Справа № 674/1577/25
Провадження № 2/674/990/25
іменем України
12 листопада 2025 року м. Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., з участю секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що 28 липня 2018 рокузареєструвала шлюб з відповідачем, однак спільне життя не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та обов'язки, байдужість до життя та проблем один одного, втрату почуття поваги, в зв'язку з чим припинили шлюбні відносини в листопаді 2018 року, примирення неможливе, а тому звертається з даним позовом та просить розірвати шлюб, оскільки подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам.
Ухвалою судді від 15 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відкрито провадження та призначено у справі судове засідання.
Позивачка ОСОБА_1 до судового засідання подала до суду заяву пророзгляд справи проводити у її відсутності, просить шлюб розірвати, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчать розписки про вручення судових повісток, причин неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи в судовому засіданні у його відсутності або в режимі відеоконференції не подав, правом на подання відзиву не скористався.
Суд ухвалив проводити розгляд даної справи у відсутності сторін по наявних матеріалах та ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 28 липня 2018 року позивачка ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 у Дунаєвецькому районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, про що було складено актовий запис № 120, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
З позовної заяви вбачається, що відповідач ОСОБА_2 наразі відбуває покарання в у виправній колонії, що свідчить про неможливість розірвання шлюбу у позасудовому порядку.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, спільне життя не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та обов'язки, байдужість до життя та проблем один одного, втрату почуття поваги, подружні відносини припинили ще в листопаді 2018 року, примирення неможливе, шлюб розпався остаточно та носить формальний характер.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Частиною 3 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.
Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України).
Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
При цьому принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.
За таких обставин, враховуючи, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу та посилається на те, що подружні стосунки припинені, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим та буде суперечити її інтересам, відповідач будь-яких заперечень проти розірвання шлюбу не надав, а відмова суду у розірванні шлюбу може свідчити про примушування позивачки до шлюбу проти її волі, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.
За правилами ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки ОСОБА_1 у позовній заяві просить не стягувати судовий збір з відповідача, питання розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112 СК України, ст. 4, 12, 81, 89, 141, 247, 263, 265, 268, 273, 281-287 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 28 липня 2018 року у Дунаєвецькому районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 120, розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку до апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
позивачка - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач - ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Барателі Д.Т.
Суддя Барателі Д.Т.