Провадження № 3/679/422/2025
Справа № 679/1290/25
13 листопада 2025 року м.Нетішин
Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Гавриленко О.М., за участю секретаря судового засідання Дмітрієвої О.В., захисника - адвоката Нікітюка П.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нетішин адміністративні матеріали, що надійшли з Відділення поліції №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 06 вересня 2025 року о 23 год. 47 хв. на вул. Чорновола (Михайлова),22 в м.Нетішин керував транспортним засобом марки «Хонда Акорд», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук та, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнав, вказав, що в той період, який зазначений у протоколі він не керував транспортним засобом, а таким керувала його дружина, він в той час знаходився біля готелю «Горинь». Після того, як зупинили транспортний засіб його дружини, то вона до нього подзвонила і він підійшов до місця події. Вказав, що оскільки він не керував транспортним засобом, тому і відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння. Звернув ОСОБА_1 увагу на те, що працівники поліції у грубій формі забрали у дружини ключі від їх транспортного засобу, на його вимогу надати докази його керування не реагували. При цьому ОСОБА_1 вказав, що йому не відомо чому працівники поліції почали своїм транспортним засобом слідувати за транспортним засобом його дружини.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Нікітюк П.М. в судовому засіданні зазначив, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки він 06 вересня 2025 року о 23 год. 47 хв. на вул. Чорновола (Михайлова),22 в м.Нетішин не керував транспортним засобом марки «Хонда Акорд», номерний знак НОМЕР_1 . Звернув увагу захисник і на те, що при написанні пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працівник поліції фактично писав ті пояснення, які сам сформулював і лише для свідків надав їх підписати, що вказує на те, що ці пояснення не можуть братися судом до уваги. Окрім того, захисник вказав і на те, що ці свідки є упередженими, оскільки працівник поліції мав контакти таких свідків, що вказує на те, що вони попередньо були знайомі. Захисник також акцентував увагу на відсутності факту роз'яснення поліцейськими ОСОБА_1 причини перевірки документів, транспортного засобу з посиланням на порушення ним пункту Правил дорожнього руху і відсутності самого факту порушення в діях особи, що свідчить про те, що суб'єкти владних повноважень (працівники поліції) діяли не на підставі та не у спосіб, що передбачений законодавством. Також захисник вказав на те, що відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, які склали протокол у відношенні ОСОБА_1 не є належним та допустимим доказом у даній справі, оскільки не є безперервним та не містить фіксації керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
На підставі наведеного захисник у судовому засіданні просив закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення з підстав та мотивів, які ними зазначалися в судовому засіданні.
Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, свідка, дослідивши матеріали справи, приходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні, інкримінованого йому правопорушення, винуватість ОСОБА_1 об'єктивно стверджується даними наступних досліджених у судовому засіданні доказів:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 445926 від 07 вересня 2025 року, яким зафіксовано обставини вчинення правопорушення;
- акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 07 вересня 2025 року, з якого вбачається, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: різкого запаху алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка,що не відповідає обстановці в графі «Результати огляду на стан сп'яніння» зазначено, що ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 вересня 2025 року з якого вбачається, у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлено ознаки сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, з якого вбачається, що ОСОБА_1 07 вересня 2025 року о 00 год 38 хв направлено в заклад охорони здоров'я, в зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння;
- матеріалів відеофіксації з нагрудних камер поліцейських, якими зафіксовані відображені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які у них вказали, що були свідками події, коли працівники поліції зупинили транспортний засіб марки «Хонда», номерний знак НОМЕР_1 після чого водій даного транспортного засобу, чоловічої статі, вибіг з нього та побіг у невідомому напрямку втікавши від поліції. Ці пояснення складені працівником поліції та містять запис: «З моїх слів записано вірно та мною прочитано», підпис вказаних у поясненнях осіб, а тому суд не погоджується з твердженнями захисника, що такі фактично складені працівником поліції без надання пояснень цих осіб. Також суд звертає увагу, що відібрання таких письмових пояснень працівником поліції зафіксовано на відеофайлах доданих до матеріалів справи, а тому суд вважає такі письмові пояснення належними та допустимими доказами у справі.
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суддя вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
З оглянутих у судовому засіданні матеріалів відеофіксації, які відповідно до положень ст. 266 КУпАП долучені до протоколу серії ЕПР1 № 445926 від 07 вересня 2025 року, суддею встановлено, що за обставин зазначених у названому протоколі працівниками поліції був зупинений транспортний засіб «Хонда Акорд», номерний знак НОМЕР_1 . У працівників поліції у процесі спілкування із ОСОБА_1 , який спочатку залишив місце де зупинив свій автомобіль, а пізніше повернувся, виникла підозра про перебування водія у стані алкогольного сп'яніння, у результаті чого останньому було запропоновано пройти тест на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, на що такий відмовився. Відмовився у подальшому водій і від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Посилання сторони захисту на безпідставність переслідування транспортного засобу з метою зупинки не знайшли свого підтвердження, оскільки як вбачається з переглянутого судом відеозапису, після зупинки транспортного засобу марки «Хонда Акорд», номерний знак НОМЕР_1 працівником поліції було повідомлено, що водій транспортного засобу керуючи ним не виконав вимог знаку «Стоп» та не зупинив транспортний засіб на вимогу поліцейських.
Окрім того, суд зауважує, що згідно з п.п.5, 6, 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема: перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Відповідно до ст .8 ч. 4 Закону України «Про Національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Отже, в умовах воєнного стану працівники поліції мають право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, з метою запобігання правопорушень, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення.
З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівники поліції, за обставин, які вказані у протоколі, висловлювали законні вимоги до ОСОБА_1 , а саме: пред'явити посвідчення водія, документи на транспортний засіб, а пізніше, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Окрім того, слід зауважити, що правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не звільняє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, та не впливає на причину зупинки.
Тому суд відхиляє аргументи ОСОБА_1 з приводу того, що поліцейські не надали йому доказів вчинення правопорушення, а тому він не був зобов'язаний виконати їх вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Порушень вимог ст. 256 КУпАП в редакції, що була чинною на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не встановлено. А відомостей, які піддавали б сумніву достовірність зазначених у протоколі даних про обставини вчинення правопорушення, у справі немає.
При цьому, аргументи захисника з приводу того, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом, суддею відхиляються.
Критично оцінюючи такі аргументи захисника, суддею приймаються до уваги дані, досліджених в ході розгляду справи матеріалів відеофіксації, згідно яких сам ОСОБА_1 у процесі спілкування з працівниками поліції категорично не заперечував факту керування таким транспортним засобом, заперечувала такий факт лише дружина ОСОБА_1 , яка неодноразово вказувала, що саме вона керувала транспортним засобом, що підтверджується даними відеофайлу 0009080-201030, зокрема о 00:25:57, водночас у відео файлі X7NET23_GRPP07 від 06.09.2025 о 23:58:24 вона стверджує, що вона пасажир автомобіля.
Досліджені матеріали відеофіксації, на переконання судді, містить достатньо даних для встановлення усіх важливих обставин інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносяться до обставин події за участю останнього, на них зафіксовані обставини зазначені у протоколі, тому надані відеофайли оцінюються у сукупності із дослідженими в ході судового розгляду справи доказами, а доводи захисника про відсутність безперервного відеозапису та порушення правил відео фіксації відхиляються.
Що стосується аргументів захисника з приводу того, що зі сторони працівників поліції мали місце порушення вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліції», а також решти аргументів, то такі на переконання судді, з огляду на встановлені вище обставини, не спростовують винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, та розцінюються, як обраний спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності.
Водночас, також відхиляються суддею і показання свідка ОСОБА_5 - дружини ОСОБА_1 , яка вказала на те, що транспортним засобом керувала саме вона. Остання ствердила, що 06 вересня 2025 року вона разом з чоловіком їхали до магазину «АТБ», по дорозі вони побачили свого знайомого, який стояв біля готелю «Горинь», зупинилися і чоловік вийшов з автомобіля щоб поспілкуватись зі знайомим, а вона поїхала далі. Коли вона припаркувала свій автомобіль біля магазину «АТБ», то різко до неї підбігли працівники поліції і забрали ключі до автомобіля без будь-яких пояснень. При цьому свідок заперечила сам факт зупинки транспортного засобу працівниками поліції. Після чого вона зателефонувала чоловіку. Зазначила свідок, що спочатку дійсно вона вказувала для працівників поліції, що вона пасажир, а не водій, бо злякалась дій працівників поліції. Щодо тих обставин, що в момент, коли підійшли працівники поліції до її автомобіля вона знаходилась біля автомобіля зі сторони пасажирського місця сидіння, то свідок запевняла, що вона перейшла туди, після того як припаркувала свій автомобіль, так як зі сторони водійського сидіння до припаркованого поруч автомобіля було мало місця, а тому стала де було зручно. Ствердила свідок і те, що вона не бачила, що її автомобіль переслідує патрульна поліція.
Критично оцінюючи пояснення свідка, суддя зауважує на тому, що такі не узгоджуються з поясненнями самого ОСОБА_1 , зокрема щодо факту переслідування автомобіля останнього патрульною поліцією та самого факту зупинки автомобіля, та є суперечливими. Окрім того, вказаний свідок є дружиною ОСОБА_1 , а тому є зацікавленою особою.
Названа свідком версія розвитку подій, якої у судовому засіданні в тому числі притримувався і ОСОБА_1 , не відповідає також і даним оглянутих відеофайлів з нагрудних камер працівників поліції. На таких зафіксовано, а саме на відеофайлі X7NET23_GRPP07 о 23:56:27 год, що поліцейські на службовому автомобілі переслідують транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_1 . Вподальшому поліцейському, який підійшов до ОСОБА_5 , остання повідомила, що вона пасажир, при цьому вона знаходилась біля автомобіля зі сторони місця для пасажира (файл X7NET23_GRPP07 від 06.09.2025 о 23:58:24). На запитання поліцейського до ОСОБА_5 де знаходиться водій транспортного засобу, вона зазначила: «я не знаю» (файл X7NET23_GRPP07 від 06.09.2025 о 23:58:28). О 23:58:52 год ОСОБА_5 повторно вказала для поліцейських, що вона пасажир, що підтверджується даними того ж відеофайлу. З відеофайлу також убачається, що автомобіль не припаркований, а зупинений на частині дороги для проїзду транспортних засобів, що не узгоджується з показами свідка ОСОБА_5 . Жодних доказів того, що ОСОБА_5 телефонувала для ОСОБА_1 щоб той прийшов на місце події матеріали справи не містять, зокрема не містять такої інформації відеофайли додані до матеріалів справи. При цьому з відеофайлу 0009080-201030 убачається, що ОСОБА_1 знаходиться неподалік місця події. На цьому ж відеофайлі зафіксовано о 00:23:30, як дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_5 говорить «ми їхали собі спокійно», що підтверджує той факт, що не вона одна знаходилась в автомобілі під час його руху, а з нею був ОСОБА_1 . Вподальшому з відеофайлу вбачається, як вона запевняє, що їхала саме вона, а о 00:26:08 вказала «ми пересіли», що спростовує пояснення ОСОБА_1 та її покази, як свідка з приводу того, що ОСОБА_1 залишився біля готелю «Горинь» зі знайомим, а ОСОБА_5 сама їхала на автомобілі до магазину «АТБ». Далі о 00:28:38 працівник поліції пропонує для ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, о 00:28:46 ОСОБА_1 відмовляється від проходження такого огляду, а о 00:28:48 працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі, на що останній відмовився. Надалі повторно працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці або в медичному закладі, однак останній повторно відмовляється (файл 0009080-201030).
Окрім того, надаючи оцінку аргументам захисника щодо неправомірності дій поліцейських при оформленні відносно ОСОБА_1 адміністративних матеріалів, суддя звертає увагу на те, що матеріали провадження не містять відомостей щодо оскарження таких дій працівників поліції, як і не містять результатів такого оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З огляду на наявність достатніх даних про відмову 07 вересня 2025 року ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, вважаю, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпечність, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для життя і здоров'я його учасників, вважаю за можливе притягнути останнього до адміністративної відповідальності та з метою його виховання та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, призначити йому покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, із ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Реквізити для сплати штрафу: рахунок отримувача (IBAN) UA748999980313060149000022001; отримувач коштів ГУК у Хмельницькій області /Хмельницька обл./ 21081300; код банку отримувача (ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) 899998; код класифікації доходів бюджету 21081300, номер протоколу ЕПР1 № 375428 від 28.06.2025).
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАПштраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАПу разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу - 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя О.М.Гавриленко