Вирок від 12.11.2025 по справі 592/17352/25

Справа № 592/17352/25

Провадження № 1-кп/592/1136/25

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2025 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми кримінальне провадження № 12025200480002362, відомості за яким 12.09.2025 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який працює на посаді слюсаря-сантехніка товариства з обмеженою відповідальністю “Сумипрестиж» (зі слів) , який має вищу технічну освіту (зі слів), неодруженого, громадянина України, українця, раніше несудимого, військовозобов'язаного, РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого: адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого: ОСОБА_3 ,

потерпілого: ОСОБА_6 , -

ВСТАНОВИВ:

12.09.2025 близько 19:00, керуючи мотоциклом “Honda» , реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Роменська в напрямку вул. В'ячеслава Чорновола (колишня назва вул. Калініна) в районі буд. 90 в м. Суми, ОСОБА_3 знехтував безпекою дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, перевищив дозволену швидкість руху транспорту в населеному пункті, не зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом для того, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, що призвело до наїзду на пішохода ОСОБА_6 , який переходив проїжджу частину по нерегульованому пішохідному переходу справа наліво відносно напрямку руху мотоцикла. Внаслідок дорожньо-транспортної події потерпілому ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження у виді лівобічної субдуральної гематоми лобно-тім'яно-скроневої ділянки, субдурального крововиливу лобно-тім'яної ділянки праворуч, лінійного перелому потиличної кістки з переходом на основу черепа, відкритого перелому верхньої третини кісток лівої гомілки, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1723 від 22.10.2025, проведеної в державній спеціалізованій установі “Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» , кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження. Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 345/339 від 24.10.2025, водій ОСОБА_3 , при керуванні мотоциклом “Honda» , реєстраційний номер НОМЕР_2 , порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, передбачені пунктами: 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. 18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Порушення п. п. 12.4. , 18.1. Правил дорожнього руху, допущені водієм ОСОБА_3 , знаходяться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події. Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні дій, які виразились у порушенні ним правил безпеки дорожнього руху, передбачених п. п. 12.4, 18.1. Правил дорожнього руху, при керуванні ним 12.09.2025 мотоциклом “Honda» , реєстраційний номер НОМЕР_2 , на вул. Роменська в м. Суми, що призвело до наїзду керованого ним транспорту на пішохода ОСОБА_6 та заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю та пояснив суду про те, що у вчиненому він щиро кається. Також обвинувачений ОСОБА_3 пояснив суду про те, що 12.09.2025 він дійсно вчинив необережне кримінальне правопорушення, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження. Він просив суд суворо його не карати та позбавляти права керувати транспортними засобами із застосуванням ст. 75 КК України.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, його вина у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, повністю підтверджується сукупністю доказів, які є наявними в кримінальному провадженні, а обвинувачення визнається судом доведеним в законному порядку.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчинених кримінальних правопорушень та не заперечували проти скороченого судового розгляду, відтак, у суворій відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, суд з'ясував, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи “Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, ст. 349 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Зіставивши ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і встановлені судом ознаки злочинного діяння, вчиненого ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про те, що вони відповідають один одному. Таким чином, суд визнає доведеним обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а, отже, його злочинні дії необхідно кваліфікувати як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження.

При цьому суд керувався принципом “поза розумним сумнівом» , зміст якого сформульований в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі “Кобець проти України» . Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення (zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_320) .

Згідно ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 , згідно ч. 5 ст. 12 КК України, відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Крім того, суд бере до уваги положення абз. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 (із змінами, внесеними згідно з Постановами Верховного Суду № 18 від 10.12.2004, № 8 від 12.06.2009, № 11 від 06.11.2009) , згідно якому, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень) , склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку) , його матеріальний стан, тощо (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03#Text) .

Як особа обвинувачений ОСОБА_3 характеризується наступним чином.

Є особою молодого віку (а. п. 1, 31) .

Має постійне місце реєстрації проживання та місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а. п. 1) .

Має вищу технічну освіту (за слів) (а. п. 1) .

Є неодруженою особою (а. п. 1) .

Працює на посаді слюсаря-сантехніка товариства з обмеженою відповідальністю “Сумипрестиж» (зі слів) (а. п. 1) .

Має реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_1 (а. п. 1, 31) .

Згідно довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4/2199 від 27.09.2025 згідно облікових даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів АІКС “Оберіг» , військовозобов'язаний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець: АДРЕСА_2 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 28.07.2014. На військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не призивався. Підлягає призову на військову службу під час мобілізації, потребує доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. п. 33) .

Раніше до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не притягувався (а. п. 34) .

Згідно довідці комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради “Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» № 01-17/01/2323 від 06.10.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , під медичним наглядом у лікарів-наркологів комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради “Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» не перебуває (а. п. 35) .

Згідно довідці комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради “Обласна клінічна спеціалізована лікарня» № в/к 1523п/01-11 від 26.09.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований/проживає за адресою: АДРЕСА_2 , під динамічним спостереженням у лікаря-психіатра не перебуває (а. п. 36) .

Раніше несудимий та до кримінальної відповідальності не притягувався (а. п. 1, 37) .

Згідно ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Крім того, суд бере до уваги положення п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 (із змінами, внесеними згідно з Постановами Верховного Суду № 18 від 10.12.2004, № 8 від 12.06.2009, № 11 від 06.11.2009) , згідно якому, виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03#Text) .

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд вважає: - щире каяття (а. п. 2) ; - активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень (а. п. 2) ; - добровільне відшкодування завданого збитку (а. п. 29) ; - вчинення кримінального правопорушення вперше (а. п. 1, 37) ; - молодий вік винного у вчиненні кримінального правопорушення (а. п. 1, 31) ; - повне визнання винною особою своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення (а. п. 2) .

Крім того, враховуючи, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, мають бути суворо додержані вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за можливе взяти до уваги наступне.

Можливість врахування обставини, яка пом'якшує покарання винної особи, - щире каяття обґрунтовується тим, що таке каяття є добровільним, таким, що базується на внутрішньому переконанні особи. Щире каяття ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки та характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, висловленні жалю з приводу вчиненого, бажанням виправити ситуацію, що склалася, а також готовністю підлягати кримінальній відповідальності. Визнання вини під тиском зібраних у справі доказів не свідчить про щире каяття винного у вчиненні кримінального правопорушення.

Можливість врахування обставини, яка пом'якшує покарання винної особи, - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що таке сприяння є добровільним, тобто таким, що базується на внутрішньому переконанні особи. Сприяння розкриттю кримінального правопорушення здійснюється добровільно у будь-якій формі: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів, надання доказів, іншої інформації про свою протиправну діяльність та/або про таку діяльність інших осіб. Таке сприяння має бути активним, тобто певною мірою ініціативним та енергійним.

Можливість врахування обставини, яка пом'якшує покарання винної особи, - добровільне відшкодування завданого збитку обґрунтовується тим, що це вчинюється за власною волею та переконанням особою, яка вчинила кримінальне правопорушення, або за її дорученням (ініціатива може виходити і від інших осіб, наприклад, родичів, потерпілого) чи на її прохання іншими особами, після вчинення кримінального правопорушення, але до постановлення обвинувального вироку суду, шляхом активних дій, направлених на відшкодування завданого кримінальним правопорушенням збитку або усунення заподіяної шкоди, задоволення обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб. Позитивна посткримінальна поведінка особи, направлена на усунення негативних наслідків кримінального правопорушення, створює підстави для поблажливого ставлення до цієї особи з боку суду і, відповідно, для пом'якшення покарання.

Можливість врахування обставини, яка пом'якшує покарання винної особи, - вчинення винною особою кримінального правопорушення вперше при призначенні покарання обґрунтовується тим, що це може свідчити про відсутність у винної особи стійких злочинних навичок, і, відповідно, про меншу суспільну небезпеку цієї особи. Крім того, суд враховує положення абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 (із змінами і доповненнями) , згідно якому судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які вперше вчинили кримінальне правопорушення.

Можливість врахування обставини, яка пом'якшує покарання винної особи, - молодий вік винного у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що молодий вік винного межує з віком неповнолітньої, що може свідчити про відсутність у винної особи стійких злочинних навичок, і, відповідно, про меншу суспільну небезпеку цієї особи.

Можливість врахування обставини, яка пом'якшує покарання винної особи, - повне визнання особою своєї вини у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення до себе, оскільки вона щиро каючись у вчиненні злочину, викладає всі обставини вчиненого, що сприяє встановленню істини по справі, тобто розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України, судом встановлено не було (а. п. 2) .

Крім того, суд бере до уваги положення абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 (із змінами, внесеними згідно з Постановами Верховного Суду № 18 від 10.12.2004, № 8 від 12.06.2009, № 11 від 06.11.2009) , із змісту якого вбачається, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Отже, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, враховуючи наявність шести обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, згідно ст. 66 КК України, переслідуючи мету забезпечення пропорційності соціально виправданих цілей покарання, реалізуючи принцип справедливості покарання, беручи до уваги думку прокурора ОСОБА_4 , думку обвинуваченого ОСОБА_3 , думку захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 , думку потерпілого ОСОБА_6 , висловлену в його письмовій заяві (а. п. 29) , суд дійшов висновку про доцільність, можливість та необхідність призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. Строк позбавлення волі суд визначає залежно від тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, з урахуванням наявності шести обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України.

Крім того, суд дійшов висновку про те, що обвинуваченого ОСОБА_3 слід звільнити від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Суд вважає, що призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі волі з випробуванням із встановленням іспитового строку, без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, передбаченого законом, ухвалюється з дотриманням основного змісту прав та свобод людини, є справедливим за принципом пропорційності, цілком достатнім для подальшого виправлення обвинуваченого та попередження вчиненням ним нових кримінальних правопорушень.

Будь-який запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не слід обирати (а. п. 2, 8) .

Крім того, суд бере до уваги наступне.

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.09.2025 у справі № 592/14955/25, провадження № 1-кс/592/6186/25 клопотання слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному 12.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025200480002362, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, було задоволено. Було ухвалено накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: - мотоцикл “Honda» , реєстраційний номер НОМЕР_3 ; - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 24.06.2025, які належать ОСОБА_8 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , користувач ОСОБА_3 . Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні ухвали в той же строк з моменту отримання копії ухвали слідчого судді. Ухвала підлягає негайному виконанню. Ухвала набрала законної сили 22.09.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/130277046) (а. п. 6-8, 39) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.10.2025 у справі № 592/8984/24, провадження № 1-кп/592/477/24 клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту з майна, було задоволено частково. Було ухвалено скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.09.2025 у справі № 592/14955/25, провадження № 1-кс/592/6186/25 у кримінальному провадженні № 12025200480002362 від 12.09.2025, на мотоцикл “Honda» , реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 24.06.2025, які належать ОСОБА_8 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , користувач ОСОБА_3 , в частині заборони розпорядження та користування цим майном. Копію ухвали було постановлено направити учасникам провадження. Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набрала законної сили 17.10.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/131088397) (а. п. 6-8, 40) .

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що слід повністю скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.09.2025 у справі № 592/14955/25, провадження № 1-кс/592/6186/25, на тимчасово вилучене майно, а саме: - мотоцикл “Honda» , реєстраційний номер НОМЕР_3 ; - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 24.06.2025, які належать ОСОБА_8 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , користувач ОСОБА_3 , на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.

Потерпілим ОСОБА_6 до ОСОБА_3 цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ані під час досудового розслідування, ані до початку судового розгляду справи по суті пред'явлений не був (а. п. 3, 29) .

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України (а. п. 6, 7, 38) .

Документально підтверджені процесуальні витрати у кримінальному провадження відсутні (а. п. 3, 6, 7) .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, 615 КПК України; ст. ст. 11, 12, 50-52, 63, 65, 66, 75, 76, 286 КК України, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Будь-який запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирати.

Скасувати повністю арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.09.2025 у справі № 592/14955/25, провадження № 1-кс/592/6186/25, на тимчасово вилучене майно, а саме: - мотоцикл “Honda» , реєстраційний номер НОМЕР_3 ; - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 24.06.2025, які належать ОСОБА_8 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , користувач ОСОБА_3 , на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.

Речові докази, а саме: - мотоцикл “Honda» , реєстраційний номер НОМЕР_3 ; - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 24.06.2025, які належать ОСОБА_8 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , користувач ОСОБА_3 , - вважати повернутими.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Ковпаківський районний суд м. Суми, який постановив вирок.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_9

Попередній документ
131766554
Наступний документ
131766556
Інформація про рішення:
№ рішення: 131766555
№ справи: 592/17352/25
Дата рішення: 12.11.2025
Дата публікації: 17.11.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ковпаківський районний суд м. Суми
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (15.12.2025)
Дата надходження: 24.10.2025
Розклад засідань:
31.10.2025 11:30 Ковпаківський районний суд м.Сум
12.11.2025 11:30 Ковпаківський районний суд м.Сум