Копія:
"13" листопада 2025 р. Справа № 608/2484/25
Номер провадження2/608/1232/2025
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Яковець Н. В.
за участі секретаря Олійник О. С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В жовтні 2025 року позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22 грудня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22.12.2024-100000558. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 2 500 гривень строком на 140 днів. Умовами кредитного договору передбачено, що кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Кредитор надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності. Згідно умов договору, сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання кредиту (включаючи безпосередньо день надання кредиту) включно до дати його фактичного повернення. У разі дострокового повного повернення кредиту позичальник у день цього повернення сплачує проценти за період фактичного користування кредитом (включаючи безпосередньо день надання кредиту). У разі дострокового часткового повернення кредиту у день повернення позичальник сплачує проценти за період фактичного користування всією сумою кредиту, а на залишок суми кредиту нараховуються проценти у загальному порядку, передбаченому договором.
Позивач належним чином виконав умови кредитного договору, надавши відповідачу кредит у розмірі 2 500 гривень строком на 140 днів, які отримані відповідачкою 22 грудня 2024 року. Водночас, відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором № 22.12.2024-100000558 від 22 грудня 2024 року станом на 23.10.2025 року в розмірі 7 225 гривень, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 2 500 гривень, по процентах в розмірі 2 975 гривень, комісії (пов'язаної з наданням кредиту) - 125 гривень, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 375 гривень, неустойки - 1 250 гривень. Позивач просить стягнути на його користь вказану суму заборгованості та судові витрати по справі.
Ухвалою від 30 жовтня 2025 року позовну заяву суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням (без виклику) сторін.
Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» у позовній заяві просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву не подав, клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надходили, про розгляд справи повідомлена належним чином.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що позивач направив пропозицію (оферту) укласти кредитний договір та відповідачка ОСОБА_1 акцептувала оферту щодо укладення вказаного кредитного договору.
Згідно умов вказаної пропозиції (оферти), дата видачі кредиту, сума кредиту, тип кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення кредиту, проценти за користування кредитом та графік платежів встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
22 грудня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання кредиту за № 22.12.2024-1000008558 шляхом підписання заявки. Вказаний договір підписаний відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е885.
Згідно умов Кредитного договору, дата надання/видачі кредиту 22 грудня 2024 року.
Сума кредиту становить 2 500 гривень.
Строк, на який надається кредит становить 140 днів з дати його надання.
Дата повернення (виплати) кредиту 10.05.2025.
Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом.
Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 5 % від суми кредиту та дорівнює 125 гривень, що нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 125 гривень у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
Неустойка: 37,50 гривень, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Заявка містить інформацію про платіжний засіб відповідача для перерахування коштів : 5168-74ХХ-ХХХ-0812.
Згідно листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» за вих. № 282-1010 від 10.10.2025 року вбачається, що між ТОВ «Споживчий центр та ТОВ «УПР» укладено договір на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 року та відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 22.12.2024 10:51:59 на суму 2500,00 (дві тисячі п'ятсот гривень 00 копійок) грн., номер картки 5168745135370812, призначення платежу: Видача за договором кредиту № 22.12.2024-100000558.
Також судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконала своїх зобов'язань за кредитним договором та коштів кредиту у встановлений строк не повернула.
Як вбачається з наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором за № 22.12.2024-100000558 від 22 грудня 2024 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 7 225 грн., з яких: 2500 грн. - основний борг; 2 975 грн. - проценти; 125 грн. - комісія за надання; 375 грн. - комісія за обслуговування; 1250 грн. - неустойка. Проценти по кредиту нараховані за період з 22 грудня 2024 року по 10 травня 2025 року.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В силу вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Положеннями ч. 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачкою ОСОБА_1 22 грудня 2024 року підписано кредитний договір за № 22.12.2024-100000558 шляхом підписання заявки за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е885.
В силу вимог ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Таким чином, на підставі укладеного між сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов'язки, які випливають із кредитного договору.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до вимог абз. 1 ч. 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно абз. 1, 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).
У силу ч. 3 ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Вищенаведене свідчить про належне укладення кредитних договорів, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
Отже, між сторонами досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитних договорів, які оформлені сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В силу вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи встановлено, що умовами кредитного договору передбачено обов'язок відповідача сплачувати відсотки в розмірі 1 % за 1 день користування кредитом.
Відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконала умов договору, допустила виникнення заборгованості та у встановлений строк коштів не повернула.
Вказані обставини підтверджуються наданою позивачем довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором за № 22.12.2024-100000558 від 22 грудня 2024 року, з якої вбачається, що заборгованість відповідачки за кредитним договором складається, в тому числі із: 2 500 грн. - основний борг, 2 975 грн. - проценти.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачки заборгованості за комісією, слід зазначити наступне.
Відповідно до положень п.п. 8, 9 Кредитного договору комісія, пов'язана з наданням кредиту - 5 % від суми кредиту та дорівнює 125 гривень, що нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів; комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 125 гривень у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі №6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов'язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Враховуючи вищезазначене, положення кредитного договору за № 22.12.2024-100000558 від 22 грудня 2024 року про сплату позичальником на користь кредитодавця комісії суперечать положенням статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а тому вимоги про стягнення комісії до задоволення не підлягають.
Також Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»(справа № 204/224/21 від 06 листопада 2023 року).
Відповідно до положень п. 17 Заявки кредитного договору при виникненні заборгованості ОСОБА_1 зобов'язалася сплатити неустойку 37,50 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, враховуючи, що позивачем здійснено нарахування неустойки за невиконання відповідачкою умов кредитного договору в період дії воєнного стану, вказана сума неустойки в силу вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України підлягає списанню позивачем, як кредитором, а тому відсутні підстави для стягнення таких сум з відповідачки.
Відтак, суд вважає, що розмір заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 22.12.2024-100000558 від 22 грудня 2024 року становить 5 475 гривень, з яких: 2 500 гривень - основний борг, 2 975 гривень - проценти.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, те, що фактично отримані та використані відповідачкою ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки в користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості за договором у розмірі 5 475 гривень, оскільки позивач має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення суми кредитних коштів, відсотків.
Окрім того, враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, та вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1835,70 гривень (5 475*100 : 7 225), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (75,78 %).
Керуючись ст.ст. 512, 525, 526, 530, 625, 1046-1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 10, 76-82, 89, 141, 263-265, 268, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 , місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А,) заборгованість за Кредитним договором № 22.12.2024-100000558 від 22.12.2024 у розмірі 5 475 (п'ять тисяч чотириста сімдесят п'ять) гривень, що складається з тіла кредиту в розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень, процентів в розмірі 2 975 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) гривень, а також стягнути 1835 (одну тисячу вісімсот тридцять п'ять) гривень 70 копійок витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду через Чортківський районний суд протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: /підпис/
Згідно з оригіналом:
Рішення набрало законної сили «___» ________________ 2025 року.
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2484/25, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.
Суддя: Н. В. Яковець
Копію рішення видано «___»________________202__ року.
Секретар: