від 07.03.2025.
Отже, суд приходить до висновку, що у зв'язку з частковим задоволенням позову на 54,4% від заявлених вимог, необхідно стягнути із відповідачки на користь позивача 5440 грн документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ кредит» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ кредит» заборгованість за кредитним договором №8486 від 04.04.2024, яка становить 38535 (тридцять вісім тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн - заборгованість за кредитом.
У решті вимог позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ кредит» понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи - судовий збір в розмірі 1317 (одна тисяча триста сімнадцять) грн 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5440 (п'ять тисяч чотириста сорок) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його складення.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «КЛТ кредит», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40076206, місцезнаходження: площа Солом'янська, 2, прим. 04, м. Київ, поштовий індекс 03035.
Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: