10.11.2025 Справа №607/21073/25 Провадження №3/607/7694/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Мостецька А.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відділенням поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області направлено в Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 463977 від 24.09.2025 вбачається, що 24.09.2025 о 14 год 40 хв на а/д Р-39 Броди-Тернопіль поблизу с. Мшанець Тернопільського району водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував транспортним засобом «Citroen Berlingo», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку зі згоди водія в лікаря нарколога КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, стан алкогольного сп'яніння підтверджується висновком лікаря нарколога № 418 від 24.09.2025 року, чим порушив п. 2.9(а) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи у його відсутності. Разом з тим, у попередньому судовому засіданні, призначеному на 13.10.2025, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнав та вказав, що 24.09.2025 на а/д Р-39 Броди-Тернопіль поблизу с. Мшанець Тернопільського району за його участі сталася дорожньо-транспортна пригода. Також зазначив, що після приїзду працівників поліції та спілкування з ним, останні не назвали йому причину, з якої прийшли до висновку, що останньому необхідно пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, хоча жодних ознак такого стану у нього не було. При цьому вказав, що без вагань погодився пройти такий огляд, оскільки алкоголю не вживав. Відтак був не згідний з результатом огляду та погодився проїхати у медичний заклад для проходження такого огляду. Незначний результат пройденого тесту на визначення стану алкогольного сп'яніння пояснив вжитими напередодні лікарськими засобами, які у складі містять етиловий спирт, проте за своїми властивостями не впливають на увагу та швидкість реакції.
Оглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносити у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Щодо об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то визначені склади об'єктивної сторони даного правопорушення, які полягають у: керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння; керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння; керуванні транспортним засобом в стані іншого сп'яніння; керуванні транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння; передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває під впливом таких лікарських препаратів; відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єкт вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спеціальний - водій, тобто особа, яка керувала транспортним засобом в стані сп'яніння або відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП можливе лише у випадку наявності всіх елементів складу адміністративного правопорушення.
Так, відповідно до ч.ч. 2, 3 та 4 статті 266 КупАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Частинами 5, 6 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особина стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому, слід зазначити, що питання, пов'язані із проведенням огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції регламентовані також у Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС/МОЗ від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735 від 09 листопада 2015 року), яка визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок № 1103), а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, які зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року(далі - Інструкція № 1395 від 07 листопада 2015 року).
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Аналогічна норма наведена і у п. 1 розділу Х Інструкції № 1395 від 07 листопада 2015 року, у якій вказано, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 3 Інструкції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння є наявність ознак алкогольного сп'яніння, визначених приписами п. 3 Інструкції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, які поліцейський повинен повідомити особі, яка керує транспортним засобом, для того щоб вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд відповідно до положень п. 2.5 ПДР України.
Крім того, відповідно до ч. 6 розділу І Інструкції № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
За ч. 7 розділу І Інструкції № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 8 розділу І Інструкції № 1452/735 у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
Таким чином, положеннями законодавства, що регулює порядок огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння встановлені підстави для проведення огляду в закладі охорони здоров'я, якими є:
незгода водія на проведення огляду поліцейським за допомогою спеціальних технічних засобів;
незгода водія з результатами огляду поліцейським за допомогою спеціальних технічних засобів;
настання ДТП, внаслідок якої є особи, що загинули або травмовані.
З досліджених судом відеозаписів з нагрудної камери працівника поліції, які долучені до матеріалів справи, вбачається, що 24.09.2025 о 17:19 год поліцейським повідомлено, що учасники дорожньо-транспортної пригоди виявили бажання пройти огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Alcotest Drager 6820». Так, результат огляду ОСОБА_1 становив 0,31‰. З результатом огляду останній не був згідний, при цьому зазначив що пив таблетки, алкоголю не вживав. Відтак погодився проїхати в медичний заклад КНП «ТОМЦСНЗ ТОР» для проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. Після чого ОСОБА_1 працівниками поліції був доставлений до медичного закладу, де проводився відповідний огляд, за результатами якого складений висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння та в подальшому протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 463977 від 24.09.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, як вбачається з долученого до матеріалів справи відеозапису із нагрудної камери працівника поліції, який досліджувався судом, працівник поліції на місці дорожньо-транспортної пригоди без травмованих запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, не повідомивши останньому жодної з ознак сп'яніння, як підстави для проведення такого огляду відповідно до п. 3 Інструкції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Водночас з матеріалів відеофіксації, долучених до справи, у водія ОСОБА_1 не вбачається зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння, в тому числі тих, які зазначені у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленні на огляд водія транспортного засобу на медичний огляд у КНП «ТОМЦНЗ» ТОР.
Крім того, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні наголошував на тому, що працівники поліції після спілкування з ним не назвали йому причину, з якої прийшли до висновку, що останньому необхідно пройти огляд на стан сп'яніння, хоча жодних ознак такого стану у нього не було. Вказав, що він без вагань погодився пройти такий огляд, оскільки алкоголю не вживав. Відтак був не згідний з результатом огляду та погодився проїхати у медичний заклад для проходження такого огляду. Незначний результат пройденого тесту на визначення стану алкогольного сп'яніння пояснив вжитими напередодні лікарськими засобами, які у складі містять етиловий спирт, проте за своїми властивостями не впливають на увагу та швидкість реакції.
Таким чином, суд зазначає, що вимога поліцейського до водія транспортного засобу про проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння має бути законною. Законність такої вимоги полягає у наявності у водія транспортного засобу ознак алкогольного сп'яніння, а в силу вимог КУпАП, наявність таких обставин підлягає доказуванню, у тому числі шляхом збирання доказів особами, уповноваженими на складання відповідних протоколів про адміністративні правопорушення.
За наведених обставин, суд дійшов до переконання про недотримання працівниками поліції порядку проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, який регламентовано вищенаведеними нормативно-правовими актами.
Зазначені обставини вказують на істотне порушення працівником поліції процедури проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, передбаченої ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що є підставою для закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Суд, що розглядає справу, не має повноважень уточнювати чи редагувати фабулу правопорушення, викладену уповноваженими особами у протоколі (зокрема, постанова Київського апеляційного суду від 12.04.2021 у справі №752/23552/20).
При складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП поліцейський не звільняється від обов'язку дотримуватись відповідного алгоритму дій (процедури) при проведенні огляду та оформленні його результатів.
Протокол про адміністративне правопорушення є одним із тих доказів, який у сукупності з іншими доказами по справі, дає підстави суду вважати винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності доведеною повністю і беззаперечною, за умови визнання таких доказів належними і допустимими.
З наведеного слідує, що відомості, які відображені у протоколі про адміністративне правопорушення повинні підтверджуватись долученими у встановленому законом порядку доказами, які відображають у своїй сукупності всю суть обставин інкримінованої протиправної поведінки правопорушника, що наведена у протоколі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, слід зазначити, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Таким чином, наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, не підтверджують проведення поліцейськими огляду водія на стан алкогольного сп'яніння відповідно до вимог Інструкції та ст. 266 КУпАП, що є підставою для висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак провадження по справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 130, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяА. А. Мостецька