Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/1981/25
Провадження № 2/945/1672/25
(заочне)
13 листопада 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючої судді Лопіної О.О., за участю секретаря судового засідання Швець Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
02 вересня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (далі - позивач) через свого представника Романенка Михайла Едуардовича в системі «Електронний суд» сформувало до Миколаївського районного суду Миколаївської області позовну заяву до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 376948 від 23.10.2018 року у розмірі 20 864,04 грн, яка складається: заборгованості за тілом кредиту - 3 800 грн, заборгованість за відсотками - 2 052 грн, заборгованість за пенею - 10 090 грн; сума інфляційних втрат - 3 485,95 грн, сума 3% річних - 1 436,09 грн. Також стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» посилалося на те, що 23.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 376948.
Відповідно до умов Кредитного договору Товариство надало Позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок Споживача, включаючи використання реквізитами платіжної картки у розмірі 3 800 грн.
12.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», було укладено Договір Факторингу №1.
18.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» укладено додаткову угоду №12, відповідно до умов якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» право вимоги за кредитним договором № 376948 від 23.10.2018, що підтверджується Витягом з Реєстру прав вимоги № 13.
25.07.2024 відповідно до протоколу загальних зборів № 1706 перейменовано ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» на ТОВ «Він Фінанс».
Посилаючись на порушення відповідачем умов кредитного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість, яка утворилась та судові витрати, які складаються із судового збору та професійної допомоги.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04 вересня 2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальності «Він Фінанс» прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» не з'явився, при цьому з позовної заяви вбачається, що позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглянути справу без його участі за правилами спрощеного позовного провадження, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, до суду повернулись ухвала суду про відкриття провадження та судові повістки з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про розгляд справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
23.10.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 376948 (а. с. 37-39 та на зворотах).
Так, за умовами договору пункту 1.1 Товариство надає Клієнту грошові кошти в розмірі 3 800 (три тисячі вісімсот) грн 00 коп. (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування кредитом:1,26 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом (459,90 % річних) у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору.Сукупна вартість кредиту складає 137,80 % від суми кредиту або 5236,40 грн (у грошовому виразі) та включає в себе: проценти (відсотки) за користування кредитом 37,80 % від суми кредиту (у процентному виразі) або 1436,40 грн. (у грошовому виразі).
Строк дії договору 30 днів, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов'язань за цим Договором. Клієнт має право ініціювати продовження строку користування кредитом. Для цього він зобов'язаний у повному обсязі сплатити нараховані на дату продовження (пролонгації) проценти за користування кредитом, а також пеню та штраф (у разі наявності). У такому разі та за умови, що залишок тіла кредиту складає не менше ніж 400,00 (чотириста) гривень 00 копійок, строк користування кредитом автоматично продовжується (пролонгується) з дати внесення необхідної суми грошових коштів на такий самий строк і на таких самих умовах (при цьому укладання додаткового договору не потребується).
Згідно пункту 4.4 у випадку прострочення повернення суми кредиту за користування кредитом Клієнт зобов'язаний сплатити Товариству: пеню в розмірі 3% (три процента) від суми кредиту за кожний день прострочення, починаючи з 4 (четвертого) дня прострочення. Строк нарахування пені не може перевищувати 90 (дев'яносто) днів. На 4 (четвертий) день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 100 грн.; на 30 (тридцятий) день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 300 грн.; на 90 (дев'яностий) день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 500 грн.
Додатком № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 376948 від 23.10.2018 визначено Графік розрахунків до договору про надання фінансового кредиту № 376948 від 23.10.2018. Відповідно до Графіку дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів - 23.11.2018.
Договір підписаний одноразовим ідентифікатором А 717026 (а.с. 15).
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частин 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За таких обставин, суд вважає доведеним факт укладення Договору про надання фінансового кредиту та погодження всіх істотних його умов.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Факт видачі ТОВ «Авентус Україна» та отримання Відповідачем коштів за кредитним договором № 376948 від 23.10.2018 підтверджується листом ТОВ «Авентус Україна» в якому зазначено, що успішно перераховані 23-10-2018 на суму 3 800,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , код авторизації 159533, номер транзакції в системі WayForPay - creditplus 835272 (а. с. 22).
Станом на 18.02.2019, згідно розрахунку встановлено, що Відповідач не виконав свої зобов'язання по Договору в частині повернення тіла кредиту та процентів, а також останньому нараховано пеню та штрафи за несвоєчасне виконання зобов'язань.
12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (Фактор) укладено Договір факторингу № 1 (а. с. 33-35 та на зворотах).
18.02.2019 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» укладено Додаткову угоду №12 до договору факторингу № 1 від 12.04.2018.
Розмір Прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у Реєстрі прав вимог № 13 від 18.02.2019. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, в день підписання цього Договору.
Відповідно до умов даного Договору ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна» в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 376948 від 23.10.2018.
25.07.2024 відповідно до протоколу загальних зборів № 1706 перейменовано ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» на ТОВ «Він Фінанс».
Факт набуття прав вимоги ТОВ «Він Фінанс» щодо Відповідача підтверджується Реєстром прав вимог № 13 від 18.02.2019 до Договору факторингу № 1 від 12.04.2018 (а. с. 12 на звороті).
Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, ТОВ «Він Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до Боржника - ОСОБА_1 за кредитним договором № 376948 від 23.10.2018.
З огляду на зазначене, суд вважає що позивачем доведено позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 376948 від 23.10.2018 у сумі20 864,04 грн, яка складається: заборгованості за тілом кредиту - 3 800 грн, заборгованість за відсотками - 2 052 грн, заборгованість за пенею - 10 090 грн; сума інфляційних втрат - 3 485,95 грн, сума 3% річних - 1 436,09 грн.
Щодо витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн суд враховує таке.
Відповідно до положень ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача, суд враховує відсутність будь-яких заперечень та клопотань зі сторони відповідача та висновки, викладені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2025 року, справа № 275/150/22, провадження № 61-13766св24, зокрема: саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності».
За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, понесені на правничу допомогу згідно Договору про надання правової допомоги № 33 від 22.03.2024, Додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги № 33 від 22.03.2024, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних робіт Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» щодо стягнення кредитної заборгованості в сумі 5 000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У матеріалах справи міститься Платіжна інструкція в національній валюті № 376948 від 11 липня 2025 року, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» сплатило судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.
Отже, згідно з положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп., сплачений позивачем при поданні позовної заяви.
На підставі викладеного, згідно статей 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141, 258, 259,264, 265, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» суму заборгованості за Кредитним договором у розмірі 20 864,04 грн, яка складається: заборгованості за тілом кредиту - 3 800 грн, заборгованість за відсотками - 2 052 грн, заборгованість за штрафом та пенею - 10 090 грн, сума інфляційних втрат - 3 485,95 грн, сума 3% річних - 1 436,09 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» витрати з оплати судового збору в сумі 2 422 грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн 00 коп.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Положеннями ст. 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», код ЄРДПОУ 42649746, юридична адреса: 04112, Київська область, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Олена ЛОПІНА