Справа № 592/17588/25
Провадження № 3/592/3735/25
12 листопада 2025 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Бичков Ігор Геннадійович, за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Пєхтєрєва Д.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 , -
26.10.2025 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 494141 інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Тертичною Катериною Сергіївною. У вказаному протоколі зазначено про те, що 25.10.2025 року о 23:57:00 в м. Суми, вул. Дмитра Бортнянського, 75, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Transporter реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров'я КНП СОР «ОКМЦСНЗ» водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а. п. 1) .
06.11.2025 року від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Пєхтєрєва Д.В., до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми надійшли заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, із змісту яких вбачається, що свою вину ОСОБА_1 не визнає повністю, у матеріалах справи відсутні докази, які б доводили вину ОСОБА_1 , а тому справа підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення з наступних підстав. У матеріалах справи відсутні докази (правові підстави), які б надавали законне право працівникам поліції зупиняти ОСОБА_1 . На відео, яке долучено поліцейськими до матеріалів справи вбачається, що поліцейський зазначає підставу зупинки порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху - перетин суцільної лінії, але протокол про вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення поліція не складала, такий прокол про адміністративне правопорушення у матеріалах справ відсутній. Тобто на відео зафіксовано як поліцейський вигадав неіснуюче правопорушення та створив штучні підстави для незаконної зупинки ТЗ, яким керував ОСОБА_1 . За таких підстав, поліцейські не надали суду докази законної зупинки ТЗ, яким керував ОСОБА_1 . Оскільки ОСОБА_1 був незаконно зупинений працівникам поліції, то й відповідно працівники поліції не мали права проводити його огляд на стан сп'яніння. Під час складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення грубо порушено процедуру встановлення складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Під час з'ясування особи водія працівниками патрульної поліції встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем. З відео , яке надане поліцейськими чітко вбачається наданими працівниками патрульної поліції відеозаписами з нагрудного відеореєстратора, що поліцейським стало відомо про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та керував ТЗ, який належить військовій частини НОМЕР_3 про що зроблено запис у протоколі про адміністративне правопорушення. Як вбачається з відео, поліцейська дізнавшись, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та керував ТЗ, який належить військовій частині вагається та пропонує ОСОБА_1 по «нормальному» вирішити питання або викликати військову службу правопорядку або, щоб протокол складала поліція. Тобто поліцейська не виконувала вимоги закону, а надала ОСОБА_1 право вирішувати хто буде складати протокол поліція чи ВСП, що є незаконним. ОСОБА_1 є військовослужбовцем, має військове звання майор, перебуває на посаді головного спеціаліста відділу зв'язку та кібербезпеки військової частини штабу військової частини НОМЕР_4 . У період часу з 16.08.2025 року по 02.11.2025 року брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи у Сумській області, що підтверджується довідкою. Під час незаконної зупинки працівниками поліції керував транспортним засобом, який належить військовій частині, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію та виконував службові обов'язки в момент складання протоколу, що підтверджується дорожнім листом. Статтею 255 КУпАП передбачено право працівників Національної поліції складати стосовно військовослужбовців протоколи про вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст. 130 КУпАП, у т.ч. за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Так, відповідно до ч. 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за «відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння». Таким чином ключовим моментом в даному випадку є: встановлений порядок огляду. Статтею 266-1 КУпАП (огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) встановлений спеціальний порядок огляду військовослужбовців на стан алкогольного сп'яніння, зокрема: огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного сп'яніння, виконують обов'язки військової служби, перебувають на вулицях та в заборонених законом інших місцях проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Отже огляд здійснюється спеціально уповноваженою особою начальником В СП, тобто згідно до відповідного наказу начальника В СП; у разі незгоди військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, уповноваженими особами (в даному випадку ВСП) з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння в інших закладах забороняється. В даному розділі також передбачено відмову від проходження огляду на стан сп'яніння саме уповноваженій особі (в даному випадку представнику ВСП визначеному у відповідному наказі начальника ВСП), а не представнику національної поліції; під час проведення огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Отже виключно спеціально уповноважена особа ВСП має право застосовувати спеціальні технічні засоби відеозапису стосовно військовослужбовця під час огляду на стан сп'яніння, а не представники національної поліції, і лише цей відеозапис має бути долучений до протоколу за ч.І ст. 130 КУпАП; порядок направлення військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Право військовослужбовця відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння є складовою процесу огляду, а отже порушення допущені під час отримання відмови від проходження огляду є порушенням самої процедури огляду. Таким чином, з урахуванням вимог ст. 266-1 КУпАП, «Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду» працівниками патрульної поліції порушено процедуру складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно військовослужбовця, зокрема: огляд на стан сп'яніння військовослужбовця проводиться виключно за участі спеціально уповноваженої особи ВСП, данні якої обов'язково повинні міститись в протоколі як про учасника події; 2) Спеціально уповноважена особа ВСП повинна бути визначена відповідним наказом начальника ВСП; 3) У спеціально уповноваженої особи ВСП повинні бути в наявності спеціальні засоби та тести, на які повинні бути підтверджуючі документи, сертифікати тощо; 4) Відмова військовослужбовця від проходження огляду оголошується спеціально уповноваженій особі ВСП, якою застосовується відеозапис, або в її присутності, а не працівнику патрульної поліції; 5) Згідно норм ст. 266-1 КУпАП та Порядку повинно бути ДВІ відмови військовослужбовця від проходження огляду на стан сп'яніння, а саме на місці вчинення правопорушення та після цього у медичному закладі. Відповідно про це обов'язково повинні бути відомості у протоколі; 6) Огляд проведений з порушеннями вказаної процедури вважається недійсними. Відмова (двічі) є невід'ємною частиною процедури огляду на стан сп'яніння, що прямо встановлює останній абзац ст.266-1 КУпАП. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно військовослужбовця ОСОБА_1 , який виконував обов'язки військової служби - спеціально уповноважена особа Військової служби правопорядку участь не приймала, спеціально уповноважена особа Військової служби правопорядку не пропонувала військовослужбовцю ОСОБА_1 на місці пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та провести огляд на стан алкогольного сп'яніння у спеціально визначеному закладі Міністерства охорони здоров'я. В свою чергу, під час зупинки автомобіля, в якому перебував військовослужбовець ОСОБА_1 , останній виконував покладені на нього обов'язки військової служби та керував ТЗ військової частини. Тому вся процедура огляду, яку застосували до ОСОБА_1 , згідно з категоричними приписами ч. 9 ст. 266-1 КУпАП є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом. Застосування цієї процедури починається з моменту встановлення, що особа є військовослужбовцем. Просить суд закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвокат Пєхтєрєв Д.В., просив суд закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 15 КУпАП визначено, що військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» № 2839-ІХ від 13.12.2022 року КУпАП було доповнено спеціальною нормою - ст. 266-1 «Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції».
Тобто, направлення/огляд зазначених осіб на стан алкогольного сп'яніння має відбуватися лише у відповідності до цих положень Кодексу.
Так, згідно з ч. ч. 2, 4, 5, 6, 7 та 8 ст. 266-1 КУпАП огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп'яніння, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного сп'яніння та виконують обов'язки військової служби, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння в інших закладах забороняється.
Складення висновків у закладі охорони здоров'я за результатами огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп'яніння проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) , іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.
Під час проведення огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Порядок направлення військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного сп'яніння та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Наведені норми КУпАП також кореспондуються із положеннями Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 515 від 10.10.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.2016 року за № 1429/29559 (п. 7 гл. 3 розд. VIII).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби унормовано положеннями Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, зокрема, на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
ОСОБА_1 є військовослужбовцем, має військове звання майор, перебуває на посаді головного спеціаліста відділу зв'язку та кібербезпеки військової частини штабу військової частини НОМЕР_4 та виконував обов'язки військової служби на транспортному засобі, який належить вказаній військовій частині. Дана обставина матеріалами справи не спростовується.
У період часу з 16.08.2025р. по 02.11.2025р. брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи у Сумській області, що підтверджується довідкою.
Під час незаконної зупинки працівниками поліції керував транспортним засобом, який належить військовій частині, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію та виконував службові обов'язки в момент складання протоколу, що підтверджується дорожнім листом.
Водночас, не встановивши, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, співробітники поліції провели огляд на місці зупинки транспортного засобу, не будучи уповноваженими на те особами, а він підлягав, у разі виявлення ознак сп'яніння, огляду в іншому порядку, встановленому для військовослужбовців. Відтак протокол як доказ є недопустимим і не може бути використаний судом.
Адміністративне правопорушення, вчинене військовослужбовцем, тягне за собою адміністративну відповідальність, визначену гл. 13-Б (військові адміністративні правопорушення) КУпАП.
Таким чином, враховуючи статус суб'єкта відповідальності, вчинене правопорушення не підлягає правому регулюванню за правилами гл. 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку» КУпАП, на підставі якої співробітниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення за порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху.
Положеннями ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Зважаючи, що у відповідності до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби та враховуючи норми ст. 172-20 КУпАП щодо притягнення до відповідальності військовослужбовця за виконання ним обов'язків військової служби в стані сп'яніння, військовослужбовець ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності саме за ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, а не за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
У разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.
Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Однією з найважливіших умов правомірності акту крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто, засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
Так, під час розгляду протоколу в суді було встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, перебуває на посаді головного спеціаліста відділу зв'язку та кібербезпеки військової частини штабу військової частини НОМЕР_4 та виконував обов'язки військової служби на транспортному засобі, який належить вказаній військовій частині, та під час незаконної зупинки працівниками поліції керував транспортним засобом, який належить військовій частині, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію та виконував службові обов'язки в момент складання протоколу, що підтверджується дорожнім листом.
Отже, у зв'язку із службовою необхідністю під час воєнного стану в Україні, ОСОБА_1 виконував наказ командира. При цьому, можливо в нього й були присутні ознаки вживання алкогольних напоїв (запах) , за день до зупинки транспортного засобу, що вказує на те, що він діяв в умовах крайньої необхідності, адже, вимушений був керувати автомобілем в тій ситуації, в якій керував саме він.
Вищезазначені обставини можуть свідчити про те, що ОСОБА_1 міг знаходитися в стані крайньої необхідності, але вони не були перевірені поліцейськими, які склали протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, враховуючи те що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та на момент зупинки виконував обов'язки військової служби на транспортному засобі, який належить вказаній військовій частині, тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності саме за ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, а не за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Інших доказів вини ОСОБА_1 немає, таким чином відсутні належні докази вчинення ним адміністративного правопорушення за зазначених у протоколі обставин.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене слід закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 130, 247, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 2 ст. 287 КУпАП, до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Ігор БИЧКОВ