Справа № 594/880/25
12 листопада 2025 року м.Борщів
Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої-судді: Губіш О.А.
з участю :
секретаря Окулянко У.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», в особі представника Кузьменка Максима Віталійовича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ТОВ «Споживчий центр», в особі представника Кузьменка М.В., звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що у відповідності до умов кредитного договору №14.09.2024-100000084 від 14 вересня 2024 року позивач надав відповідачу кредит у розмірі 15000 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів, строком на 140 днів з фіксованою незмінною ставкою у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом. Посилається на те, відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 45750 грн, що складається з 15000 грн - заборгованості за тілом кредиту; 21000 грн - заборгованості за процентами, 2250 грн - заборгованості по комісії, 7500 грн - неустойка, а також просить стягнути понесені судові витрати.
Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 16 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали надіслати відзив на позовну заяву.
08 серпня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» представником відповідача - адвокатом Дейнюк М.П. подано відзив на позов, в якому зазначила, що ОСОБА_1 позов не визнає повністю, у зв'язку з чим просить у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. Зокрема, щодонедоведеності факту укладання кредитного договору та надання кредитних коштів зазначила, що позивач у позовній заяві стверджує, що між ОСОБА_1 та позивачем було укладено кредитний договір № 14.09.2024-100000084 від 14.09.2024, який було підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором.
Однак, з тексту наданої позивачем копії кредитного договору № 14.09.2024-100000084 від 14.09.2024 вбачається, що такий нібито підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора Е364.
Водночас, із тексту наданої копії паспорту споживчого кредиту вбачається, що такий нібито підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора А364.
При цьому, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту того, що під час укладення вказаного вище договору позики саме відповідач проходив ідентифікацію та верифікацію, й, зокрема, доказів на підтвердження того, який саме одноразовий ідентифікатор було присвоєно відповідачеві.
Зважаючи на зазначені розбіжності щодо даних одноразового ідентифікатора за допомогою якого відповідачем нібито було підписано кредитний договір, та беручи до уваги не надання позивачем доказів на підтвердження факту того, що під час укладення вказаного вище договору позики саме відповідач проходив ідентифікацію та верифікацію, є обґрунтовані сумніви щодо укладання вказаного вище договору саме відповідачем.
Водночас, відповідач заперечує факт укладання кредитного договору № 14.09.2024-100000084 від 14.09.2024 з позивачем та отримання кредитних коштів.
Отже, в матеріалах справи відсутні письмові докази на підтвердження факту укладання кредитного договору між позивачем та відповідачем, а відповідно є необґрунтованими твердження позивача, та такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях, стосовно факту укладання такого кредитного договору.
До того ж, надана позивачем копія довідки № 125-0807 від 08.07.2025 не є належним доказом на підтвердження факту надання відповідачеві кредитних коштів за нібито укладеним кредитним договором, оскільки в ній не визначено дати кредитного договору, анкетних даних особи якій надаються кредитні кошти, а також зважаючи на те, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що картка за № НОМЕР_1 , належить саме відповідачеві.
Вважає, що в матеріалах справи відсутні письмові докази на підтвердження факту надання відповідачеві кредитних коштів, а відповідно є необґрунтованими твердження позивача, та такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях, стосовно факту надання відповідачеві та користування ним кредитними коштами на підставі нібито укладеного кредитного договору.
Щодо відсутності у відповідача доказів на підтвердження того, що відповідач ніколи не був власником банківської картки № НОМЕР_1 та ніколи не користувався фінансовим номером телефону - НОМЕР_2 , зазначила, що відповідач ніколи не був власником банківської картки № НОМЕР_1 та ніколи не користувався фінансовим номером телефону - НОМЕР_2 , однак надати доказів цього станом нас сьогодні відповідач не має змоги.
Водночас, представником відповідача надіслано звернення до АТ «ПУМБ» стосовно надання інформації на підтвердження того, що відповідач ніколи не був власником банківської картки № НОМЕР_1 та ніколи не користувався фінансовим номером телефону - НОМЕР_2 .
Відповідно до даних отриманих за допомогою сервісу (https://psm7.com) визначення банку за номером картки, а саме за першими шістьома цифрами номера банківської картки (BIN) стало відомо, що банківська картка № НОМЕР_1 емітована АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (АТ «ПУМБ»).
При цьому зазначила, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом цієї справи складає 8000 грн, та складається із витрат на професійну правничу допомогу, докази чого будуть надані відповідачем згодом.
19 серпня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначив, що ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області 16.07.2025 було відкрито провадження по справі та було встановлено строк для надання відзиву на позовну заяву відповідачем - протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення цієї ухвали. Відповідно до реєстраційної картки вхідного документу в системі ЄСІТС, дана ухвала була надіслана 16.07.2025, в той час як відзив було надіслано 08.08.2025, тобто через 24 днів, з дня надходження ухвали. Окрім того, відповідачем не було вчинено жодних процесуальних дій, передбачених статтею 127 ЦПК України, для поновлення пропущених строків, передбачених ухвалою суду та не надано жодного обгрунтування пропущення процесуального строку стороною відповідача. Враховуючи вищевикладене, відповідачем не було дотримано процесуальних строків
Щодо ідентифікації відповідача під час укладання договору зазначив, що відповідачем під час укладення кредитного договору, відповідно до п. 16 Заявки договору було проведено ідентифікацію через систему BankID. При проходженні автентифікації (введенні пароля до інтернет-банкінгу, обраного відповідачем та підтвердження надання даних через систему BankID від абонента-ідентифікатора позивачу), було встановлено особу відповідача шляхом отримання відповідних даних.
Щодо укладання кредитного договору, зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір шляхом: 1) отримання/ознайомлення відповідача з Пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) від 14.09.2024; 2) подання відповідачем Заявки кредитного договору № 14.09.2024-100000084 (кредитної лінії) від 14.09.2024; 3) надсилання відповідачем Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №14.09.2024-100000084 (кредитної лінії) від 14.09.2024. Таким чином, було укладено Кредитний договір №14.09.2024-100000084 від 14.09.2024 у електронній формі, що відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової.
Щодо підписання договору та ідентифікації, зазначив, що стороною позивача (Кредитодавця) документи, що складають Кредитний договір підписувались електронним підписом. Стороною відповідача документи, що складають Кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смс-повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий - 0989176645. Саме його було використано відповідачем для підписання Кредитного договору - 14.09.2024. При цьому зазначив, що без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений. Відтак, відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами. Вказані обставини відповідач не спростував належними та допустимими доказами.
Також, підписуючи Оферту Відповідач Підтвердив той факт, що розуміє умови на яких укладається договір : "Я розумію, що підписую та укладаю кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код з смс-повідомлення): Для підписання та укладання договору введіть код з смс - повідомлення, яке було відправлене на Ваш фінансовий номер 0989176645 E364"
У відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), відповідачем вкотре було підтверджено розуміння та чіткість умов укладання даного договору : "Я розумію, що підписую та укладаю кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код з смс повідомлення): Для підписання та укладання договору введіть код з смс - повідомлення, яке було відправлене на Ваш фінансовий номер 0989176645 E364"
Тобто, відповідач підтвердив факт ознайомлення зі змістом кредитного договору та погодився на відповідні умови кредитування. Також, відповідачем не було надано відомостей щодо оскарження умов кредитного договору у судовому порядку.
Щодо видачі коштів відповідачу зазначив, що видача кредитних коштів відповідачу підтверджується Квитанція №509229073 від 14.09.2024, яка є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», а відтак - належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу. Отже, позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідача, номер якого зазначено ним у кредитному договорі (заявці), за допомогою інтернет еквайрингу - Liqpay, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів, чим позивач виконав свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі.
До суду було надано електронні докази в паперовій формі (роздруківка тексту заявки кредитного договору №14.09.2024-100000084, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцент) кредитного договору №14.09.2024-100000084), підписані одноразовим ідентифікатором «E364», які містять номер особистого електронного платіжного засобу відповідача, а саме: 5167-61XX-XXXX-3957. Таким чином, електронний платіжний засіб відповідач зазначав самостійно в системі, інша інформація щодо рахунку відповідача у позивача відсутня, оскільки зазначена інформація є банківською таємницею якою володіє виключно Банк-емітент картки.
При цьому наголошує, що зазначаючи у відзиві про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, представник відповідача не надав до суду виписки по рахунках відповідача в банківських установах, у тому числі по рахунку 5167-61XX-XXXX-3957, який відповідач зазначив в договорі, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів, наданих стороною позивача, хоча такий обов'язок передбачений статтею 81 ЦПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
TOB «Споживчий центр» виконало свої зобов'язання за кредитним договором № 14.09.2024-100000084 від 14.09.2024 в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, та вважає безпідставними доводи відзиву про ненадання позивачем виписки по рахунку, як первинного бухгалтерського документу.
Щодо розміру витрат на правничу допомогу зазначив, що витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн є необґрунтованими та значно завищеними, непропорційними до предмета та ціни позову.
Крім цього, представник відповідача зазначив, що враховуючи позицію відповідача, а також необхідність формування та отримання від контрагентів додаткових доказів - довідки ТОВ «СМ УНІВЕРСАЛ», Log File, які не міг подати разом із позовною заявою, просив поновити позивачу строк для подання доказів та прийняти їх.
Враховуючи вище наведене, представник позивача просив позов задовольнити, відзив на позов залишити без розгляду та витребувати в АТ «ПУМБ» інформацію, чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 та інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_3 за 14.09.2025.
19 вересня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» представником відповідача подано додаткові пояснення, в яких зазначила, що відповідачем відзив на позовну заяву подано із дотриманням процесуального строку визначеного ухвалою суду про відкриття провадження у цій справі.
Щодо протиправного долучення позивачем письмових доказів після відкриття провадження у справі, зазначила, що до відповіді на відзив на позовну заяву позивачем додано нові письмові докази, а саме: 1) копію довідки № 1208/25-1 від 12.08.2025 щодо факту надсилання на номер абонента НОМЕР_4 СМС - на 1 аркуші; 2) копію довідки «Візуальної форми послідовності дій учасників електронної комерції (кредитора та позичальника), щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі* Кредитний договір № 14.09.2024-100000084 від 14.09.2024», Log File, що підписана посадовою особо позивача - на 1 аркуші.
Водночас, позивач повинен був зазначити у позовній заяві перелік доказів, які останній не має змоги надати суду разом із позовною заявою за наявності таких. А також позивач повинен був подати до суду вказані вище письмові докази, виключно разом з поданням позовної заяви, а у разі не можливості їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від позивача, повинен обґрунтувати таку неможливість.
Водночас, у позовній заяві позивачем не зазначено про неможливість з певних причин надати суду вказані вище письмові докази з певних причин. До того ж, у відповіді на відзив на позовну заяву позивачем не зазначено жодної поважної причини щодо неможливості подання вказаних вище письмових доказів разом із поданням позовної заяви.
Посилання позивача необхідність формування та отримання від контрагентів додаткових доказів (довідки ТОВ «СМ УНІВЕРСАЛ», Log File) є неповажною причиною пропуску строку на подання доказів, оскільки Log File - Візуальної форми послідовності дій учасників електронної комерції (кредитора та позичальника), щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі*Кредитний договір № 14.09.2024-100000084 від 14.09.2024», Log File, підписано посадовою особо позивача. До того ж, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження певних перешкод в отриманні таких доказів у контрагентів та самого фату звернення з проханням надати такі докази.
Щодо відсутності правових підстав для витребування доказів в АТ «ПУМБ», зазначила, що у відповіді на відзив на позовну заяву позивачем заявлено клопотання про витребування від АТ «ПУМБ» 1) інформацію чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ); 2) інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_5 за 14.09.2024.
Водночас, позивач не вказував у позовній заяві про не можливість подати суду певні письмові докази. До того ж, позивачем взагалі не наведено причини неможливості заявити клопотання про витребування письмових доказів у визначений законом строк, разом із поданням позовної заяви до суду.
Із даних довідки, доданої позивачем до позовної заяви, виданої ТОВ УНІВЕРСАЛЬНІ
ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 125-0807 від 08.07.2025 на ім'я позивача, вбачається, що «Між нашими підприємствами укладено договір на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 14.09.2024 01:08:44 на суму 15000,00 (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) грн., номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 509229073, призначення платежу: Видача за договором кредиту №14.09.2024-100000084.
Однак, АТ «ПУМБ» у відповідь на адвокатський запит листом від 13.08.2025 № KHO -56.3.2/70509 повідомив, що «за результатом перевірки встановлено, що емітентом і власником картки з BIN № НОМЕР_7 є ПуАТ «КБ «Акордбанк».
З огляду на викладене, відсутні правові підстави для витребування доказів у АТ «ПУМБ», у зв'язку з чим просила відмовити у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів від АТ «ПУМБ».
Водночас зазначила, що нею було надіслано на електронну адресу ПуАТ «КБ «Акордбанк» запит з проханням надати інформацію стосовно того: 1) чи емітувалася на ім'я ОСОБА_2 банківська карта за № НОМЕР_1 ; 2) чи є номер телефону НОМЕР_4 фінансовим номером телефону ОСОБА_1 , який зазначений в анкетних даних ОСОБА_1 .
Станом на день подання пояснень ПуАТ «КБ «Акордбанк» не надало відповідь на адвокатський запит від 13.08.2025. До того ж, відповідач намагався самостійно отримати необхідну інформацію відносно того, що останній не є власником банківської карти за № НОМЕР_1 та власником фінансового номеру телефону НОМЕР_4 у відділенні ПуАТ «КБ «Акордбанк» у м. Кам'янець-Подільський. Однак, останньому усно було відмовлено у наданні такої інформації.
Щодо безпідставності посилання представника позивача на завищення витрат на правничу допомогу зазначила, що позивачем заявлено безпідставний позов до відповідача щодо стягнення істотної суми боргу у розмірі 45750,00 грн за кредитним договором який відповідач не укладав та відповідно не отримував кредитні кошти від позивача. При цьому, такий безпідставний позов було заявлено позивачем до відповідача, виключно у зв'язку з тим, що наявна онлайн система кредитування позивача допускає шахрайське використання чужих анкетних даних та протиправне отримання кредитних коштів шахраями, що свідчить про недосконалість системи ідентифікації особи-позичальника позивачем, та як наслідок пред'явлення таких безпідставних позовних заяв.
Вважає, що твердження позивача про істотне завищення розміру витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими, а також зважаючи на те, що позивач допускає можливість шахраям користуватися чужими персональними даними, справедливим є стягнення з позивача на користь відповідача понесених витрат на правничу допомогу у повному розмірі.
Крім того, просила не приймати до розгляду письмові докази подані позивачем з порушенням процесуального строку, а також витребувати у ПУАТ «КБ «АКОРДБАНК» (інформацію: 1) чи емітувалася на ім'я ОСОБА_1 банківська карта за № НОМЕР_1 ; 2) чи є номер телефону НОМЕР_4 фінансовим номером телефону ОСОБА_1 , який зазначений в анкетних даних ОСОБА_1 . Відмовити повністю у задоволені позову та стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.
29 вересня 2025 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та представника відповідача про витребування доказів. Витребувано від Акціонерного товариства "ПУМБ: інформацію, чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_3 на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ); інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_8 з 14 вересня 2024 року. Від ПУАТ «КБ «АКОРДБАНК» (код ЄДРПОУ 35960913, адреса: 04136, м. Київ, вул. Стеценко, 6): інформацію, чи емітувалася на ім'я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ) банківська карта за № НОМЕР_1 ; інформацію, чи є номер телефону НОМЕР_4 фінансовим номером телефону ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ) який зазначений в анкетних даних ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ).
13 жовтня 2025 року на адресу суду від ПуАТ «КБ «Акордбанк», на виконання ухвали суду надійшов інформаційний лист № 6520-2025-011203 від 06.10.2025, з якого слідує, що банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 не емітувалася. Інформація щодо фінансового номеру телефону ОСОБА_1 в Банку відсутня.
28 жовтня 2025 року на адресу суду від АТ «ПУМБ», на виконання ухвали суду надійшов інформаційний лист № КНО-07,8,5/1418БТ від 21.10.2025, з якого слідує, що емітентом і власником карток НОМЕР_9 є ПуАТ «КБ «Акордбанк».
За таких обставин, суд, дослідивши письмові матеріали справи, письмові доводи сторін, з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 14 вересня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 14.09.2024-100000084 шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, що є невід'ємною частиною договору, які підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е364.
Відповідно до п.2.2 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на веб-сайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на веб-сайті кредитодавця; заявка сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
За цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (п. 3.1 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти)).
Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах, які встановлюються у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти (п.3.3 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти)).
Відповідно до п.4.1 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5167-61XX-XXXX-3957.
Відповідно до п.п. 1-4 заявки, позичальнику 14.09.2024 надається кредит у розмірі 15000 грн строком на 140 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 31.01.2025.
Згідно пунктів 5-7 продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Продовження (лонгація, пролонгація) строку договору не передбачена. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Кредитодавець також інформує Позичальника про зміну строку повернення Кредиту шляхом відправлення повідомлення в особистий кабінет Позичальника на вебсайті Кредитодавця, який є створеним на момент укладення даного кредитного договору або створюється Позичальнику при укладенні ним даного договору, та є обраним за згодою з Позичальником каналом для комунікації, для відправлення повідомлень про зміну строку повернення Кредиту та строку виплати кредиту. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія", економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 15% від суми Кредиту та дорівнює 2250 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Відповідно до п.14 заявки, ОРРПС (орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом становить 6469.13% . Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 32309, 68 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 17309, 68 грн.
Відповідно до п. 15. Неустойка: 150 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно п.16 розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України становить 365 % річних, які нараховуються від простроченої Позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України встановлюється законом.
Позивач також посилається на те, що 14 вересня 2024 року відповідач акцептував пропозицію про укладення кредитного договору № 14.09.2024-100000084 від 14.09.2024 (кредитної лінії), з якою попередньо уважно ознайомився, про що свідчить його електронний підпис Е364, проставлений у відповіді позичальника про прийняття пропозиції кредитного договору (кредитної лінії) № 14.09.2024-100000084 від 14.09.2024.
На підтвердження виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, а саме видачу коштів за таким, позивач надав довідку про проведення відповідної транзакції в системі ТОВ Універсальні платіжні рішення» № 125-0807 від 08.07.2025, 14.09.2024 о 01:08:44, згідно договору кредиту №14.09.2024-100000084, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 в сумі 15000 грн, номер транзакції в системі іPay.ua - 509229073.
Позивач у позовній заяві зазначає, що станом на день подання позовної заяви утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 45750 грн, яку просить стягнути з відповідача.
Поряд з тим судом встановлено, що відповідач категорично заперечує, щодо укладення вищевказаного кредитного договору та отримання ним кредитних коштів.
У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За положенням статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтями 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний кредитний договір укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до частини першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до статті 640 ЦК України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно статті 642 ЦК України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Суд, досліджуючи кредитний договір №14.09.2024-100000084 від 14.09.2024 враховує, що такий укладався в електронній формі шляхом накладення електронного підпису позичальника одноразовим ідентифікатором.
Позивач посилається на те, що відповідач використовував номер мобільного телефону НОМЕР_4 , який особисто вказав у кредитному договорі №14.09.2024-100000084 від 14.09.2024, та на який йому було направлено електронне повідомлення (SMS) з одноразовим ідентифікатором Е364, при введенні якого відповідач підтвердив прийняття умов договору.
Разом з тим матеріали справи не містять доказів, що під час укладення кредитного договору ОСОБА_1 проходив верифікацію та що останній користувався вищевказаним номером телефону, оскільки при оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту, інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Суд зважає на те, що відповідач ОСОБА_1 категорично заперечує, що укладав вищевказаний кредитний договір та отримання ним кредитних коштів, а також належність йому банківської картки, вказаної ніби то ним при укладенні кредитного договору №5167-61XX-XXXX-3957.
Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року за клопотанням представника позивача та представника відповідача, було витребувано від Акціонерного товариства «ПУМБ»: інформацію, чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_3 на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ); інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_8 з 14 вересня 2024 року. Від ПУАТ «КБ «АКОРДБАНК» (код ЄДРПОУ 35960913, адреса: 04136, м. Київ, вул. Стеценко, 6): інформацію, чи емітувалася на ім'я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ) банківська карта за № НОМЕР_1 ; інформацію, чи є номер телефону НОМЕР_4 фінансовим номером телефону ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ) який зазначений в анкетних даних ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ).
13 жовтня 2025 року на адресу суду від ПуАТ «КБ «Акордбанк», на виконання ухвали суду надійшов інформаційний лист № 6520-2025-011203 від 06.10.2025, з якого слідує, що банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 не емітувалася. Інформація щодо фінансового номеру телефону ОСОБА_1 в Банку відсутня.
28 жовтня 2025 року на адресу суду від АТ «ПУМБ», на виконання ухвали суду надійшов інформаційний лист № КНО-07,8,5/1418БТ від 21.10.2025, з якого слідує, що емітентом і власником карток НОМЕР_9 є ПуАТ «КБ «Акордбанк».
Беручи до уваги наведене та дослідивши кредитний договір, суд встановив, що договір не підписувався відповідачем, а матеріали справи не містять і доказів того, що кредитодавцем виконані умови кредитного договору та надано саме позичальнику - відповідачу ОСОБА_1 кредит, оскільки платіжна картка, на яку перераховані кошти, йому не належить.
Таким чином, виходячи із вищевказаних положень та встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що кредитний договір № 14.09.2024-100000084 від 14.09.2024 між сторонами не укладався, а тому взаємні права і обов'язки у сторін не виникали й відповідно ОСОБА_1 не є зобов'язаною особою перед ТОВ «Споживчий центр» за цим кредитним договором, відтак позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволенню не підлягають.
Доводи сторони позивача про те, що спірний кредитний договір був укладений ОСОБА_1 та підписано електронним підписом позичальника, суд відхиляє, оскільки матеріалами справи вказане не підтверджено та категорично заперечується відповідачем.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частинами першою-другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд покладає на позивача.
Разом з тим, відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Представник відповідача у відзиві зазначила, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом цієї справи складає 8000 грн, та складається із витрат на професійну правничу допомогу, докази чого будуть надані відповідачем згодом.
У своїх додаткових поясненнях, представник відповідача зазначила, що розмір гонорару попередньо обумовлений з відповідачем та заявлений у відзиві на позовну заяву як орієнтовні судові витрати відповідача у цій справі, було збільшено шляхом укладання з відповідачем додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги, у зв'язку зі збільшенням обсягу роботи.
Крім того, у клопотання про доручення доказів, просила приєднати до матеріалів справи понесені відповідачем витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн, долучивши до такої копію акту від 17.10.2025 про надання правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги від 30.07.2025, додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги від 30.07.2025, договір про надання правничої допомоги від 30.07.2025.
Відтак, судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу становлять 10000,00 грн, та підтверджуються: договором про надання правничої допомоги від 30.07.2025; додатковою угодою №1 до договору про надання правничої допомоги від 30.07.2025, актом від 17.10.2025 про надання правничої допомоги до Договору про надання правової допомоги від 30.07.2025; свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордером.
З огляду на умови договору про надання правової допомоги, суд дійшов висновку, що в даній справі витрати на правову допомогу в сумі 10000, 00 гривень є реальними, обґрунтованим, підтвердженими матеріалами справи.
На підставі ст.ст. 509, 526, 553, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», в особі представника Кузьменка Максима Віталійовича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в користь відповідача понесені витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 10000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Суддя: