13.11.2025
Справа № 482/508/25
Номер провадження 2/482/632/2025
13 листопада 2025 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого Баранкевич В.О., за участю секретаря судового засідання Тищенко В.В., розглянувши заяву про самовідвід судді Баранкевич В.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі, -
У провадженні судді Новоодеського районного суду Миколаївської області Баранкевич В.О. перебуває справа № 482/508/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі.
07.11.2025 року суддею Баранкевич В.О. заявлено собі самовідвід від розгляду вищевказаної справи із посиланням на наступні обставини.
Позивачем у цій справі є ОСОБА_1 .
Свій самовідвід обґрунтовує тим, що 24.04.2025 року до Новоодеського районного суду Миколаївської області надійшли листи від Територіального управління Державного бюро розслідувань з копією заяви ОСОБА_1 від 26.08.2024 про вчинення злочину, копією клопотання ОСОБА_1 від 11.04.2025, копією звернення ОСОБА_1 від 12.09.2024.
З копії клопотання ОСОБА_1 від 11.04.2025 року вбачається, що остання недостовірно повідомила орган досудового розслідування про злочин вчинений сином ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , а саме: на сторінці 7 вказаного клопотання ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_4 формально був працевлаштований на посаді помічника судді на час виконання суддею Сергієнком С.А. повноважень судді Новоодеського районного суду Миколаївської області (наказ № 40к від 06.08.2020 року), однак, зі слів працівників апарату суду, на початку повномасштабної війни виїхав за межі України, використовуючи медичні документи, в які були попередньо внесені завідомо недостовірні відомості про стан здоров'я та групі інвалідності (орієнтовно з 2014 року після початку Антитерористичної операції (АТО), які були виготовленні з використанням службового становища задля ухилення від мобілізації, що також могло мати наслідки по безпідставним виплатам із державного бюджету.
Окрім того, ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_5 орієнтовно з весни 2022 року виїхав за межі України, разом із дружиною та донькою (суддя Баранкевич В.О. зазначила, що станом на час подання заяви про самовідвід, її син не є одруженим, дітей не має).
Підсумовуючи викладене, вважаю, що ОСОБА_1 втручається в моє особисте сімейне життя, особисте життя мого сина (в стан його здоров'я, медичні показники та сімейний стан). 25.04.2025 ОСОБА_4 уклав договір з адвокатом про складення відповідної заяви до правоохоронних органів щодо завідома неправдивого повідомлення про вчинення ним злочину та подав таку заяву, а також підготовки скарги до Дисциплінарного органу Адвокатури щодо дій адвоката Богданової-Пуфф Тетяни Дмитрівни, а тому керуючись ст. 36 ЦПК України вважаю за необхідне заявити собі самовідвід, з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо неупередженості та забезпечення права сторін на справедливий суд.
Частинами 1, 2 статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
За ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно ч. 5 ст. 40 ЦПК України, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що постановляється ухвала, яка оформлюється окремим документом. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.
Відповідно до ч.9 ст.40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Питання про відвід вирішується невідкладно.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Учасники справи у судове засідання з розгляд самовідводу не викликалися. Їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про самовідвід.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 цієї статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав і обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наявність безсторонності визначається за допомогою суб'єктивного і об'єктивного критеріїв.
За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається в тому числі і той факт, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Наявність безсторонності має визначатися за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді в даній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу.
При розгляді справи судом ні у кого не повинно бути сумнівів в об'єктивності та неупередженості суддів. Якщо є обґрунтовані підстави вважати, що суд не буде безстороннім, він має бути усунутий від розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений. У відповідності до п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06. року у справі «Білуга проти України», від 28.10.98. у справі «Ветштан проти Швейцарії», тощо), важливим питанням є довіра, яку суди мають вселяти у громадськість в демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, має брати самовідвід або бути відведений.
Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів судового процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення справи.
Норма про відвід (самовідвід) гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду або заінтересованості певних суб'єктів.
Відтак, вищевказані обставини є такими, що можуть викликати сумнів у неупередженості судді.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Ч.9 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу (ч. 1 ст. 41 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 33, 36, 38-40, 41, 182, 260, 261 ЦПК України,
постановив:
Заяву про самовідвід судді Баранкевич В.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_2 , про розірвання договору оренди землі - задовольнити.
Справу передати до канцелярії суду для повторного авторозподілу.
Ухвала набирає законної сили після підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: В.О.Баранкевич