Справа № 604/423/25
Провадження № 2/604/281/25
13 листопада 2025 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Сіянко В.М.,
за участю секретаря Феньо О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Підволочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям будинку,
14 квітня 2025 року до Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , інтереси якої представляв адвокат Грималюк Б.І. до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям будинку.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що йому на праві власності належить будинок АДРЕСА_1 . Вказує, що з листопада 2023 і до кінця січня 2024 року було проведено ремонт зазначеного будинку, виконання ремонту було доручено ОСОБА_2 . За твердженням позивача в ході проведеного капітального ремонту було повністю замінено систему водопостачання та водовідведення. Вподальшому, 13 червня 2024 року прорвало систему водопостачання, що призвело до затоплення першого поверху, опорядження стін, замокання підлоги меблів та обладнання приміщення. Посилається на доведеність вина відповідача в залитті квартири звітом №18/09-24 від18.09.2024року про проведення технічного обстеження частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , виконаного ТОВ «Технічна інвентаризація об'єктів нерухомості». За твердженням позивача, в результаті залиття будинку йому завдана матеріальна шкода в розмірі 52906,00грн,проведення технічного обстеження -7000,00грн, послуги правової допомоги - 10000,00грн.
Оскільки відповідач не бажає в добровільному порядку відшкодовувати завдану шкоду, позивачка просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду.
Ухвалою суду від 10 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
За результатами проведення підготовчого засідання 10 червня 2025 року, за участю представників сторін, судом постановлено ухвалу, відповідно до якої підготовче провадження у справі № 604/423/25 закрито та призначено справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям будинку до судового розгляду по суті на 14 годину 30 хвилин 03 липня 2025 року.
Судові засіданні призначені на 03.07.2025, 31.07.2025, 10.09.2025, 25.09.2025, 21.10.2025 судом були відкладені для забезпечення участі представників сторін у судовому засданні та для надання доказів на підтвердження своєї позиції.
Про дату та час проведення судового засідання з розгляду справи по суті призначеного на 13 листопада 2025 року повноважні представники позивача та відповідача повідомлені належним чином, про що свідчить долучені до матеріалів справи довідки про доставку судової повістки на електронну пошту сторін та у додатку «Viber».
У призначене судове засідання 13 листопада 2025 позивач, представник позивача та представник відповідача не прибули з невідомих суду причин.
Від позивача та представника позивача заяви про розгляд справи без їх участі до суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає що наявні достатні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Так, згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте, слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.
Суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).
У рішенні від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03, у справі "Цихановський проти України" ЄСПЛ зазначив ":…. саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні"
Згідно з вимогами Цивільного процесуального кодексу України судне зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року по справі № 310/12817/13 (провадження № 61-36375св18), від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21), від 28.10.2021 у справі № 465/6555/16-ц, від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21, від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22).
Частиною п'ятою статті 130 Цивільного процесуального України передбачено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05 квітня 2021 року у справі № 524/3347/18 (провадження № 61-641св21), від 26 квітня 2022 року у справі № 522/4104/16-ц (провадження № 61-4123св21) та від 04 травня 2022 року у справі № 398/457/20 (провадження № 61-1603св22).
У даному випадку, позивач та представник позивача, будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання, до суду не з'явились та заяв про розгляд справи за їх відсутності не подали.
За таких обставин справи, суд позбавлений можливості об'єктивно вирішити переданий на його розгляд спір у передбачений цивільним процесуальним законом строк, без з'ясування позиції позивача відносно поданого ним позову.
Матеріали цивільної справи свідчить про те, що позивач та представник позивача в судові засідання призначені на 13 листопада 2025 року не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, а саме довідки про доставку повідомлення.
При цьому, клопотань про розгляд справи за наявними у ній матеріалами позивачем та його представником до суду не подано.
Аналізуючи вказані вище норми права, суд вважає, що законодавець передбачив, що за умови двох поспіль неявок до суду позивача або його представника без поважних підстав як перший, так і другий раз незалежно від причин такої неявки, позовна заява залишається без розгляду.
Зважаючи на викладене, оскільки належним чином повідомлений позивач та його представник повторно не з'явилися в судове засідання, позов слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 223, 257 ЦПК України, суд
Позовну заяву за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям будинку - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України, відповідно до яких особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.
Суддя В.М. Сіянко