12.11.2025 Справа №607/20269/25 Провадження №1-кп/607/1922/2025
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025216060000113 від 02 серпня 2025 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чортків, Тернопільської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого виконавчим директором ТОВ «Авангард», несудимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
У невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше осені 2024 року у обвинуваченого ОСОБА_3 , який є директором - ТОВ «Компанія'Авангард» (код ЄДРПОУ 30622477), з основним видом діяльності згідно КВЕД: 01.11 «вирощування зернових культур (крім рису) бобових культур і насіння олійних культур», з метою здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку, виник умисел, спрямований на самовільне зайняття частини земельної ділянки із кадастровим номером 6110100000:18:001:
0006, площею 40,00 га із земель загального користування, цільове призначення - для розміщення об'єкту, призначеного для обслуговування потреб територіальної громади (облаштування кладовища).
Вказана земельна ділянка перебуває у комунальній власності Тернопільської міської ради (код ЄДРПОУ: 34334305, м. Тернопіль, вул. Листопадова,5) та на праві постійного користування знаходиться у Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба», Тернопільської міської ради (код ЄДРПОУ: 03353302, м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 27).
Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок
державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної республіки Крим, Радою міністрів Автономної республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів
приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки зі зміною її цільового призначення, формування нової земельної
ділянки(крім поділу та об'єднання).
Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які регламентують набуття і реалізацію права на землю.
Таким чином, нехтуючи вищевказаними вимогами земельного законодавства, у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше осені 2024 року, обвинувачений ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою отримання прибутку, в порушення вимог ст.ст. 125 та 126 Земельного кодексу України, без правовстановлюючих документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою (із відповідною державою реєстрацією згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), не оформлюючи передбачених законом дозвільних документів з власником землі та законним володільцем, за допомогою сільськогосподарської техніки засіяв частину земельної
ділянки сільськогосподарською культурою - ріпаком та вподальшому 01 серпня 2025 року за допомогою комбайну марки Claas Lexion 600 зібрав частину вказаного урожаю, чим здійснив самовільне зайняття частини земельної ділянки із кадастровим номером 6110100000:18:001:0006, що знаходиться у АДРЕСА_2 , а саме 21,0371 га її площі.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 здійснив самовільне зайняття земельної
ділянки, площею 21,0371 га комунальної форми власності, для розміщення об'єкту, призначеного для обслуговування потреб територіальної громади (облаштування кладовища), шляхом посіву та збору на ній сільськогосподарської культури - ріпаку, з метою отримання прибутку, чим порушив вимоги Земельного законодавства України та заподіяв шкоду Тернопільській міській раді у сумі 226 469,64 грн.
Вказаними діями, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 197-1 КК України - самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її власнику.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, визнав повністю та підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини, пояснив, що дійсно, будучи директором - ТОВ «Компанія'Авангард», з основним видом діяльності згідно КВЕД: 01.11 «вирощування зернових культур (крім рису) бобових культур і насіння олійних культур», осінню 2024 року, з метою отримання прибутку, без правовстановлюючих документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, не оформлюючи передбачених законом дозвільних документів з власником землі та законним володільцем, за допомогою сільськогосподарської техніки засіяв частину земельної ділянки, що знаходиться у м. Тернопіль, вул. Бригадна, 46, а саме 21,0371 га її площі сільськогосподарською культурою - ріпаком та вподальшому 01 серпня 2025 року зібрав частину вказаного урожаю, заподіявши шкоду Тернопільській міській раді у сумі 226 469,64 грн, яку відшкодував у повному обсязі. У вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати.
Представник потерпілого Тернопільської міської ради ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що шкода завдана кримінальним правопорушенням ОСОБА_3 відшкодована у повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_3 визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 197-1 КК України, тобто самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її власнику.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, особу винного, який раніше не судимий, його вік, сімейний стан та стан здоров'я, наявність постійного зареєстрованого місця проживання. Також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого та активне сприяння у вчиненні кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку (квитанція № 24 від 24.09.2025 Тернопільського РУ ТВБВ10019/063). Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
Суд приймає до уваги те, що покарання є заходом примусу, від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у межах санкції частини статті обвинувачення, а саме у виді штрафу, яке на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Головуючий суддяОСОБА_1